Людство не бачило такої хвороби ще з часів іспанського грипу, – професор, контр-адмірал США у відставці

Про пандемії і як з ними боротися  під час вебінару, організованого Українським Католицьким Університетом, розповів Борис Люшняк – декан та професор Школи громадського здоров'я при університеті Мерілендського коледжу, контр-адмірал у відставці, колишній в.о. головного лікаря США.

– Що таке Служба охорони громадського здоров’я США і яке її завдання? 

– Я служив 27 років у Службі охорони громадського здоров’я США, завдання якої захищати і підвищувати здоров’я нації, швидка і дієва мобілізація. А також слідкувати на національному рівні за епідеміями, заразними недугами, діяти на світовому рівні, зокрема запобігати їхньому виникненню і недопущенню. Рішуче діяти у ситуаціях, що вимагають погашення наслідків природних лих. Працюючи в Службі охорони громадського здоров’я США, брав участь в організації швидкої і дієвої мобілізацію для потреб громадського здоров’я у Косово 1998 року, у погашенні наслідків теракту у Всесвітньому торговому центрі в Нью-Йорку 2001 року, мобілізації після атак сибірською виразкою у Вашингтоні 2001 року, під час урагану Катріна в Техасі та Луїзіані 2005 року,  під час епідемії вірусу Еболи в Ліберії 2015 року.

А тепер у нас є коронавірус. Це справжнє інфекційне захворювання. Людство не бачило такої хвороби ще з часів іспанського грипу 1918 року. Але наука та медицина сьогодні перебувають на дуже високому рівні для боротьби з такою хворобою. Ми вчимося на минулому. Тому на перша реакція – це погляд на історію.

– Чому коронавірус спровокував світову кризу?

– Хочу вам нагадати, що щороку є сезонний грип. Це теж гостра інфекційна хвороба, дуже заразна, яка передається повітряно-крапельним шляхом. Характеризується гострим початком, нетривалою температурою, загальною інтоксикацією, переважним ураженням верхніх дихальних шляхів, частими ускладненнями. Щороку сезонним грипом хворіє 20% населення США. У світі від грипу щороку помирають від 294 до 518 тисяч людей. У відсотках – це 0,13-0,16%. У 75% хвороба протікає безсимптомно.

Хочу розпочати дискусію про генетичну еволюцію вірусу. У тваринному світі циркулює багато вірусів грипу, зокрема між птахами, свинями, кажанами. Раптові зміни генетичної інформації і споріднення з іншими підтипами вірусів творять цілковито новий підтип. Потім тварини можуть передавати віруси людині. Наше тіло (імунологічна система) не розпізнає нового підтипу і не здатне з ним боротися. Коли вірус починає передаватися від людини до людини, це тягне за собою кризу.

Епідемія – це підвищення захворювання, а пандемія – це епідемія, яка виникає в усьому світі, перетинає міжнародні кордони і заражає велику кількість людей. Є три умови пандемії: новий збудник, наприклад, вірус, до якого людина не має імунітету; викликає серйозні захворювання і хвороба легко передається від людини до людини.

– Чи стикалося людство з пандеміями раніше?

– У ХХ-ХХІ столітті було чотири різні пандемії грипу: 1918-1919 рр. Смертність становила 40-понад 50 мільйонів людей, у США померли 675 тисяч людей (переважно молоді люди). Це був так званий іспанський грип H1N1. Заражені були 20-40% населення планети. Наступна пандемія – 1957-1958 рр. Йдеться про азійський грип H2N2. Смертність – 1-2 мільйони, у США – 70 тисяч (немовлята і старші люди). 1968-1969 рр – пандемія гонконгського грипу H3N2. Смертність – 700 тисяч. У США – понад 34 тисячі (немовлята і старші люди). 2009 року була пандемія грипу H1N1. Смертність у світі становила 151-575 тисяч людей. У США – 12469 (діти і люди працездатного віку). До речі, захворіли у США понад 60 мільйонів людей.

