Бюджетна недостатність: скільки держава недодасть місцевим громадам через боротьбу з коронавірусом

Внаслідок цих змін дохідна частина Держбюджету зменшилися на майже 120 мільярдів гривень – до 975,8 мільярда гривень, дефіцит бюджету збільшився на 202,1 мільярда гривень. Для боротьби з пандемією створили фонд, на який у бюджеті передбачили 64,7 мільярда гривень. Також було збільшено фінансування на соціальні виплати на 29,7 мільярда, а видатки на обслуговування державного боргу на 3,3 мільярда. Постраждали і видатки на підтримку органів місцевого самоврядування.

Перед голосування за зміни Асоціація міст України закликала народних депутатів максимально зберегти ці видатки, зокрема зберегти  субвенцію на розвиток інфраструктури ОТГ та підтримати під час кризи комунальні  підприємства. Частину пропозицій депутати врахували, однак низка бюджетних програм таки зазнала скорочення.

Член комітету з питань бюджету, львівський нардеп Тарас Батенко каже, що загалом місцеві громади втратили близько 10 мільярдів гривень.

«Нас ставили перед фактом, коли в першому і другому читанні цей секвестр бюджету подавався фракціям і бюджетному комітету. Вдалося дещо відстояти в частині соціально-економічного розвитку, ДФРР, підтримки аграрїїв, а також по гуманітарних статтях – субвенції освітянам, медикам, на підтримку культури. Але багато чого зберегти не вдалося. Ми пам’ятаємо, що в першому читанні змін до бюджету пропонувався стабілізаційний фонд в розмірі 120 мільярдів. Тобто зараз він менший майже вдвічі. А це означає, що немає програми, стратегії, як боротися з епідемією, як підтримати медицину, соціально вразливі категорії населення. Тобто уряд не має бачення, він напомпував за рахунок обнулення і скорочення багатьох статей бюджету 64 мільярди, а як він буде їх розподіляти, ми не знаємо і  не маємо на це впливу», – каже Тарас Батенко.

На його думку, не передбачається як такої допомоги місцевим бюджетам в умовах скорочення їхніх надходжень.

«Більше того, органи державної влади звільняються від необхідності компенсації втрат місцевих бюджетів. З субвенції на розвиток територіальних громад кілька мільярдів гривень було знято. Субвенція передбачала понад 10 мільярдів - залишили мінімум. Це одна з причин, чому я не підтримував зміни до бюджету. Познімали все, що могли познімати. Скорочено ДФРР, а це теж кошти, які йшли на підтримку територіальних громад. Там було 7 мільярдів, а залишилося 4,9. Сукупно, якщо взяти всі субвенції – на освіту, профтехосвіту, медицину, інші субвенції, які йдуть на громади – це порядка 10 мільярдів, які були зняті. Якщо ми візьмемо, наприклад, медицину – уряд сказав, що буде 300% надбавки медикам. За березень, замість 300% в умовах карантину, медики отримали лише 10% і то лише ті, які безпосередньо надавали допомогу хворим з коронавірусом. Це неправильних підхід. Якщо ми не будемо стимулювати медиків - вони будуть звільнятися, це зараз вразлива категорія і багато уражених коронавірусом – саме медики, їх треба захищати. Загалом низку статей скоротили, збільшили державний борг країни. Ми і далі позичаємо гроші у міжнародних організацій і по суті стаємо країною, яку здають в ломбард, заручниками МВФ», – підсумовує Тарас Батенко.

Натомість інший львівський нардеп Ростислав Тістик, який теж є членом комітету з питань бюджету, вважає, що найважливіші видатки на підтримку  місцевого самоврядування все ж вдалося зберегти.

«Дійсно, скорочення бюджету торкнулось також видатків на підтримку місцевого самоврядування. Але бюджетний комітет взяв до уваги звернення, які надійшли з регіонів, зокрема й від Асоціації міст України. Для місцевого самоврядування зберегли 51,03 мільярда гривень. З них 6.0 млрд грн надходжень роздрібного акцизу на пальне; 9,0 млрд грн шляхом недопущення списання за рахунок місцевих бюджетів заборгованості за середньостроковими позиками 2009-2014 років; 22,2 млрд грн субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності; 4,9 млрд грн коштів Державного фонду регіонального розвитку; 1 млрд грн субвенції на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів; 1,7 млрд грн субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

На жаль, довелося скоротити субвенції на розвиток ОТГ, однак ми плануємо в майбутньому врегулювати це питання. Важливо, що вдалось у Державному бюджеті відстояти видатки на реалізацію інвестиційного проєкту «Покращення стану автомобільних доріг у Львівській області». Замість повного скорочення, залишилося фінансування у суму 305 мільйонів гривень. Тому цього року таки вдасться відремонтувати орієнтовно 40 км автошляхів загального користування, хоча планували 57,5 км», - каже Ростислав Тістик.

Він додав, що вдалося зберегти фінансування низки важливих позицій для освіти, зокрема мільярд гривень субвенції на Нову українську школу; 500 мільйонів гривень субвенції місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (до 2,5 млрд. грн); 100 мільйонів гривень на створення навчально-практичних центрів професійно-технічної освіти; майже 300 мільйонів гривень для Національного фонду досліджень.

Натомість довелося скоротити  субвенцію з Державного бюджету місцевим бюджетам на покращення соціального захисту окремих категорій педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти.

«Цю субвенцію скорочено на 40%, це 1,5 млрд. грн. Вона йде на доплату педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти, які працюють на посаді вчителя до 10 років. Після виходу країни з карантину, обов’язково, ми ще повернемося до перегляду бюджету і змінимо ситуацію із фінансуванням на краще», – запевняє депутат.

Також наразі відкладено фінансування інвестиційного проєкту «Реставрація головного корпусу Львівського національного університету ім. Івана Франка».

«Я підготував звернення, щодо відновлення фінансування цього проєкту. Загалом відкладено непріоритетні видатки в усіх регіонах, не лише на Львівщині. У нас боротьба з поширенням пандемії, тож всі ці зміни до бюджету на мою думку, є виправдані  і потрібні, адже зараз у пріоритеті – життя та здоров’я», - підсумував Ростислав Тістик.

Володимир ГАЛЕЧИК