Городина на смітнику: фермери Львівщини зазнають збитків через карантин

город

Наприкінці минулого тижня фермери Херсонщини вийшли на акцію протесту щодо закриття продовольчих ринків.

Не маючи де збувати продукцію, селяни тоннами змушені викидати її на смітник. А в працю вклали чимало – силу, душу і, звичайно, кошти. Якщо й знаходиться покупець, то віддавати городину, вирощену власноруч, доводиться фактично задурно.

Ситуація на Львівщині не дуже відрізняється. Місцеві фермери також не мають де реалізовувати свою продукцію і її інколи доводиться викидати. Мешканка села Пиняни, що на Самбірщині, пані Марія, розповідає, що не має де збувати ранню городину. Вона сподівається, що відкриють продуктові ринки і піде хоч якийсь торг, аби принаймні повернути вкладені гроші. Наразі ж малими порціями іноді підвозить до Самбора і віддає лише знайомим, які замовляють заздалегідь. Але це мізер у порівнянні, скажімо, з минулим роком.

«Ми продаємо переважно зелену цибулю, редиску, кріп, петрушку, салат. Але зараз це нема кому продавати, бо все на карантині. Лише зрідка чоловік возить до Самбора. Він там працює на роботі, і вже його колеги замовляють для себе чи своїх сусідів. Але це дуже мало.

У сусідньому селі біля нас, Бабиному, то там взагалі дуже багато людей займається вирощуванням овочів. Спершу люди садять цибулю – продають її. На тому місці у теплицю садять розсаду помідорів, перцю, баклажанів. А цього року не мали де збути цибулю, тому змушені були її просто повикидати, бо ніде було посадити розсаду», каже пані Марія.

У сусідньому біля Львова селі Великі Грибовичі вирощуванням городини займається 70 відсотків села. Люди живуть лише з того, що виростили і продали. Сільський голова Ігор Питель каже, що вже звертались і до міського, і до обласного керівництва, аби допомогли у вирішенні питання роботи продуктових ринків. Селяни дивуються, що великі будівельні супермаркети працюють, а ринки на свіжому повітрі і сонці – ні.

«Ми підготували звернення, скерували і Андрію Садовому, і Максиму Козицькому, щоб вони з Києвом узгодили і вжили заходів, щоби люди могли заробити бодай щось. Садовий каже, що розмовляв з прем’єром Шмигалем. Можливо, з середи послаблять карантинні заходи. Буде засідання Кабміну, де мають це питання розглянути. Дуже сподіваємось, що таки дійдуть компромісу», – каже Ігор Питель.

У селян з Великих Грибовичів залишився зараз лише один спосіб виживання – це ринок «Шувар», бо він наразі ще працює, кажуть у сільській раді.

«Інших альтернатив нема. В село ніхто не їде, у людей нічого не купують. Садити нову городину нема де. Дехто висікає старе і садить нове, бо нема де більше садити. Люди чекають, щоби ринки відкрили і можна було хоч частково збути свою продукцію.

Люди пробували самі собі індивідуально реалізовувати городину в інтернеті. Але транспорту нема, супермаркети тієї продукції брати не хочуть, бо їм треба ціни кожен день міняти. А якщо львів’янин замовить товару на 100 гривень, а це машиною потрібно до Львова привезти – вигоди небагато», – розповідає Питель.

Про таку проблему у департаменті агропромислового розвитку Львівської ОДА знають і кажуть, що намагаються знаходити шляхи вирішення складної ситуації. Директорка департаменту Юлія Шопська розповіла, що є програми допомоги і кредитування для фермерів, які втратили доходи під час карантину. Однак вона розрахована не для всіх.

«Ця проблема є й на Львівщині, і по всій країні, адже ніхто не був готовий до такого довготривалого карантину. Ми аналізували ситуацію. Фермери виживали на грані рентабельності, але, власне, в оцей весняний період було бачення, що фермери зможуть протриматись і трохи заробити. Але, на жаль, під час пандемії вийшло зовсім по-іншому. Рішення закрити ринки, де є скупчення людей, створило проблему – наші фермери не мають де збувати продукцію.

Ми відкрили онлайн-сторінку у Facebook, яку так і назвали – «Яфермер» і там займаємось промоцією. Розміщуємо інформацію про кожного фермера і його господарство, яку продукцію він виготовляє. І в такий спосіб онлайну ми стараємось збувати їхню продукцію, намагаємось їх підтримати. Адже фермерська продукція – це те, в що вклали душу, це важка праця», – Юлія Шопська.

У ЛОДА кажуть, що напрацьовують схему, яка зробить фермерів цікавими для великих покупців, як-от мережі супермаркетів. А для цього дрібні господарства потрібно об’єднувати в більші кооперації, де вони вже будуть цікавіші на ринку як постачальники – більше продукції, стабільної ціни і якості.

«Зараз із дорадчою службою напрацьовуємо такий напрямок, як об’єднання в кооператив. Ну і також є програми підтримки з фінансуванням із державного та обласного бюджету. Якщо йдеться про обласний бюджет – заявки приймаємо електронною поштою. Є напрямки з дешевого кредитування, відшкодування відсотків. Працює відповідна комісія, яка приймає рішення, скільки людей може скористатись програмою державної підтримки, і підприємства мусять відповідати певним критеріям, щоб отримати цю допомогу.

Якщо, скажімо, підприємство є у стані банкрутства, то воно не може скористатись такою підтримкою. Також підприємство не має мати заборгованості перед бюджетом», – веде далі Юлія Шопська.

У сільраді Великих Грибович також кажуть, що вели перемовини з мережами супермаркетів, але їм місцеві реалізатори нецікаві.

«Я зв’язувався з представниками супермаркетів, але їм краще торгувати імбирем, привезеним огірком чи помідором. А наше брати не хочуть. Мовляв, сьогодні одна ціна, завтра вже інша.

Цього року ціни дуже низькі. Люди навіть можуть не повернути собі собівартість того, що вони вклали. Вже віддають так, щоб справді не пропало. Якби хоч частину ринків відкрили, всі готові дотримуватися умов карантину», – каже Ігор Питель.

Юлія Шопська також вважає, що навіть часткову відкриття ринків могло би дуже допомогти фермерам, адже дасть їм ринки збуту. Є продукція, яку можна продати онлайн і привезти службою доставки, вона зберігатиме товарний вигляд. Але, для прикладу, зелень, розсада вже можуть втратити належний товарний вигляд, і в покупця, звісно, можуть виникнути претензії.

«У більшості фермери зараз просто призупиняють свою діяльність, тобто не садять і не сіють. У них нема розуміння завтрашнього дня. Якщо ж відкриють ринки – це дасть впевненість і бачення, що робити далі.

Водночас треба звернути увагу на наших покупців, які мають зважати на правила дотримання карантинних заходів і чітко виконувати рекомендації. Від 30 березня була можливість функціонувати ринкам, їх роботу не зупиняли. Але оскільки масово порушувались дистанції між покупцями, не були дотримані захисні норми (рукавички, маски), то, аналізуючи динаміку смертності, прийняли рішення і рекомендували органам місцевого самоврядування закрити ринки.

І якщо продовольчі ринки таки відкриють, то весь час треба пам’ятати, що їх знову так само швидко можуть і закрити. Тому всі без винятку – і продавці, і покупці – на ринках мають дотримуватись усіх рекомендацій карантину», - підсумували чиновниця.

Тетяна ЯВОРСЬКА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: