Собака напрокат і вигул кота: як на карантині змінилося життя пухнастиків

animals-2607704_960_720
фото: pixabay

Обмежувальні заходи, вжиті для запобігання поширення COVID-19, змінили життя не тільки господарів, а й домашніх улюбленців. І якщо першим довелося вчитися самоізоляції, то другим, навпаки, довелося тимчасово з нею попрощатися.

ІА Дивись.інфо поспілкувалася з зоозахисниками, аби з'ясувати, як змінилося життя пухнастиків на карантині.

В одному з американських притулків, у Флориді, стався безпрецедентний випадок: місцеві розібрали усіх собак, притулок повністю спорожнів. Через нудьгу на самоізоляції люди почали масово заводити домашніх улюбленців, а в соцмережах поширилися дописи про оренду собак для прогулянки.

  • Чи стало менше безпритульних тварин в Україні внаслідок карантину?

«Українці розуміють, що сьогодні карантин є, а завтра його не буде. Карантин також накладає певні фінансові труднощі, і люди розуміють, що робити якісь покупки чи заводити домашнього улюбленця не на часі. В ЛКП «Лев», навпаки, трішки зменшився відсоток прилаштувань. Люди хвилюються, що не зможуть якісно утримувати домашніх улюбленців. Відповідно такої радісної ситуації, як в Америці, в наших притулках немає.

Якби люди почали розбирати цих тварин – нас би більше хвилювала їх подальша доля, аніж радість від того, що їх забрали з притулку

Але якщо за Америку, дійсно, можна порадіти, адже всі безпритульні тварини, обов’язково, чіпуються і існує велика гарантія, що більше ця тварина на вулицю точно не потрапить, то у нашій країні – я не кажу про Львів, а про інші міста – якщо людина бере домашнього улюбленця на час карантину, щоб з ним побавитися, погуляти – для тварини нема гарантії, що вона не повернеться на вулицю.  В Америці це неможливо, тому що запроваджені величезні штрафи, якщо ти тварину виженеш знову.

Якби люди почали розбирати цих тварин – нас би більше хвилювала їхня подальша доля, аніж радість від того, що їх забрали з притулку».

фото із соцмереж

Оксана Кошак, ексочільниця ЛКП «Лев»

«Є притулки і проєкти, де стали швидше забирати тварин, є також ті, на кого це не вплинуло.  Наприклад, у проєкті «Хочу собаку», у притулку «Сиріус», справді, стали активніше зголошуватись.

Але ми з колегами руху «UAnimals» не робили особливий акцент на тому, щоби люди активніше брали тварин. З одного боку, карантин – це ідеальний час для того, щоб взяти тварини з притулку з однієї причини – ви знаходитесь вдома, у вас є час, аби звикнути до тварини, привчити її до туалету; у тварини є час, аби звикнути до вас. Але глобальний підхід полягає у тому, що тварина, яку ви берете з притулку, має бути свідомим вибором, і після закінчення карантину ви не пошкодуєте про своє рішення».

фото із соцмереж

Олександр Тодорчук, співзасновник руху «UAnimals»

«Люди боялися, що тварини можуть переносити COVID-19. Тому частота прилаштувань, навпаки, скоротилася».

фото із соцмереж

Орест Залипський, куратор «Домівки врятованих тварин»

«Ми дуже перебираємо потенційними господарями. Не віддаємо тварину будь-кому. Ходили жарти про оголошення на олх «здам собаку для прогулянки», але маю надію, що все залишилося на рівні жартів».

фото із соцмереж

Ігор Сайко, волонтер, рятівник безпритульних тварин

Читайте також: Ігор Сайко – той, хто рятує тварин

  • В мережі поширювався фейк про те, мовляв тварини можуть бути носіями коронавірусу, і господар ризикує підчепити хворобу. Чи не стало більше безпритульних тварин через це?

«У Львові – ні. З якою системністю тварини з'являлися на вулицях раніше, так і залишилося в часі карантину. На жаль, в деяких інших містах України, зокрема у столиці така ситуація дійсно склалася: господарі здавали домашніх улюбленців у притулки, бо боялися заразитися коронавірусом».

Оксана Кошак

  • Є думка, що домашні улюбленці, зокрема коти, дуже стресують через те, що господарі почали більше часу проводити вдома. Чи це дійсно так?

«Із власного досвіду можу сказати, що тваринки тільки щасливі від того, що господар проводить з ними більше часу. Собаки – через те, що мають більше уваги, коти – через те, що можуть зайвий раз пожебрати їжу.

У кожній оселі кіт має свою ничку, де може заховатися і провести час на самоті: під диваном, у куточку, ще десь».

Ігор Сайко

«Загалом тварини частіше стресують через те, що господарі відчутні поруч із ними. Зворотний процес проблемою не є за умови, що тварина має можливість жити за своїм звичним графіком. Якщо знаходження господаря вдома означає, що тварина не може залишитися сама, поспати, коли їй хочеться, відпочити, то це може бути проблемою. У всіх тварин є свої особливості.

Коли карантинні обмеження передбачали можливість вийти на прогулянку винятково з домашньою твариною, то були такі господарі, що почали вигулювати котів. Ось це дійсно значний стрес для домашнього улюбленця, навіть якщо він знаходиться на повідку».

Олександр Тодорчук

  • Економічна ситуація в Україні за час карантину значно погіршилася, багато людей втратили роботу або опинилися в неоплачуваних відпустках. Чи не позначилося це на благодійних внесках, пожертвуваннях?

«Якщо люди довіряють установі, де здійснюють пожертви, то, зважаючи на складну ситуацію в державі, навпаки, витрачають більше зусиль та фінансів на благодійність.

Безпритульні тварини не можуть чекати на лікування

Щодо ЛКП «Лев», то люди дуже інтенсивно допомагають, і ми абсолютно не помітили зменшення кількості добрих справ, які для нас роблять. Безпритульні тварини, яких ти лікуєш, на жаль, не можуть чекати, аби прийняти курс лікування».

Оксана Кошак

«Є частина притулків, які знаходяться у комунальній власності, вони зберегли фінансування, хоч це і незначна частина їх грошей. Друга частина – це пожертви людей, ці надходження значно впали під час пандемії. У час, коли всі люди скидаються грошима на порятунок медиків, на апарати ШВЛ, то грошей на інші сфери благодійності залишається менше.

Зазвичай у притулків, особливо великих, є корпоративна допомога. Коли компанії приїжджають волонтерити в рамках тімбілдінгу і передають гроші. Під час карантину такі форми майже зникли.

Читайте також: Домажир: там, де живуть щасливі ведмеді (фото, відео)

Крім того, є притулки для диких тварин, реабілітаційні центри, як-то «Біла скеля» на Житомирщині, де живуть врятовані ведмеді з цирків та притравочних станцій. У теплий період вони отримують якісь гроші на тому, що до них приїжджають люди. Відвідувачі приходять, купують якісь сувеніри, і за ці гроші, зокрема, доглядають тварин. Зрозуміло, що під час карантину до них ніхто не приїжджав, тому кількість таких пожертв значно скоротилася».

Олександр Тодорчук

  • Чи достатньо кормів, інших речей, необхідних для життєзабезпечення притулків?

«Брак харчів постійно є в українських притулках. Через карантин ми не могли придбати деякі корми, а ціни значно зросли. Риба, наприклад, до нас їхала 5 днів аж з Києва, аби нагодувати лелек.

Читайте також: Як у львівському парку «Знесіння» рятують тварин (фото)

Але є в карантину і позитивний наслідок: покращилася ситуація з маленькими пташенятами – голубами, совинятами, – тому що люди не лазили по парках, скверах і не збирали їх. Саме минув період виводка, тому можна казати, що небезпека для них зараз мінімальна».

Орест Залипський

Ірина ЯКИМ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: