Підступний план: чи вдасться Росії позбутися санкцій під приводом боротьби з пандемією

Про це сказав постійний представник України при ООН Сергій Кислиця, коментуючи спробу Росії провести через Генасамблею ООН проєкт резолюції щодо коронавірусу. Проєкт містив формулювання щодо скасування міжнародних санкцій. За словами українського дипломата, російська сторона демонструє великий професоналізм, прагнучи досягнення своєї мети.

«Те, що Москва розробляє багаторівневі та багатокрокові плани – це факт», – відзначив Кислиця

Як відомо, Генасамблея ООН ухвалила Резолюцію про глобальну солідарність у боротьбі з COVID-19. Україна, серед інших країн, була співатором цієї резолюції. Цьому передувало представлення Росією власного проєкту резолюції щодо COVID-19, який містив вимогу щодо скасування міжнародних санкцій. Україна заблокувала проєкт. Київ підтримали Грузія, США, Велика Британія, ЄС та інші країни.

«В умовах глобальної кризи, коли світу особливо потрібна єдність, РФ вирішила скористатися ситуацією для просування власних вузькополітичних інтересів. Ігноруючи відсутність підтримки абсолютної більшості держав-членів ООН, Російська Федерація подала паралельний проєкт резолюції, головний посил якого, попри включення до його назви питання COVID-19, повністю вписується в логіку її попередніх закликів до скасування обмежувальних заходів, що були запроваджені у відповідь на вчинення нею найтяжчого міжнародного злочину – збройної агресії», – йшлося у заяві українського МЗС.

Постійний представник України при ООН окремо звернув увагу на позицію ЄС щодо російського проєкту. ЄС виступив проти російського тексту документа за кілька хвилин до кінця голосування.

«Розумію і погоджуюсь із тим, що Європейський Союз має продемонструвати єдність, тому що частина плану Російської Федерації – це використати коронавірус, щоби посилити протиріччя всередині Європейського Союзу і тим самим його розвалити, принаймні політично​», – заявив Сергій Кислиця.

Експерти ж кажуть, що зараз зняття санкцій з Росії є малоймовірним.

«Наразі тема санкцій проти Росії, яка й до того була не на першому плані міжнародного порядку денного, опустилася в ньому ще нижче, ледь не на напівпериферію політико-дипломатичного дискурсу. З іншого боку, актуалізувалася тема інформаційно-пропагандистської війни, яку веде Москва проти Заходу, відверто провокаційно спекулюючи на геополітичних темах наслідків пандемії коронавірусу – від зникнення «Шенгенського простору» до «розпаду ЄС». Відповідно, «реноме» Москви аж ніяк серйозно не покращується, навіть з урахуванням її «гуманітарних» ініціатив на кшталт військо-медичної допомоги провінціям Італії. В цих умовах серйозно обговорювати перспективи зняття санкцій Москві, напевно, не вдасться. Тим більше, що породжена пандемією коронавірусу зміна «геоекономічного клімату» відбувається саме в напрямках посилення протекціонізму, тобто режиму квот і обмежень, і санкції в нього вписуються доволі непогано», – вважає політолог Олексій Полтораков.

Експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич каже, що Росія намагається позиціонувати себе як державу, санкції проти якої не мають сенсу і треба змінювати підходи. Таку політику Росія намагається проводити вже 4 роки.

«При цьому йдеться не про вплив на російську економіку – це не головне.  Йдеться про позицію Росії щодо вирішення різних регіональних криз. Була схожа з Україною ситуація в Молдові, є вихід на переговори по Лівії, причому там формат дуже схожий на Мінський процес, є переговори по Венесуелі, Судану, Сирії, Ірану, Бірмі, ЦАР. Це тільки те, що я зараз можу згадати, де Росія виступає як посередник або учасник. Україна – не єдиний привід запровадження санкцій. Якщо говорити про США, то з 16 чинних на сьогодні санкційних пакетів, лише 3 пов’язані з Україною. На тлі пандемії і кризи в системі взаємодопомоги, особливо в ЄС, зрозуміло що РФ буде намагатися обіграти цю тему і використати її для посилення своїх позицій. Але якщо оцінювати можливість такої комбінації в короткостроковій перспективі, то це не вдасться. Санкції ЄС як запроваджуються консенсусом, тому вони не такі дієві, як, наприклад, американські, так само консенсусом і скасовуються. Це означає, що за таке рішення мають виступити кілька держав. Інша справа призупинення – достатньо, щоб одна держава утрималася. Але не думаю, що це можливо  в перспективі 2-3 місяців. Якщо ж говорити про більш далеку перспективу, то росіяни активно працюють з французькими, італійськими, іспанськими, німецькими  політиками вже не перший рік. Тому рано чи пізно це станеться», – вважає експерт.

Володимир ГАЛЕЧИК