Подружній обов'язок або зґвалтування: що українки мають знати про домашнє насильство

насильство

За даними Ла-Страда Україна, вже за перший місяць карантину за допомогою через домашнє насильство звернулося удвічі більше жінок, аніж за попередні місяці.

Так, у березні з повідомленням про домашнього кривдника до громадської організації зателефонували 2051 раз, тоді як у січні-лютому показник коливався у межах 1700.

Обмеження пересування, покликане зупинити розповсюдження коронавірусу у світі, може призвести до зростання випадків домашнього насильства, зробити його більш жорстоким і небезпечним.

Сьогодні, 29 квітня, відзначають Міжнародний день деніму. Це свято заснували, аби підтримати жертв сексуального насильства у всьому світі та попередити нові випадки. Прецендентом стала ухвала Верховного суду Італії 1998 року у справі 6-річної давності: тоді судді вирішили скасувати вирок за зґвалтування, оскільки вважали, що жертва сама спровокувала кривдника, одягнувши джинси.

Наступного дня жінки в італійському парламенті прийшли на роботу в джинсах на знак солідарності з жертвою. Вони тримали в руках плакати з написом «Джинси – алібі для згвалтування».

Подружній обов’язок

Сексуальне насильство в родині – тема ще більш табуйована, аніж власне домашнє насильство. За даними Ла-Страда Україна, повідомлення про сексуальне насильство становлять приблизно 5% від загального масиву звернень, та насправді ж часто жінки просто не вміють ідентифікувати зґвалтування.

«Існує глибоко вкорінений стереотип про подружній обов‘язок, і здебільшого жінки сприймають це як норму. Натомість закодавство України передбачає, що будь-який сексуальний контакт, незалежно від того, відбулося проникнення чи ні, вчинений без згоди однієї зі сторін, є порушенням прав людини і тягне за собою відповідальність», – каже Альона Кривуляк, директорка Департаменту національних «гарячих ліній» ГО «Ла-Страда Україна».

Зґвалтування чи сексуальне насильство?

При цьому відмінність таки існує. Зґвалтування - це статевий зв‘язок без згоди однієї зі сторін, що супроводжується проникненням: вагінальним, оральним або анальним. Натомість сексуальне насильство означає статевий зв‘язок без згоди однієї зі сторін без проникнення. При цьому обидва формулювання є злочином. Відповідальність передбачає позбавлення волі на термін до п‘яти років.

Крім того, скоєння злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя вважається обтяжувальною обставиною під час призначення покарання.

«Якщо жінка розуміє, що проти неї було здійснено насильство, не варто мовчати. У  «Ла-Страда Україна» працюють фахові психологи, що мають досвід роботи з постраждалими від насильства. Звісно, ми пропонуємо жертві звернутися по допомогу до правоохоронців. Тут важливо розуміти: якщо про насильство мовчати, це буде повторюватися знову і знову.

Однак якщо жінка категорично проти звернення до поліції, ми розповідаємо про інші шляхи отримання допомоги. Наприклад, можна звертатися до шелтерів - кризових центрів для жінок, які постраждали від домашнього насильства. Там надають прихисток і фахову психологічну та правову допомогу. Крім того, радимо сконтактуватися з Центром безоплатної правової допомоги – в організації постраждалу забезпечать безкоштовним державним адвокатом, щоб захищати її права у суді», – пояснює Альона Кривуляк.

Якщо про насильство мовчати, це буде повторюватися знову і знову

Ще один важливий нюанс, який треба знати жінкам: якщо було вчинено зґвалтування, не можна вичікувати і відкладати звернення до медиків. Чим пізніше буде проведена судово-медична експертиза, тим нижча ймовірність, що факт зґвалтування зможуть підтвердити. Постраждалих просять не митися після статевого акту, аби фахівці змогли відібрати біоматеріал.

«Ми також просимо жінок звертатися до медиків, аби виключити ризик ускладнень. Насильство негативно позначається на фізіології, тому фахова допомога дуже важлива. Постраждала може просити, аби з нею працювала жінка як у поліції, так і в медзакладі», – додає Кривуляк.

Як реагує поліція

За словами голови Асоціації жінок-юристом України «Юрфем» Христини Кіт, правоохоронці мають чіткий напрацьований механізм реагування на заяву про вчинення домашнього насильства.