– Чому ми хвилюємося через пандемію у ХХІ столітті?

– Кількість населення зростає і воно стає більш урбанізованим, порівняно з тим, яким воно було 100 років тому. Швидкість транспорту, комунікацій та глобалізованість сучасного світу сприяє поширенню вірусу. І третя тенденція – збільшення населення старшого віку і людей з хронічними захворюваннями.

10 років тому відбувався пандемічний грип H1N1. І хоч очікувалося, що пандемія розпочнеться з Китаю, вона розпочалася у Каліфорнії, на кордоні з Мексикою. Пандемія тривала півтора року і мала низьку смертність. До того ж це був грип, і у нас було досить досвіду у боротьбі з ним, включаючи ефективні противірусні препарати і розробку вакцин. Якщо порівнювати з нинішнім коронавірусом, то у нас немає ефективних ліків і тільки зараз розпочинається розробка вакцин.

– Чого у США навчилися під час спалаху грипу H1N1?

– Є чотири основні напрямки діяльності: спостереження за захворюванням; діяльність, орієнтована на громаду: нефармацевтичні методи (залишатися вдома, прикриватися, коли чхаєте чи кашляєте, часто мити руки, дезінфекція поверхонь, зменшення соціальних контактів); доставка вакцин; комунікація про пандемію та здоров’я людей.

– Що відомо про коронавірус?

– Коронавірус – це велика родина вірусів РНК: можна заразити велику кількість тварин (кажанів, щурів, китів), мутація відбувається повільно порівняно з вірусами грипу. Є сім коронавірусів, якими заражаються люди, з них чотири віруси застуди OC43, HRU1, 229E, NL63. Цими коронавірусами люди інфікувалися протягом сотень і навіть тисяч років. У ХХІ столітті з’явилися три нові коронавіруси: SARS-Cov (2003), MERS-Cov (2012), SARS-Cov-2 (2019). Вони викликають важкі захворювання. COVID-19 – це саме захворювання, а вірус – SARS-Cov-2. На даний час немає ні вакцин, ні противірусних препаратів для боротьби з коронавірусом назагал.

SARS і MERS – це були нові хвороби коронавірусу у ХХІ столітті. SARS – важкий гострий респіраторний синдром. Перший випадок було зареєстровано в Азії 2003 року. У світі захворіли 8096 людей (8 у США) в 29 країнах світу, померли 774 людини (9,5%). Хвороба зникла 2004 року. Це була епідемія, яка не перейшла в пандемію.

MERS – близькосхідний гострий респіраторний синдром. Перша людина захворіла в Саудівській Аравії 2012 року. У світі було заражено 2494 людини (2 в США) у 27 країнах світу. Смертність становила 858 людей (34,4%). Люди досі хворіють, але цей вірус зустрічається досить рідко. 2019 року було зафіксовано 5 випадків. Хвороба існує, але вона не стала пандемією.

– Які симптоми COVID-19?

– Щодо COVID-19, то симптоми можуть проявитися на 2-14 день. Є легкі симптоми, але є і важкі. До легких належить температура 38 градусів, кашель, нездужання, ринорея, біль у горлі, втрата смаку і запаху. Вразливою групою є люди похилого віку та люди з хронічними хворобами та слабким імунітетом. Є також тяжкі симптоми: температура в анамнезі або температура вище 38 градусів, кашель протягом останніх 10 днів, задишка 30 дих/хв., посилення дихання, наявність мокротиння або кровохаркання, шлунково-кишкові симптоми (діарея, нудота, блювання), зміни психічного стану (сплутана свідомість, млявість).

Основна причина смертності – гострий респіраторний дистрес-синдром. Проблеми мультиорганної недостатності. Шляхи передачі вірусу: крапельний шлях в повітрі, чхання, кашель; прямий контакт: слизові виділення з носа або рота на руках або поверхнях.

Наша нова мета в епідеміології – це згладити криву. Mи можемо це побачити на прикладі двох американських міст, Філадельфії і Сент-Люїса, 100 років тому під час пандемії. 1918 року у Філадельфії не вжили жодних заходів і навіть провели парад, на який зібралося багато людей. Натомість у Сент-Люїсі були запроваджені захисні заходи, які дозволили згладити криву смертності. Це дуже важливо і показує спроможність системи охорони здоров’я.

– Які наслідки вже сьогодні має пандемія?

– Пандемія має такі наслідки, як страх, расизм, недовіра, стереотипність, тривога, нестача запасів, підроблені та шкідливі ліки, звинувачення інших, упередження.

Очевидно, треба орієнтуватися, що це наслідки епідемії, це новий світ – різні маски, інколи нема хліба в магазинах, свячення пасок через інтернет. Всі контакти через zoom. Я декан факультету громадського здоров’я у Мерілендському університеті і всі мої контакти теж відбуваються через zoom.

– Якщо медицина сьогодні настільки розвинута, чому COVID-19 порівняно з іншими пандемія викликає такий страх?

– Насамперед ми звикли до пандемій грипу. Річ у тім, що це цілковито новий вірус. Ми не маємо досвіду боротьби з ним і не маємо вакцини. Починаємо все спочатку. Тобто перед нами нова і довга дорога. І хоч медицина перебуває на вищому рівні, ми сьогодні рекомендуємо ті методи, які відомі вже понад 100 років. Все, що відбувається, для нас нове. До 31 грудня ми не знали про існування цього вірусу. Але за цей час ми багато чого нового навчилися, і водночас люди продовжують помирати.

– Ви згадували про біологічне походження вірусу, зокрема йдеться про кажанів. Люди сотні тисяч років живуть поруч з кажанами, чому у нас досі немає імунітету?

– Насамперед населення світу дуже зросло, а контакти з тваринним світом є на іншому рівні. Вірус почався у Китаї, де є відкриті ярмарки з такими тваринами. Відтак є можливість для цих контактів. Очевидно, раніше не було такої можливості передачі вірусу від однієї особи. Це важливе запитання, але відповіді на нього ми не знаємо. Можливо, подібне було 200 років тому, але ми про це не знаємо, і наша імунна система цього не пам’ятає.

– Можливо, краще зараз перехворіти, щоб отримати імунітет і не хворіти у майбутньому?

– Краще взагалі не хворіти. Треба розуміти, що у 80% хворих легкі симптоми, але є 20%, хто переносить вірус важко. Є випадки, коли хворіє 40-річна особа і вже за три дні вона у важкому стані чи навіть помирає. До того ж ми не знаємо наслідків інфекції. У Південній Кореї є випадки, що люди, які вже хворіли, знову захворіли. Ми не знаємо чи це повторно хвороба, чи інфекція просто «дрімала» в організмі. Що ми знаємо про коронавіруси? Знаємо, що ми маємо імунітет, щоб побороти вірус.  Але цей імунітет у нас на рік-два. Тобто це не означає, що ми більше не захворіємо. Найкраща можливість – це вакцина. І не треба забувати про групи ризику. Наприклад,про хронічні захворювання. Але водночас хворіють і молоді люди та є відсоток смертності серед них.

– Багато говорять про пацієнтів з важкими вірусним пневмоніями, але не у всіх випадках виявляють COVID-19. Чи потрібно проводити повторні тести на вірус?

– Очевидно, що так, бо не усі тести на 100% є точними. Тому через 48 годин після проведення тесту треба його повторити. Крім того, на ринку є багато тестів. Навіть американські тести, які були спочатку, ми мали з ними багато проблем. Здебільшого, якщо тест негативний, то результат є правильним. Але треба слідкувати за тим, що відбувається з тілом, які є симптоми.

– Науковці навчилися дуже швидко виокремлювати цей вірус. Чому так багато часу – два, а може й три роки – знадобиться для створення вакцини?

– Насамперед ніколи вакцини проти коронавірусу не розробляли. Ті ж вакцини, якими користується людство вже давно, на їхнє створення пішло дуже багато часу. Ми сьогодні маємо, наприклад, вірус СНІДу, працюємо над вакциною понад 30 років і досі вона так і не була створена. Медицина справді є на дуже високому рівні, але щоб розробити ефективну, нешкідливу вакцину, потрібно дуже багато часу і зусиль.

– Чому у різних країнах показник смертності є різним?

– Важко сказати,чому такий високий рівень смертності в Італії. Єдиний показник – це демографія. Тобто йдеться про старших людей, які жили в селах у північній Італії. Якщо говорити про лікування. То досі немає ліків, які справді допомагають. Є різні дослідження у різних країнах. Але говорити, що десь лікування краще, у нас підстав немає. Щодо апаратів ШВЛ, то їх бракує по усьому світу. Але це справді допомагає і рятує людей. У нас немає відповіді,чому в Німеччині смертність трохи вище 1%, а в Італії – понад 12%.

– Чому у США склалася така критична ситуація із коронавірусом?

– Ми були неготові. Керівники держави спочатку думали, що це все мине дуже легко та просто і не треба орієнтувати на боротьбу із COVID-19. Я не говорю про політику, а лише про те, що наші лідери не очікували таких страшних наслідків. Діагностика сьогодні є надважливою.  Ми у США мали надзвичайні проблеми з діагностикою. Але тепер є нові методи. Насамперед треба проводити тести. Слід спостерігати за тими, хто є безсимптомними носіями вірусу. Тестів має бути стільки, щоб можна було протестувати кожного.

– Чи варто, щоби тести на коронавірус були доступними в аптеці і їх міг придбати кожен?

– Невідомо чи ми дійдемо до такого рівня. Бо наразі навіть не маємо таких тестів, щоб перевіритися на грип. Тому, очевидно, все ж для тестування варто прийти до лікаря. Але у майбутньому, думаю, вони будуть більш доступні і більш точні.

– Яких треба вжити кроків для контролю за поширенням хвороби?

– Насамперед йдеться про соціальне дистанціювання. Залишайтеся вдома. Ми побачили в Америці, що це допомагає. Навіть на прикладі Нью-Йорка, де епіцентр захворювання, зменшилася кількість шпиталізованих і тих, хто в інтенсивній терапії. І хоча дані покращуються, треба продовжувати дотримуватися правил карантину.

– Чи після закінчення карантину немає загрозу другої хвилі епідемії?

– Важко відповісти. Нам зараз треба слідкувати за Китаєм, щоби зрозуміти, як поведеться вірус. Ми стурбовані тим, що якщо подивитися на попередні епідемії грипу, то завжди було дві хвилі. Хвороба йшла на спад під час літнього сезону, а потім знову восени відбувався спалах. COVID-19 – цілковито новий вірус, і ми не знаємо, як він себе поведе. Але ми повинні бути готові до того, що, можливо, буде друга хвиля.

– Як підготуватися до другої хвилі вірусу?

– Перші кроки найважливіші. Тому, очевидно, йдеться про карантин, відсутність великого скупчення людей. Так, як це буває на спортивних змаганнях чи у кінозалах. Нам зараз треба стежити за вірусом, що з ним відбувається. Якщо будуть нові спалахи, то уряд повинен негайно на це реагувати, тобто розпочати нову боротьбу. І невідомо, коли це закінчиться. Можливо, за кілька років COVID-19 буде так само, як ми маємо щорічний сезонний грип. Це новий етап інфекційної хвороби в історії людства. І скоро ми будемо хворіти на COVID-19 майже не помічаючи цього.

– Чи є потреба створювати спеціальні органи для боротьби з подібними кризовими ситуаціями?

– Без сумніву, буде зміна структури для підготовки до подібних ситуацій. Ми зараз маємо навчитися, що зробили правильно, що ні. В Америці ми побачили, що держава не була готова до такого виклику. Тому слід зробити висновки і змінити структуру.

Хронологія поширення COVID-19

• У листопаді-грудні почалися перші зараження у провінції Хубей в Китаї.
• 31 грудня офіс ВВОЗ у Китаї повідомив про випадки пневмонії з невідомою причиною.
• 3 січня Китай повідомляє про 44 випадки пневмонії.
• 7 січня ідентифікували новий вірус.
• 11 січня була зареєстрована перша смерть у Китаї.
• 12 січня повідомляється про генетичну послідовність вірусу.
• 13 січня випадок у Таїланді.
• 16 січня – в Японії.
• 17 січня – перший діагностичний тест з Німеччини, ВООЗ починає розповсюджувати тести.
• 20 січня – перший випадок в Південній Кореї.
• 21 січня ВООЗ підтверджує передачу вірусу від людини до людини, зафіксовано перший випадок у США.
• 23 січня закривається місто Ухань. У світі підтверджено 580 випадків, 17 людей померли.
• 25 січня вірус діагностують в Австралії, Франції, Малайзії та Канаді.
• 26 січня китайці починають роботу над вакциною.
• 30 січня ВООЗ оголошує надзвичайну ситуацію в охороні здоров’я, що становить міжнародний інтерес. Фіксується перший випадок в Індії.
• 31 січня – в Італії. У США оголошують надзвичайну ситуацію в охороні здоров’я і забороняють в’їзд з Китаю.
• 1 лютого – перший випадок захворювання фіксують на круїзному кораблі (Diamond Princess).
• 3 лютого Китай розпочав тестування противірусного препарату. У світі вже 24 тисячі хворих.
• 10 лютого – 900 летальних випадків (що перевищує смертність SARS і MERS).
• 11 лютого хвороба отримує назву COVID-19.
• 18 лютого – 92 заражених в 12 країнах за межами Китаю.
• 19 лютого – перший хворий в Ірані. 2000 летальних випадків у світі.
• 24 лютого в США починається робота над вакциною.
• 26 лютого коронавірус виявили в Бразилії (хворобу зафіксували на усіх континентах). Вже більше нових інфекції виявляють за межами Китаю.
• 29 лютого – перша смерть в США. Країна обмежує поїздки з Ірану, Італії, Південної Кореї.
• 3 березня – перший випадок в Україні.
• 6 березня – понад 200 клінічних досліджень різних лікарських засобів.
• 7 березня – понад 100 тисяч заражених у понад 100 країнах.
• 11 березня ВООЗ оголошує пандемію. США обмежує поїздки з Європи.
• 13 березня Європа стає центром пандемії. У США проголошену національну надзвичайну ситуацію.
• 16 березня в США заборонено збори понад 10 осіб. Перше використання експериментальної вакцини в США.
• 17 березня у всіх штатах США зафіксованоCOVID-19.
• 19 березня – 200 тисяч хворих у світі (+ 100 тисяч за 12 днів). В Ухані не фіксуються нові випадки.
• 22 березня – 300 тисяч хворих (+ 100 тисяч за 3 дні).
• 24 березня – 400 тисяч хворих (+ 100 тисяч за 2 дні). Індія закриває кордони. Переносять Олімпійські Ігри.
• 26 березня – США стає епіцентром пандемії.
• 27 березня – 500 тисяч хворих, 24 тисячі мертвих. У США більше 100 тисяч хворих, 1500 померли.
• 2 квітня – мільйон заражених, 51 тисяча смертей. У Нью-Йорку – 92 тисячі, 2 тисячі смертей. У США – 232 тисячі, 5 тисяч смертей.
• 3 квітня глобальний економічний вплив пандемії COVID-19 оцінили у 2-4 трильйони доларів.
• 6 квітня – майже 90% студентів у світі страждають через закриття навчальних закладів (1,5 млрд дітей/молоді). У Європі – 50 тисяч смертей.
• 8 квітня через 76 днів відкривається місто Ухань.
• 10 квітня за 100 днів зафіксовано майже 100 тисяч смертей.

Моделювання найгірших припущень та прогнозів

Припущення:

• Зараження однією особою 2-3 осіб
• Госпіталізація – 3-12%
• Летальність – 0,25-1%
• Пандемія триває від кількох місяців до року без нефармацевтичних заходів.

Прогнози:

• Зараження у США 160-264 мільйони людей, у світі – 7 мільярдів.
• Смертельні випадки: у США від 100 тисяч до 2,2 мільйона, у світі – 40 мільйонів.
• Госпіталізація: у США від 2,4 мільйона до 21 мільйонів.

Глобальні дані станом на 22 квітня:

• Понад 177 тисяч летальних випадків
• Понад 686 тисяч людей одужали.
• Понад 2 мільйони 565 тисяч людей захворіли у 185 країнах світу.
• Смертність 6,2%.
• У США понад 825 тисяч хворих.
• Летальні випадки – понад 45 тисяч.
• Смертність – 3,9%.
• Стан: 80% – легкі симптоми, 15% – госпіталізовані, 5% – критичні.
• Невідома кількість недіагностованих симптоматичних випадків, а також безсимптомних.
• За останніми даними, 25-50% позитивних тестів протікають безсимптомно.
• Коефіцієнт смертності – від 1 до 16% (Італія).
• Нації з найбільшою кількістю інфекцій: США, Іспанія, Італія, Франція, Німеччина, Великобританія, Іран, Китай, Туреччина, Росія.
• Високий ризик смерті: вік і хронічні захворювання.

Проблеми на наступні кроки під час кризи

• Потреба у більшій кількості діагностичних тестів і необхідність більш швидких тестів (чутливість тестів – 80-90%)
• Потрібно розвивати серологічні тести (із зазначенням імунного статусу після захворювання).
• Потреба у більшій кількості масок та засобів індивідуального захисту (особливо для медичних працівників (респіратори з рівнем захисту FFP2/N95 і вище або лицеві маски (якщо немає респіраторів)).
• Дії громадського здоров’я повинні відповідати вищому рівню: обстеження, відстеження контактів, карантин, ізоляція; фізичні, соціальні дистанціювання, нефармацевтичні методи.
• Необхідно покращити систему охорони здоров’я (дефіцит механічних вентиляторів, ліків. Проблема поставок).
• Необхідність підтримувати наукових та медичних дослідників (розробка вакцин, терапія).
• Поліпшення обміну повідомленнями (що ми знаємо, що не знаємо,довіра до влади, грамотність, дезінформація).
• Справа з дефіцитом споживчих товарів.
• Реакція на світову економічну кризу (безробіття, фінансові втрати, вплив на державні витрати і доходи).

Рекомендації щодо психічного здоров’я:

• У розпал кризи слід робити глибокий вдих.
• Слід зосередитися на тому, що ви можете контролювати.
• Беріть участь у заходах, які роблять вас щасливими.
• Залишайтеся на зв’язку зі своїми друзями і родичами.
• Спробуйте трохи відключитися від соціальних медіа та новин.
• Допомагайте іншим.
• Робіть, що можете. Неможливо отримати всі відповіді.
• Не забувайте висловлювати співчуття до тих, хто безпосередньо постраждав
• Очікуйте змін та нової інформації.
• Завжди перевіряйте припущення, що є ризикованим, а що надійним.
• Допоможіть зупинити дезінформацію.
• Відпочиньте від постійних оновлень новин.
• Долучайтеся до соціальної ініціативи МОЗ #Підтримую Лікарів.

Оксана ДУДАР