Туризм після карантину: як пандемія вплинула на галузь і змінила її

IMG_9350-630x420
Фото Микити Печеника. Львів, квітень 2020 року.

Карантин через пандемію коронавірусу зачинив людей у домівках. Серед перших, хто відчув це – туристична галузь. Спорожніли міста, готелі, курорти. Музеї та галереї залишилися без відвідувачів.

Як карантин вплинув на туристичну галузь і які це матиме наслідки, ІА Дивись.info розпитала в експертів.

Недосяжний докарантинний рівень

«Вже зараз українська туристична індустрія втратила приблизно 1,5 млрд доларів. Якщо карантин буде продовжено, більшість компаній та закладів не зможуть його пережити», – вважає виконавча директорка Асоціації гостинності України, кандидат економічних наук, колишня народна депутатка Анна Романова.

І додає, що, з одного боку, є надія на внутрішній туризм (подорожі Україною).

«Проте досі Кабмін не дав пояснення, коли та за якими правилами можна запускатися українським готелям. Асоціація гостинності України узагальнила правила роботи готелів та санаторіїв, які затвердили уряди інших країн та запропонували їх нашому Кабміну.

Щодо в’їзного туризму. Докарантинний рівень в’їзного потоку не був надто високим, адже було величезне падіння після 2014 року. Якщо зовнішні кордони будуть закриті довше, ніж знімуть карантин всередині країни, то буде ріст потоку внутрішнього туризму, яким частково можна перекрити зовнішній потік. Плюс не забувайте, що на першому місці в’їзного потоку були білоруси, які прибували наземними шляхами. З цим потоком прогнозується навіть ріст», – резюмувала Анна Романова.

Натомість кандидат економічних наук та незалежний експерт Олександр Хмелевський наголошує, що хоч загалом туристична галузь посідає скромне місце в економіці України – біля 1,5% ВВП. Тим не менше туристи дають доходи й іншим галузям: торгівлі, громадському харчуванню, транспорту, готельному бізнесу тощо.

«Відновлення туризму повністю залежить від зняття карантинних обмежень як в Україні, так і за кордоном. Відкриття готелів та відновлення роботи транспорту дозволить відновити внутрішньоукраїнський туризм. Очікується, що через закриття кордонів, українці цього року будуть переважно відпочивати та подорожувати Україною. Проте через карантин багато людей втратило роботу та бізнес. Багато хто витратив свої заощадження під час карантину. Тому далеко не всі зможуть дозволити собі відпочинок цього року. Початку відновлення туристичної галузі можна очікувати не раніше наступного року. І то за умови, що карантин не буде запроваджено знову та Україна впорається з кризою», – каже Олександр Хмелевський.

Авіакомпанії скорочують персонал

Галина Хейло, фінансовий експерт, банкір, фундатор фінансово-аналітичного центру «Трансформація» додає, що під час пандемії чи не найбільше постраждала саме туристична галузь. Наразі точні прогнози її відновлення не робить ніхто.

«Відомо, що авіакомпанії скорочують персонал, і безробітними стануть приблизно 90 тисяч пілотів й 400 тисяч бортпровідників. Зараз пасажирські літаки переформатовані на вантажні, щоби якось втриматись на плаву, бо коли відновляться повноцінні пасажирські перевезення невідомо. Португалія готується приймати туристів влітку, Іспанія почула Барселону й має намір цього року обмежитись лише внутрішніми туристами. Також Венеція відчула, що туристичний «набіг» на неї був занадто великий й має змінити формати й відкритися для туристів не раніше вересня.

Країни будуть відкриватися для туристів поступово й обережно. По-перше, людям страшно, а по-друге, ніхто не хоче сидіти два тижні на обсервації.

На мою думку, першим з коми вийде саме внутрішній туризм. Українці не будуть винятком. У нас є море, гори й, на жаль, той самий поганий сервіс. Туристичним агенціям варто переорієнтуватися на внутрішнього туриста, а готельному бізнесу – підняти рівень сервісу, щоб задовольнити потреби й очікування українців. Але, судячи з усього, Одеса буде ціни піднімати, у зв'язку з відсутністю конкуренції, а отже, українське море може бути недоступне навіть забезпеченій людині», – каже експертка.

Можливість для вдосконалення

Олексій Медведєв, продюсер туристичних продуктів, експерт з digital-туризму переконаний, що карантин, звичайно, вплинув на туристичний бізнес негативно. Але тільки одиниці прийняли його як можливість для вдосконалення.

«Попит на внутрішній туризм в Україні є і постійно зростає. Щоби туризм відновився після кризи, його треба реанімувати. Зробити це можна багатьма шляхами. Основні – поліпшенням сервісу і посилення інформаційної компанії.

У мережі гуляє інформація про втрати України через обмеження в туризмі в розмірі декількох мільярдів доларів. Насправді «смороду» більше через те, що велика кількість грошових потоків у туристичному бізнесі є «сірими». З цієї ж причини й мало бізнесу рекламується в інтернеті. А це зараз дуже важливо для виживання, особливо мікро і малого підприємництва. Тому якраз криза і допоможе вивести бізнес з тіні.

Які приклади відродження тур бізнесу? Ферми із Закарпаття починають продавати продукцію онлайн. «Карпатський буйвіл» через відсутність відвідувачів втратив канали, куди збувати молоко та молочні продукти. Але буйвола не можна поставити на паузу – годувати та доїти треба кожного дня. Ми допомогли відкрити онлайн-магазин і тим самим налагоджуємо не лише збут товару, а і роздаємо запрошення на ферму (для майбутніх туристів) та маємо чим годувати цих рідкісних тварин.

Натомість у Хусті місцева влада відроджує замок, будуючи дорогу до нього й інформаційний майданчик. За допомогою креативних місцевих активістів до процесу підключили місцевий театр, який влаштовуватиме виступи прямо на вершині зруйнованого замку», – каже Олексій Медведєв.

І додає, що відродження буде відбуватися, як мінімум рік. Тому, що криза змусила туристичний бізнес вийти з зони комфорту та покращуватися.  Ті підприємці, які не захочуть виходити в інтернет та не покращують сервіс – втратять своїх відвідувачів, до них просто не поїдуть. А зміни відбуваються тривало.

Мільйон працівників туріндустрії України можуть опинитися на вулиці

Туристична галузь є однією з найбільш постраждалих внаслідок запровадження обмежувальних заходів, викликаних розповсюдженням пандемії COVID-19, вважає Тетяна Тимошенко, експетка з питань туризму, членкиня Всеукраїнської федерації роботодавців в сфері туризму України.

За оцінками експертів туризм вже втратив майже третину (від 300 до 450 млрд доларів США) доходів у порівнянні з показниками 2019 року (близько 1,5 трлн дол США). Уряд України оцінює втрати імпорту та експорту туристичних послуг від пандемії коронавірусу COVID-19 в 1,5 млрд доларів.

«В умовах виконання рішень РНБО від 13.03.2020 через заборону перетину кордонів зупиниться потік туристів в Україну на невизначений час. Індустрія гостинності світу і зокрема України стоїть на порозі катастрофічної кризи - фактично відсутні джерела для утримання персоналу, виплати соціальних внесків та пенсійних нарахувань, оплати комунальних та орендних платежів, поточних зобов'язань.

Фахівці Всеукраїнської федерації роботодавців в сфері туризму та представники галузі переконані, що президент як ґарант Конституції мав би забезпечити конституційне право на працю, доручивши уряду здійснити фінансування за рахунок спеціальних фондів Державного бюджету України наступних видатків – фонд заробітної плати, включаючи відрахування, комунальні платежі та інші витрати, пов'язані з використанням та утриманням підприємств туристичного бізнесу», – каже Тетяна Тимошенко.

І зазначає, що спільнота гостинності з порозумінням ставиться до фінансово-економічного та епідеміологічного стану в Україні, тому пропонуває свою допомогу державі у вигляді та за умови виконання наступних антикризових заходів:

спрямувати кошти з державного бюджету, виділені на розвиток туризму, у сумі 240 млн. грн.,  перенаправивши 60% – на антикризові заходи та підтримку галузі і 40% – на виконання стратегічних і тактичних завдань туризму у 2020 році. (На жаль, внаслідок внесення змін до Закону України про Держбюджет-2020 всі кошти, передбачені на розвиток туризму, в цілому (240 млн грн) було перенаправлено на програми боротьби із наслідками епідемії.);

надати статус медичного закладу засобам розміщення та забезпечити підприємства за рахунок держави у достатній кількості тестами, засобами індивідуального противірусного і бактирицидного захисту;

провести за рахунок держави масові кваліфікаційні навчання персоналу в галузі туризму з санітарних вимог та протидії епідемії;

надати ставку 7% ПДВ всім закладам, які надають медичні послуги;

0% ПДВ на оплату послуг пенсіонерам, які користуються готелями, що надають медичні послуги;

звільнити підприємства від сплати ПДВ при ввезенні обладнання для боротьби з коронавірусом та комплектуючих для нових і модернізації існуючих об’єктів інфраструктури з умовою заборони відчуження таких товарів протягом двох років після розмитнення. Надати право на прискорену амортизацію вартості такого обладнання до складу витрат з податку на прибуток;

забезпечити податкову пільгу (компенсація ПДФО) для усіх, хто подорожує Україною, та користувачів санаторно-курортних послуг;

тимчасово ввести податкові канікули (ЄСВ і ЄП) для компаній, які утримують співробітників та вчасно виплачують заробітну плату;

0% ЄСВ для ФОП;

НБУ підтримати тимчасову зупинку виплат за кредитними договорами, за якими суб'єкти туристичної діяльності є боржниками; зменшити % базової облікової ставки та вартість іпотеки;

приватним банкам реструктурувати виплати зобов'язань, забезпечити пільгове кредитування розвитку туризму;

Торгівельно-промисловій палаті України офіційно визнати на державному рівні та документально підтвердити факт наявності форс-мажорних обставин в Україні;

Державному агентству розвитку туризму України розробити за участю експертів та затвердити на загальнонаціональному рівні перелік рекомендацій та інструкцій із санітарних заходів та застосування антивірусних засобів для галузі туризму, зокрема для закладів розміщення, громадського харчування, транспорту та інфраструктури, громадських і торгівельних закладів, житлових будинків тощо. Розробити технологічні карти поведінки туристів і працівників в кризових ситуаціях.

«Спільнота гостинності та експерти Всеукраїнської федерації роботодавців в сфері туризму України наголошують на тому, що нездійснення зазначених заходів у найближчі дні, очевидно, може призвести до скорого вивільнення понад мільйона працівників без фактичної виплати вихідної допомоги через відсутність обігових коштів, а також імовірних банкрутств тисяч суб'єктів туризму та сотень тисяч супутніх компаній та постачальників туристичної галузі.

Для кожного з нас очевидно, що ситуація з коронавірусом буде вирішена світовим співтовариством у найближчі місяці, однак ми можемо опинитись у ситуації, коли на початку літнього туристичного сезону не буде кому зустрічати, розміщувати, годувати, доставляти і розважати гостей України», – каже Тетяна Тимошенко.

Читайте також: Львів без туристів: як і коли відновиться сфера гостинності після карантину (фото)

Експертка додає, що на сьогодні вже складений портрет туриста після скасування карантину.

«За нашими прогнозами найбільшим попитом користуватимуться пропозиції самостійних сімейних подорожей власним автотранспортом,  відпочинок на природі, розміщення у рекреаційних зонах, заміських відпочинкових комплексах, оренда зелених садиб, індивідуальних будиночків із дотриманням вимог соціальної дистанції та забезпеченням всіма необхідними засобами захисту», – підсумувала Тетяна Тимошенко.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: