У ситуації зі «Стільським городищем» винні і чиновники, – археологи

У скандальній ситуації щодо встановлення фігури Богоматері біля заповідника «Стільське городище», винні не лише місцеві мешканці, але й чиновники. Такі висновки зробили у Науково-дослідному центрі «Рятівна археологічна служба» у соцмережі.
У скандальній ситуації щодо встановлення фігури Богоматері біля заповідника «Стільське городище», винні не лише місцеві мешканці, але й чиновники. Такі висновки зробили у Науково-дослідному центрі «Рятівна археологічна служба» у соцмережі.
«Наш представник, археолог Олександр Сілаєв, сьогодні взяв участь у нараді щодо самовільного встановлення фігури Матері Божої у селі Дуброва, впритул до культового комплексу давніх слов’ян в урочищі «Камінь Диравець», що вважається частиною заповідника «Стільське городище».
Виїзна комісія Львівської ОДА оглянула місце, де встановили скульптуру. На жаль, посадовці й експерти змушені констатувати, що попри популярність цього комплексу серед туристів та любителів історії регіону, його офіційний правовий статус досі не визначений, а тому він позбавлений захисту зі сторони держави. На сьогодні пам’яткою археології національного значення вважається лише територія Стільського городища ІХ-ХІ ст., яке розташоване неподалік. Водночас синхронний із городищем культовий центр досі не має розроблених і затверджених меж.
З огляду на це, нагальним першочерговим завданням є, – переконані учасники наради, – внести «Камінь Диравець» у перелік нововиявлених об’єктів археології, аби захистити його на законодавчому рівні. Наступний крок – чиновники та правоохоронці мають вирішити, що робити з самовільно встановленою композицією, яка фактично спотворила загальний вигляд історичного об’єкту.
За словами директора Рятівної археологічної служби Олега Осаульчука, відповідальними за самовільні роботи у заповіднику «Стільське городище» є не лише мешканці села Дуброва. До цієї ситуації також призвело зволікання дирекції заповідника з визначенням і ознакуванням меж пам’ятки на місцевості, з розробленням і затвердженням його охоронних зон, також слабка, а в багатьох випадках – поблажлива до порушників, пам’яткоохоронна позиція Львівської ОДА.
«Пасивність або бездіяльність породжує безвідповідальність, це ж дає відчуття безкарності. Дуже багато пам’яток археології на Львівщині не обліковані, і тому не мають правового захисту. Потрібно робити висновки і змінювати пріоритети, а не чекати, поки подібне трапиться знову», – переконаний Олег Осаульчук, зазначено в дописі.