Як раніше, більше не буде: що треба знати про кризу-2020, аби вберегти гаманець і здоровий глузд

Однак економісти вважають, що Україна зараз перебуває тільки на порозі кризи, найбільш відчутним буде економічний спад восени 2020 року.

ІА Дивись.інфо поспілкувалася з фахівцями, аби з’ясувати, що треба знати про прийдешню кризу, аби вийти з неї з найменшими втратами.

Армія безробітних

За даними Державної служби зайнятості, станом на 16 квітня кількість офіційно безробітних, становила  400,9 тис. осіб, що на 86,5 тисяч, або на 27% більше ніж на цю ж дату минулого року. Станом на 16 квітня 2019 року кількість безробітних становила 314,4 тисячі.

За оцінками Торгово-промислової палати України, рівень безробіття сьогодні становить 13,7-15,4%. Це найвищий показник за останній 15 років. Насамперед роботу втратили ті, хто неформально працював у галузях, діяльність яких була зупинена на час карантину. До них додалися і трудові мігранти, які повернулися в Україну, втративши роботу за кордоном.

За даними Info Sapiens, у 38% українців скоротився регулярний дохід, 16% його втратили, 14% залишилися без роботи. Серед тих, хто працювали до карантину, тільки 46% отримають заробіток у повному обсязі, 34% – в меншому обсязі, ніж очікувалося до карантину, 10% втратили роботу через карантин.

Півмільйона робочих місць. Правда або вигадка?

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль розповів про намір уряду створити півмільйона робочих місць вже у травні поточного року. За словами прем’єра, в уряду є план і він щодня оновлюється.

Однак виконавчий директор «Економічного дискусійного клубу» Олег Пендзин вважає, що ідея прем’єра – не більше ніж фікція. За словами економіста, кожне робоче місце коштує грошей.

«Суми є різні: від 800 тисяч доларів коштує короче місце у металургії,  250 тисяч доларів – в аграрному секторі, в роздрібній торгівлі – приблизно 25-30 тисяч. Навіть якщо взяти в середньому 50 тисяч доларів за одне робоче місце, то пів мільйона коштуватиме 25 мільярдів доларів, тобто 675 мільярдів гривень. В бюджеті таких коштів просто немає. Нагадаю, прогнозований дохід держави на 2020 рік становить 980 мільярдів доларів, витратна частина бюджету – 1 трильйон 300 мільярдів, тобто дефіцит – понад 300 мільярдів гривень», – пояснює Пендзин.

Тим не менше, ситуація не така безнадійна, як здається на перший погляд. В умовах, коли обмежена можливість пересуватися і заблоковані цілі сектори економіки, держава може вдатися до монетарних інструментів, зокрема до збільшення випуску валюти. Так вважає економіст, автор книги «Як підняти українську економіку» Андрій Новак.

«Оскільки купівельна спроможність громадян обмежена, інфляції не буде. Такі інструменти вже застосували Австралія, Канада і США. Цим можуть користуватися держави, що мають власну грошову одиницю. Тому держави ЄС цього зробити не можуть», – пояснює Новак.

Методи, яких вживає уряд для стабілізації економічної ситуації, – неглобальні.

«У світі є різні ідеї щодо того, як підтримати населення у кризу. У США, зокрема, напрацьовується ідея створення базового доходу. Відповідно до українських реалій, такий дохід становив би приблизно 5000 грн на особу щомісяця, що у сумі коштуватиме державі 200 мільярдів. Поки з вжитих заходів – допомога з безробіття підвищена до 1000 грн і запроваджено одноразову виплату для пенсіонерів у розмірі 1000 грн. Таке фінансування ситуацію в державі аж ніяк не стабілізує», – додає Олег Пендзин.

Що робити українцям?

Криза – час переосмислити своє місце на ринку праці та здобути нові навички, впевнені фахівці.

Експерт Інституту Growford Олексій Кущ радить українцям, які залишилися без роботи, насамперед вивчити увесь спектр державної допомоги.

«Пільги, субсидії, виплати – треба чітко знати, на що маєш право. На жаль, механізм державного інформування громадян про те, що їм належить за законом в Україні нині розвинутий доволі слабо», – каже Кущ.

Варто також вивчити всі пропозиції онлайн-бірж, які є актуальні зараз. Ймовірно, що спалахи епідемії повторюватимуться, тож треба шукати ті вакансії, що дозволять працювати віддалено нині і в майбутньому.

Що стосується українців, котрі зберегли джерело доходу, однак почуваються розгубленими на порозі кризи, експерт радить присвятити найближчий час тому, аби розібратися з боргами і в жодному разі не брати нових кредитів.

«Жодних, навіть на дуже вигідних умовах», – наголошує економіст.

Зараз також важливо відтермінувати покупки, що не становлять необхідності і сформувати деяку подушку безпеки.

«Кажучи мовою економіки, українцям незабаром знадобиться подушка ліквідності. Крім того, за наявності вільних коштів, я б порадив найближчим часом вкладати їх в особистий розвиток. Пройти курси з підвищення кваліфікації, вивчити іноземну мову, а може і взагалі – опанувати нову професію. Варто розуміти, що після того, як закінчиться карантин, все не стане, як раніше. Не одразу запустять бари, кіно. Це буде дуже довгий процес відновлення, а безробіття продовжуватиме зростати. Конкуренція на ринку праці стане дуже високою. Зараз саме час замислитися про зміну сектора діяльності. Треба визнати, що туризм найближчими роками розвиватиметься дуже слабко і поступово, тож фахівці у цій сфері стануть суттєво менш затребуваними», – пояснює Олексій Кущ.

Дно, від якого можна відштовхнутися

Криза – це стрес для всього суспільства. А стрес провокує нові підходи та ідеї.

«Криза 90-их років в Україні, наприклад, створила підстави для заснування такого класу, як підприємці, якого в СРСР просто не існувало. Для багатьох підприємницька діяльність так і залишилася в 90-их, однак були також і ті, що успішно розвивалися і заснували бізнес», – нагадує експертка з економіки Світлана Кушнір.

Економістка вважає, що прийдешня криза – закономірне явище, адже вона залишить у бізнесі тих, хто активно розвивався і усуне тих, хто обрав розмірений спосіб ведення справ.

«Давно було зрозуміло, що майбутнє за інтернет-продажами, однак багато підприємців задовольнялися постійними клієнтами і не напрацьовували нових. Сьогодні вони опинилися у безвихідній ситуації. Наприклад, у Києві дуже мало пристойних ресторанів працювали з доставкою. Натомість зараз більшість додали таку послугу, адже це єдиний спосіб залишатися на плаву. При чому карантин завершиться, а доставка залишиться», – каже Світлана Кушнір.

Бізнес відмовився від зовнішньої реклами і перейшов у мережу чи використовує нові методи напрацювання лояльності клієнтів.

«Один із виробників продовольчих товарів додає маски та антисептики у пакунки для доставки. Звісно, це маркетинговий хід, але це дуже людяно. Ці історії – про розвиток. Бізнес, який вижив у кризу, має достатньо ресурсів, щоб нарощувати оберти і надалі», - пояснює економістка.

Про потребу споживачів в увазі від бренду каже й фахівчиня з репутаційного менеджменту та комунікацій CEO Perfect PR Наталія Улинець. 

«У складний період аудиторія потребує більше уваги від брендів та компаній, ніж будь-коли. Не варто недооцінювати споживачів та громадськість: вони дуже чутливі до реакції компаній. За даними дослідження Edelman Trust, кожен третій споживач перестав купувати бренд, який не відреагував на кризу, спричинену COVID-19», - каже експертка.

Ірина ЯКИМ