Тривожний дзвінок для Садового: чи збережеться промерська більшість у міській раді

IMG_4055-696x464-696x464

Позачергова сесія Львівської міської ради, яка відбулася минулого тижня, стала однією з найбільш провальних для міського голови Андрія Садового цієї каденції.

Доки мер був відсутній

Зі 116 питань порядку денного депутати прийняли 20, а решту або перенесли, або відхилили. Так, депутати вже вдруге відмовилися голосувати за створення корпорації «Медична рада», яка б мала координувати роботу головних лікарів і медичного персоналу трьох найбільших міських лікарень. При цьому депутати заявили, що ця структура створюється спеціально під Олега Березюка – голову фракції «Самопоміч» у Верховній Раді попереднього скликання.

Депутатів також обурила сума, яку запропонували виділити у статутний фонд нової структури – 25 мільйонів гривень.  Це при тому, що наступним питанням у порядку денному стояло скорочення 180 працівників мерії, яке депутати, втім, теж не погодили, заявивши, що Садовий хоче скоротити «мертві душі» – незайняті вакансії в ЛМР.

Потім депутати не погодили жодну з чотирьох нових позик для міста від ЄІБ та ЄБРР на модернізацію міського транспорту та реконструкцію очисних споруд, відмовилися погоджувати закупівлю у лізинг печей для крематорію та 10 карет швидкої допомоги, які, як виявилося, мали б надавати платні послуги. Депутати також відмовилися вносити зміни до бюджету розвитку та перенесли на наступну сесію усі земельні та майнові питання.

Єдине виключення було зроблено для комунального майна, яке пропонувалося віддати в рахунок погашення боргу, що виник ще за ремонт доріг до Євро 2012 перед компанією «Балтом Україна». Втім депутати заявили, що за борг в сумі трохи більше 32 мільйонів гривень виконавча влада хоче віддати майно, земля під яким може коштувати близько 100 мільйонів, і включили  запропоновані об’єкти до списку приватизації через аукціон. А ще депутати довго обурювалися тим, що у порядок денний потрапили майнові та земельні ухвали, які візувалися в останній момент і в яких, мовляв, зацікавлений Садовий, натомість не потрапили ті, що були завізовані уже давно. А ще тим, що Садовий «зігнав» їх на сесію, наразивши на небезпеку, а сам сидів удома на самоізоляції і навіть не попередив про це під час колегії напередодні ввечері.

Навіть ті питання, які отримали підтримку депутатів, не обійшлися без політичних розбірок. Так, під час затвердження пільг для підприємців, які постраждали від карантину, фракція УКРОП звинуватила фракцію «Самопоміч» у крадіжці своєї ініціативи щодо звільнення від сплати Єдиного податку ФОПів.

Початок кінця більшості?

Чи могла остання сесія стати початком кінця більшості в ЛМР, яка майже без перебоїв працювала від початку каденції і завдяки якій Андрій Садовий майже ніколи не мав проблем із прийняттям потрібних йому рішень у сесійній залі, ми розпитували в експертів.

«Громадянська мережа ОПОРА нещодавно зробила дослідження, у якому констатувала, що Львівська міська рада має стабільну «мерську більшість», яка працює без змін та скандалів з початку каденції.  Починаючи з 2015 року, коли вибрали секретаря ради, почала оформлюватися конфігурація того, що ми можемо назвати умовною більшістю, адже в законодавстві не існує на місцевому рівні понять «коаліція» і «опозиція». Тобто ця більшість ніде не фіксується, крім суб’єктивного оцінювання спільності голосувань. Іншого критерію, щоб означити умовну більшість чи опозицію в органі місцевого самоврядування, є лише слова і заяви, які роблять представники фракцій. Але це не дуже хороший критерій, бо публічно можна критикувати владу і зазвичай голосувати так само, як влада.

В ЛМР оформилася фактично така ситуативна більшість. Вона не є стабільна, але цілком достатня, щоби міський голова міг спокійно працювати. Її основою звичайно є «Самопоміч», яка має 24 депутати і Громадянська позиція – ще 7 депутатів. Разом це 31 депутат, а мінімально необхідних голосів для прийняття рішення треба 33. Ці дві фракції найбільш близькі в плані голосувань. Третьою найближчою до них щодо спільних голосувань є БПП «Солідарність».

Сумісність їхніх голосувань з фракцією «Самопоміч» коливається у межах 66-68%. Звичайно ми говоримо про більшість фракції, бо ті чи інші депутати фракції можуть в окремих випадках мати іншу позицію з певних питань. За 4,5 роки окреслилася така умовна більшість у складі «Самопомочі», Громадянської позиції та дещо менш стабільної «Солідарності», – каже координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Львівській області Тарас Радь.

Хто проти

До умовної опозиції за показниками сумісності голосувань можна віднести дві фракції – ВО «Свобода», яка має давні неприязні стосунки з Андрієм Садовим, і Українську галицьку партію. Сумісність голосувань цих фракцій з іншими  коливаються у межах - 37-32% для «Свободи» і 21-18% для УГП. При цьому вони не координують між собою своєї діяльності. Сумісність їх голосувань є ще нижчою, ніж у кожної з них з більшістю – лише 12%, тобто вони між собою є ще більшими опонентами, ніж з більшістю. Виходить, що в міській раді є дві політичні сили опозиційні до усіх. Залишається ще дві фракції Громадський рух «Народний контроль» і Українське об’єднання патріотів-УКРОП, які мають показники сумісності з «Самопоміччю», відповідно – 56% і 52%. Вони балансують на межі між більшістю і опозицією», – додає експерт.

Втім під час останньої сесії система, яка працювала від початку каденції, дала збій.

«Позачергове засідання 28 квітня засвідчило, що майже всі фракції виступили всупереч позиції мера і більшість як така не спрацювала. Чому це сталося? Тут ми вже вступаємо у сферу припущень, тому висловлю свої суб’єктивні припущення. По-перше, більшість ніколи не була «залізобетонною», і Садовий міг контролювати лише свою фракцію, а інші фракції, образно кажучи, йому нічого не винні і сумісність голосувань була предметом політичних домовленостей. Періодично виникали питання, на яких більшість розсипалася і прийняття рішень блокувалося. Але це були поодинокі моменти, зазвичай якісь резонансні голосування, наприклад, по майну чи землі. Але 28 квітня був завалений практично весь порядок денний. Наразі складно зробити далекоглядний висновок – чи це теж одинокий епізод, чи прояв якихось домовленостей між політичними силами щодо опонуванню чинному меру, спроба розвалити більшість і повернути ситуацію до стану попереднього скликання, коли мер перебував у стані конфронтації з більшістю депутатського корпусу.

Чи повториться ця історія – наразі зарано говорити, але не виключено що наступні півроку можуть бути кризовими, коли засідання перетворяться на баталії між мером  і його опонентами з різних фракцій», – каже Тарас Радь.

За його словами, може бути кілька сценаріїв того, що відбулося: від збігу обставин – до попередньої домовленості.

«Можливо, це був лише винятковий епізод не до кінця продуманого позачергово засідання, бо там справді були недопрацювання зі сторони міського голови, який ініціював його проведення. У порядку  денному були непроговорені і непогоджені з депутатським корпусом питання. І це, звичайно, частина відповідальності самого мера. Не можна виносити на голосування будь-які питання лише тому, що у тебе є впевненість, що більшість проголосує за них. Власне такі випадки і перевіряють, наскільки стабільною та безвідмовною у тебе є більшість.

У цьому може бути недопрацювання міського голови, який свідомо чи ні вирішив не рахуватися з думкою депутатського корпусу і як результат депутати могли відповісти йому «взаємністю». Якщо причина була у цьому, то у такому разі подальших наслідків така обструкція не матиме, будуть зроблені висновки і все залишиться як було.  Проте у цій ситуація також можна пробувати шукати інших пояснень. Якщо події 28 квітня були результатом попередньої домовленості політичних сил – тоді це можна пояснити початком виборчої кампанії, коли депутати не будуть голосувати, як зазвичай,  а виходитимуть з  певних політичних реалій і зможуть ситуативно об’єднуватися проти мера або проти конкретних рішень. Такий варіант виключати не можна, проте робити такі далекоглядні висновки на основі одного засідання буде передчасним.

Наразі немає достатньо інформації, щоб говорити саме про такий сценарій, як очевидний. У більшості  фракції є депутати, які мають претензії до мера, але вони різні і їх також різнять різні ставлення до різних питань. Щоб їх усіх об’єднати, треба дуже добре постаратися. Або це робить мер своїми непродуманими діями, штовхаючи  депутатів до ситуативного об’єднання або у Львівській міській раді інституалізувався опозиційний до міського голови політичний центр впливу, який, так чи інакше, координує цей негатив проти Садового. Тоді це може означати появу об’єднаної опозиції, яка опонуватиме меру та більшості, ускладнюючи роботу міської ради останні пів року її роботи.

Потрібно буде спостерігати за результатами роботи кількох наступних засідань, і з перспективи місяця-двох, можливо, стане більш-менш очевидним, чи така одностайність депутатів, яка досі була не притаманною чинному депутатському корпусу, є виявом спонтанної, ситуативної чи скоординованої співпраця. Якщо це підтвердиться, то можна буде стверджувати, що такий опозиційний до міського голови та його більшості центр політичного впливу з’явився», – каже експерт.

Хто залишиться у більшості

На його думку, в будь-якому випадку у більшості залишиться Громадянська позиція, тому набрати 33 голоси проблемою для Садового не буде.

«Але частіше виникатиме ситуація коли буде багато питань, які будуть переноситися, бо не вистачатиме голосів. Не думаю, що наступних півроку Садовий працюватиме у «пекельному котлі», як це було у 2010-2015 роках. Просто  йому стане складніше працювати, оскільки сесійна зала перетвориться на місце політичних заяв, звинувачень, протистоянь, а продуктивність роботи Львівської міської ради знизиться. Але міська рада буде більш-менш працювати стабільно, хоча по рейтингу Садового політичні опоненти будуть бити, і такі обструкції, які мали місце на останній сесії, можуть почастішати», – підсумовує Тарас Радь.

Напередодні виборів

Політолог Анатолій Романюк переконаний, що наближення виборів внесе корективи у поведінку депутатів. Він також вважає, що міському голові тепер буде складніше досягати бажаного результату під час сесій.

«Останній рік перед виборами, особливо в таких представницьких органах, як міська, обласна ради має свою показову відмінність. Депутати усвідомлюють, що наближаються вибори. Частина з них бачать свою перспективу і частина – ні. Наближення  виборів суттєво впливає на поведінку депутатів, особливо тих, які розраховували, що будуть йти на вибори, але не бачать у комунікації з керівництвом своєї партійної структури шансів  для себе. Тому цей момент є присутнім.

Крім цього, частина депутатів напередодні нових виборів намагаються вирішувати цілу низку прагматичних питань і ставляться до них трошки по-іншому, ніж у попередні роки. Також у багатьох депутатів є особиста історія відносин з міським головою, і так само результат їхніх відносин може впливати на їхнє голосування по тих питаннях, які ініційовані міським головою. Тому, думаю, і в подальшому, до самих виборів ми можемо мати приклади, коли депутати будуть поводити себе дещо нестандартно. Думаю, що більшості, подібні до тих, яка була на минулій сесії, швидше будуть ситуативними, а не такими коли змінюється конструкція більшості. Вони будуть створюватися аd hoc, тобто кожного разу в залежності від ситуації.

Крім цього, мер завжди має можливість впливати на позицію більшості депутатів. Тому, в цій ситуації чинний мер не буде отримувати автоматично результату. А щоб його отримати йому потрібно буде працювати з депутатами», – каже Анатолій Романюк.

Володимир ГАЛЕЧИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: