Комета, планети і супермісяць: що можна буде побачити в травневому небі

Сьогодні, 7 травня, вже востаннє нинішнього року можна буде спостерігати за супермісяцем. Також у травні, можливо, стане помітною для неозброєного ока комета Атлас.

Багато астрономічних явищ упродовж кількох днів

За метеоритними дощами вже всі звикли спостерігати теплими весняними і літніми вечорами. Навіть попри те, що відбуваються вони досить часто, цікавість до них меншою не стає. Зорепад виходять споглядати тисячі людей, і це явище не перестає зачаровувати.

Зазирнувши на вечірнє зоряне небо, можна віднайти чимало цікавого і незвіданого для пересічного мешканця нашої планети і донині. Вже тричі цього року можна було бачити на небі супермісяць. Так називають явище, коли повня збігається з перигеєм (найбільшим зближенням Землі та Місяця) – тоді місяць великий і рожевий.

А наприкінці квітня багато українців спостерігали за парадом супутників «Starlink». На орбіту на висоті від 300 до 580 кілометрів запустили чергову групу із 60 інтернет-супутників.  Компанія-розробник SpaceX, гендиректором якої є Ілон Маск, запускає ці супутники, аби з часом охопити всю планету глобальною мережею інтернет-покриття. 60 вогників один за одним з’являлиcя в небі та летіли далі.

Сьогодні, 7 травня, знову можна буде спостерігати за супермісяцем – востаннє цього року, розповідає астроном Іван Крячко.

«Вийшовши на вулицю, якщо буде гарна погода, можна буде побачити красивий великий Місяць. Наступне явище, яке буде не менш вражаючим – Місяць біля Юпітера і Сатурна. 13 травня у вранішні години їх буде добре видно. Хто любить гарні астрофото, зможе зробити чудові світлини. А 15 травня вранці Місяць буде близько біля Марса», – розповідає астроном.

Серед інших травневих астрономічних видовищ можна відзначити комету C/2019 Y4, більш відому як Атлас. Її відкрили 28 грудня 2019 року. Як визначили науковці, очікується, що комета досягне перигелію 31 травня. У цей момент Атлас пройде по сузір'ях Жирафа та Персея і, можливо, досягне зоряної величини принаймні 6m. Тобто, можливо, її буде видно неозброєним оком.

«За допомогою хорошого телескопа її можна буде побачити, – зазначив у своєму відеоблозі Іван Крячко. – Про комети я завжди говорю з обережністю, бо від них можна чекати чого завгодно. Вона може розпастись, або статись спалах і її буде видно ще більше. Але виглядає на те, що можна буде її спостерігати лише через телескоп.

Є вже фото, де видно, що ядро комети розпалося на декілька фрагментів, а тому вона не стала такою яскравою, як нам би хотілося. Я очікував, що, можливо, нам цього разу пощастить і комета стане візуально видимою. Навіть якби вона й не була такою яскравою, як комета Гейла-Боппа (1997), то однаково було би цікаво».

Комета – сміття, яке гарно виглядає

Доцент кафедри вищої геодезії та астрономії університету «Львівська політехніка», голова Львівського астрономічного товариства Любов Янків-Вітковська розповідає, що поява комети на небі – то для астрономів зараз звичайне явище.

«Їх спостерігають вже багато років. Спершу це було неабияке видовище. Люди знали мало, більше додумували. Але зараз про це все відомо. Комети спостерігають тому, що це цікаво. Комети часто називають іменами їх відкривачів або навіть на честь телескопів, завдяки яким виявили комету. Так ATLAS - це абревіатура, так називається пошукова програма, що допомогла відкрити комету - Asteroid Terrestrial-Impact Last Alert System (ATLAS) search program.

Комета – це фактично крижана куля. Лід складається з різних хімічних елементів. І коли ця куля рухається, то відбивається сонячне світло. Коли наближається до Сонця, нагрівається і лід плавиться.  Хвіст плавиться і ці частинки від голови комети утворюють хвіст. Все під впливом сонячного світла світиться і утворює гарне явище.

Деякі комети, які проходять близького до Сонця, настільки розтоплюються, що гинуть. Деякі падають на Сонце. Так комета Атлас, наблизившись до Сонця, почала «випаровуватися» і втратила право стати найяскравішою кометою останнього 20-річчя», – зазначає науковиця.

Минулого місяця багато сайтів повідомляли, що до Землі наближається комета, яка складається з ціанідів і несе небезпеку для планети. Але сталось так, що вона розтопилася і жодної загрози не принесла, розповідають у Львівському астрономічному товаристві.

«Комети не є небезпечними для Землі. Ми в небі бачимо її красиву, сяючу. Але насправді вона складається з космічного бруду і пилу. Це, так би мовити, єдність і боротьба протиріч – ми бачимо гарне видовище, комету з хвостом, а в реалі вона є досить неприваблива.

За детального аналізу можна оцінити, з яких елементів вона складається. У небі ми не бачимо, як комета рухається, здається наче вона зависла, але насправді вона рухається», – продовжує Любов Янків-Вітковська.

Також вона зазначила, що комети часто відкривають аматори в астрономії. Люди, які люблять астрономію, спостерігають і мріють відкрити нову зірку. Так само було з кометою Хейла-Боппа. Її відкрили одразу двоє людей.

Якщо вам до вподоби нічне небо і зоряні світила, можна зайти на віртуальну обсерваторію. Віртуальні телескопи є в різних астрономічних обсерваторіях, по цілому світу є така можливість надати людям спостерігати через комп’ютер.

«Щоби зараз не було залякувань, на кшталт – до нас наближається астероїд і спалить Землю, треба знати ази астрономії. Зараз уже всі можуть дізнатись про небесні об’єкти, багато інформації є у вільному доступі і це треба використовувати для популяризації астрономії.

Вчені настільки багато знають про Землю, що мають багато можливостей попередити різного роду небезпеки – астероїди, комети – і змінити їхню траєкторію», – пояснила Любов Янків-Вітковська.

Вісники нещасть і смертей

Однак вчені минулого були в небесній темі не настільки обізнаними. Про сонячну систему, зірки, планети, комети і метеоритні дощі на науковому рівні почали говорити лише у XVI столітті. Наука астрономія була не всім відома у давнину, а тому тогочасні науковці могли легко спекулювати на неосвіченості людей і лякали їх непоясненими явищами, які можуть бути провісниками бід, голоду і смерті.

Лише давньогрецькі вчені були практично єдиними прихильниками опису комет і метеоритів як природних явищ за довгий період часу. І до них, і після космічні тіла вважалися містичними об'єктами. Оскільки епідемії і війни в той час були частим явищем, то і появу комет пов'язували саме з ними.

Пізніше комети стали вважати передвісником смерті правителів і їхніх спадкоємців. Наприклад, після вбивства Юлія Цезаря на небі з'явилася яскрава комета. Комети з'являлися і в момент смерті (або незадовго до/після) Івана Грозного, імператора Костянтина Великого, папи Урбана IV. Тому комети навівали справжній жах на багатьох правителів середньовіччя.

У XVI столітті кометами зайнялися вчені. Тихо Браге і деякі інші астрономи зрозуміли, що комети – це не атмосферне явище і не рука бога. Насправді, комети знаходяться поза атмосферою і набагато далі, ніж Місяць.

У 80-их роках XVIІ століття комети почали вивчати ще більш ретельно. Початок вивченню комет у новій історії поклав Едмонд Галлей. Він першим встановив періодичність появи однієї з комет, що з'явилася 1680 року, і обчислив її орбіту за допомогою Ньютона. Після першої комети Галлей зробив обчислення орбіт для ще 24 комет. Ці комети були занесені в перший каталог орбіт комет, що з'явилися в 1531, 1607 і 1682 роках. Після того, як учений прорахував параметри орбіт цих комет, він з'ясував, що є схожі за характеристиками комети, і вирішив, що це не три, а одна комета, яка з'являється з періодичністю в 75,5 років. Це небесне тіло і отримало назву комети Галлея. Після робіт Ньютона і Галлея, так само, як і робіт інших вчених, комети перестали бути загадкою і стали предметом вивчення.

У слов'ян вперше відомості про комети з'явилися в «Повісті временних літ». У Київській Русі комети теж вважалися передвісником різних бід – війни, мору та інших катастроф. Цікаво, що в стародавній Русі комети вважали рухомими хвостатими зірками. У літописі опис комети потрапив 1066 року.

Метеоритним дощем зараз уже нікого не здивуєш, а колись давньогрецький філософ Анаксагор вважав, що Сонце, Місяць і зірки – це скелі, які відірвалися від Землі. Його думка в той час підтверджувалося падаючими на землю метеоритами.

Боялися комет і прості люди. Французький хірург Амбруаз Паре так описував комету, що з'явилася в 1528 році: «Ця комета була настільки жахлива та страшна і породжувала в народі настільки велике сум'яття, що деякі вмирали від одного лише страху, а інші захворювали. Вона представляла собою світило величезної довжини і кривавого кольору; в вершині її було видно стислу руку, що тримає довгий меч, ніби готовий бити. У кінця його клинка було видно три зірки. По обидва боки променів, що виходять з хвоста цієї комети, виднілося безліч сокир, ножів, мечів закривавлених, а серед них були помітні жахливі людські обличчя зі скуйовдженим бородами і волоссям, що стояло дибки».

Тетяна ЯВОРСЬКА