дивись.info

Гуманітарний коридор: для чого Україні потрібен доступ до окупованих територій

Гуманітарний коридор: для чого Україні потрібен доступ до окупованих територій

Україна підтримала заклик генсека ООН зняти перешкоди для допомоги найбільш уразливим перед пандемією регіонам, наголосивши на необхідності забезпечення Росією гуманітарного доступу до окупованих Донбасу і Криму.

Про це повідомило Постійне представництво України при ООН.

«Ми дякуємо Генеральному секретареві ООН за те, що він порушив питання необхідності надання допомоги найменш захищеним людям, а також забезпеченні безперешкодного гуманітарного доступу», – зазначається в дописі.

При цьому Постійне представництво привертає увагу до протиправних дій Росії, яка на окупованих територіях України блокує роботу міжнародних спостережних місій і доступ гуманітарних вантажів.

«Росія повинна припинити блокування доступу й дозволити міжнародним місіям потрапити на окуповані території Донбасу, а також надати адекватний захист політв’язням у Криму», – підкреслили в Постійному представництві України при ООН.

Раніше офіс речника генсека ООН оприлюднив заяву, у якій висловив глибоке занепокоєння загостренням ситуації з пандемією коронавірусу, особливо в уразливих регіонах, а також із ускладненням гуманітарного доступу.

Яку мету переслідує Україна, вимагаючи гуманітарного доступу до окупованих територій, і чи є у цьому внутрішньополітичний підтекст, ми розпитували в експертів.

Експерт програми «Міжнародна і внутрішня політика» Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич вважає, що це спроба «підловити» Росію на непослідовності її позиції.

«Якщо говорити про внутрішньополітичний вимір, то будь-який крок у цьому напрямку без вирішення питань безпеки – це удар по владі. Якщо ж говорити про зовнішню політику, то Росія своїми «компромісами» по розведенню сторін та іншими спробувала створити таку цікаву ситуацію, що начебто вона демонструє прогрес у мінському процесі, а Україна – ні. Україна опинилася в достатньо складній ситуації, коли теж потрібно демонструвати прогрес. Росія підвищує ставки, вона погіршує ситуацію, а потім повертається на базові умови і так демонструє прогрес. Україна не піднімала ставок, і в такому форматі прогрес – це відхід від наших початкових  переговорних позицій. Перед українською дипломатією стоїть завдання, з одного боку, не здавати ключових позицій, а з іншого, перебити оцю риторику Росії про односторонній прогрес з її боку. Саме тому Україна підняла цю тему гуманітарної  допомоги. Зрозуміло, що на таке Росія піти не може, бо це демонтує її інформаційно-ідеологічний кокон навколо окупованих територій. Завдання української дипломатії зробити так, щоби прозорі, спокійні, невійськові, неполітичні пропозиції стикалися з категоричним «ні» Російської Федерації. Росія має сказати «ні», і це нам вигідно», – каже Ігар Тишкевич.

На думку політолога Олексія Полторакова, така вимога викличе більший резонанс всередині України.

«Україна подібними проактивними кроками намагається перехопити ініціативу  і додатково посилити негативне «реноме» Росії. Однак ці теми не є принципово значущими навіть на трансрегіональному – європейсько-євроатлантичному – порядку денному. Відповідно, певний значущий резонанс ця тема може викликати передусім у її внутрішньополітичному вимірі, зокрема з урахуванням поступового наближення терміну чергових місцевих виборів», – вважає Олексій Полтораков.

Натомість голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко вважає що в цьому випадку не йдеться про якийсь внутрішньополітичний підтекст.

«Йдеться про вирішення питань, пов’язаних з вирішенням суто гуманітарних проблем. Зокрема йдеться про відновлення і перспективі роботи контрольних пунктів  і створення нових – це давня ідея. Надання можливості вирішення питань з гуманітарною  допомогою – це робота Червоного Хреста, і надання з боку України гуманітарної допомоги, цим займаються кілька благодійних фондів. Зараз це швидше такий профілактичний спосіб можливої взаємодії  в умовах виникнення  якихось надзвичайних ситуацій пов’язаних з епідемією», – вважає Володимир Фесенко.

Володимир ГАЛЕЧИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.