Сьогодні виповнюється 34 роки з дня трагедії на Чорнобильській АЕС

26 квітня 2020 року минає 34 роки з дня аварії на Чорнобильській АЕС. Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

8 грудня 2016 року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй ухвалила резолюцію,  якою проголосила 26 квітня Міжнародним днем пам'яті про чорнобильську катастрофу.

Сумна історія

26 квітня 1986 року, приблизно о 1:23:50  на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС сталися два теплових вибухи, які повністю зруйнували реактор. Будівля енергоблоку частково обвалилася, при цьому, як вважається, загинула 1 людина — Валерій Ходемчук, старший оператор циркуляційного насосу. Згодом залишки активної зони 4-го реактора розплавилися. Суміш з розплавленого металу, піску, бетону і частинок палива розтікалася під реакторними приміщеннями

Внаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблоку. Пожежники гасили вогонь до 5 години ранку. Проте, у середині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.

Перші ліквідатори, які по тривозі прибули на охоплену полум’ям Чорнобильську станцію, взялися приборкувати атом практично голими руками: без спеціального захисного одягу та протигазів. Від опромінення, отриманого в ті години, загинуло понад три десятки людей.

Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Близько 200 000 осіб було евакуйовано із зон забруднення.

За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки.

Запізніла евакуація

Від початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи. Лише після того як у Швеції забили тривогу в СРСР з’явилося  перше офіційне повідомлення. Населення Прип'яті, яке в 1986 році становило 45 тис. осіб, повністю евакуювали. Відселяти людей із зони зараження почали лише через добу після аварії. Вони покидали власні домівки із мінімальною кількістю речей та документів. Їм обіцяли – це ненадовго, виявилося – назавжди.

Радіоактивного ураження зазнали близько 600 000 осіб, насамперед, ліквідатори катастрофи.

Понад 2,5 мільйонів мешканців України страждають від захворювань, спричинених опроміненням, і близько 80 тисяч із них отримують допомогу. За даними міжнародних організацій, в результаті аварії померли 60 тисяч ліквідаторів, а 165 тисяч стали інвалідами, у Європі зафіксовано 10 тисяч випадків вроджених патологій у новонароджених та 10 тисяч випадків раку щитоподібної залози.

У результаті цієї катастрофи з сільськогосподарського користування було виведено понад 5 млн га земель. Задля запобігання розповсюдженню радіації наприкінці 1986 року зруйнований реактор накрили спеціальним «саркофагом».

За оцінками спеціалістів, під ним залишилося близько 95% палива, яке було в реакторі на момент аварії, а також значна кількість радіоактивних речовин. 15 грудня 2000 року роботу Чорнобильської АЕС було повністю припинено.

У 2004 році було проведено тендер на проектування і спорудження нового «саркофагу» - Нового безпечного конфайнмента. Кошти на будівництво, а це близько 1,5 млрд. Євро, надали 40 країн-донорів. Його будівництво розпочалось у 2012 році. 29 листопада 2016 року на об’єкт «Укриття» було насунуто Арку Нового безпечного конфайнмента.

Факти ICTV створили прем’єру документальної стрічки про Чорнобильську катастрофу з ексклюзивними спогадами та коментарями очевидців та ліквідаторів катастрофи.

Тридцять чотири роки тому правоохоронці Львівщини були серед тих, хто першими виїхали у Чорнобиль для ліквідації наслідків чи не найстрашнішої техногенної катастрофи в історії людства – аварії на атомній електростанції.

Через три дні над ліквідацією наслідків аварії вже працювали працівники пожежної охорони та ДАІ Львівської області, які супроводжують спеціальний транспорт до атомної станції і територією 30-кілометрової зони.

Наприкінці 1986 року в зоні аварії протягом місяця працював зведений загін пожежної охорони Львівщини у кількості 174 чоловік. Особовий склад загону ліквідував чимало пожеж і виконав значний обсяг ліквідаційних робіт.

Загалом 745 працівників органів внутрішніх справ Львівщини зробили вагомий внесок в ліквідацію наслідків катастрофи. З них 243 – є учасниками ліквідації аварії першої категорії,  337 – другої та 174 – третьої. 243 правоохоронці Львівщини стали інвалідами.

Для створення статті використовувалися матеріали Фактів, Укрінформу, Главкому, wikipedia, Нацполіції.