«Якщо постраждала звертається до «102» з повідомленням про вчинення проти неї насильства, за місцем виклику виїжджають поліцейські. Вже на місці правоохоронці оцінюють ситуацію. Якщо вони вважають, що є ризик для життя та здоров‘я постраждалої або ж дітей, мають повноваження винести тимчасово обмежувальний припис, що означає заборону для кривдника наближатися та спілкуватися з постраждалою і дітьми. Зазвичай рішення про винесення такого припису приймається на підставі декількох факторів: або постраждала декілька разів поспіль звертається до правоохоронців, або кривдник перебуває у стані алкогольного чи наркотичного сп‘яніння, або поводиться неадекватно, або має зброю.

via GIPHY

Такий припис виноситься на обмежений термін – не більше 10-ти днів. За цей час жінка має можливість звернутися до суду, який  протягом 72 годин може винести обмежувальний припис на термін до півроку. Якщо чоловік і надалі продовжує порушувати припис, з‘являється у місці спільного проживання, тоді правоохоронці відкривають кримінальне провадження.

Здебільшого поліція та суд відштовхується від тої логіки, що той, хто вчинив насильство, повинен покинути місце спільного проживання. Однак правозахисники також шукають додаткових прихисток для жінок з дітьми, аби вони мали змогу повною мірою почуватися у безпеці. На жаль, у Львівській області немає притулку, де жінки могли б отримали спеціалізовану допомогу. Однак є притулки широкого профілю - Центр матері і дитини у Дрогобичі; притулок для осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах у Львові на вул. Коновальця», – зазначає Христина Кіт.

Достатньо сказати «ні»

Дані громадської організації про зростання кількості випадків домашнього насильства удвічі підтверджує також поліція. За перші три місяці 2020 року правоохоронці отримали 50 тисяч звернень про домашнє насильство, за той самий період минулого року - 30091. При цьому найбільше звернень зафіксовано у Львівській області – 7637. Зазначимо, напередодні поліція відкридала тенденцію до зростання кількості випадків насильства протягом карантину.

За даними ООН, у середньому у світі домашнє насильство проти жінок зросло на 20% .

«Воно і не дивно, адже жертви фактично опинилися замкнуті зі своїми нападниками», – відзначає Марта Чумало, керівниця проєктів і психологиня Центру «Жіночі перспективи».

За оцінками експертів, 44 мільйони жінок у 114 країнах низького і середнього рівня розвитку можуть втратити доступ до контрацепції, що може призвести до мільйона випадків небажаної вагітності, якщо карантин триватиме три місяці й призведе до проблем із постачанням і послугами.

Якщо ж карантин триватиме півроку, то кількість випадків незапланованої вагітності зросте до 7 мільйонів, каже спільне дослідження Університету Джонса Гопкінгса у США, Університету Вікторії в Австралії та міжнародної організації у галузі охорони здоров'я Avenir Health.

«День деніму – це привід говорити не тільки про те, як жінки можуть вберегтися від домашнього насильства. Це також гарна нагода пригадати, що вирок ґвалтівнику був скасований, мовляв, через те, що жертва допомогла кривднику зняти одяг. Судді так вирішили через те, що вона була одягнута у джинси.

Сьогодні через вжиті карантинні заходи жінки ризикують бути зґвалтованими ще більше, ніж зазвичай. Але ще на початку 2019 року були прийняті зміни до українського законодавства про сексуальне насильство та зґвалтування. Зокрема у законі формулювання «статевий акт, вчинений із застосуванням примусу» було змінено на «статевий акт, вчинений без згоди однієї зі сторін. Це означає, що жінці достатньо сказати «ні»:  якщо після відмови інша сторона виконуватиме будь-які дії статевого характеру, то це вже буде насильством або зґвалтуванням. Жінки мають почуватися в безпеці. Я можу ходити у джинсах, без джинсів, зовсім голяка, але ніхто не сміє мене і пальцем зачепити», – каже Марта Чумало.

Куди можна звернутися за допомогою:

Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства «Ла Страда Україна»: 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних); 116 123 (безкоштовно з мобільних);

Центр «Жіночі перспективи»: 067 674 0770

Львівський обласний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги: 089 120 0072.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: