Реформа медреформи: порятунок лікарень чи шлях назад 

Однак противники останніх ініціатив Міністерства охорони здоров'я стверджують: після впровадження ініціатив міністра Степанова українська медична система нагадуватиме не німецьку, а швидше радянську.

Другий етап медичної реформи – зміна фінансування системи охорони здоров'я – стартував першого квітня. Якщо охарактеризувати суть етапу коротко, то тепер медичні заклади фінансуватимуть залежно від кількості пацієнтів, а не від кількості ліжко-місць, як це передбачала «система Семашка» в СРСР. Утім чи довго «гроші ходитимуть за пацієнтом», незрозуміло. Адже в МОЗ заявили, що реформа недопрацьована, деякі лікарі втратять роботу, а лікарні – фінансування. Тому реформу «переглянуть».

Прихильники реформи шоковані. Народна депутатка Олександра Устінова переконує: так званий «перегляд реформи» означатиме фактичне її скасування.

Фактично в них заберуть гроші й віддадуть тим, хто нічого не робив

«Ми розуміємо, що зараз нова влада вирішила не продовжувати реформи, а скасовувати все, що було зроблено добре. Це означає, що ті лікарні, які готувалися до цього вже 3 роки, які робили все, щоби потрапити в цю реформу, заробляти чесно гроші і зараз перший місяць почали отримувати додаткові гроші – вони змушені будуть піти в ту саму «зрівнялівку», від якої намагалися втекти. Фактично в них заберуть гроші й віддадуть тим, хто нічого не робив.

Є формат – або ж проводити реформу і робити нормальні правила для всіх, або жити так, як раніше. Нічого нового придумувати не треба. Адже в усьому світі працює такий формат – заробляють ті лікарні, де є більше пацієнтів, де краще обслуговування, а не ті, де просто стоять порожні ліжка. Платити порожнім стінам – це нонсенс.

Для прикладу: є одна лікарня, в якій раніше було 100 ліжок, і друга, в районному центрі, де така ж кількість ліжок. Перша лікарня обслуговувала раніше 5 тисяч людей, а друга – тисячу. В першій лікарні хірург робив 10 операцій на тиждень, а в другій – дві. Так-от, ці двоє хірургів отримають однакові гроші. Так само і лікарні отримають однаково – де обслуговувалось 5 тисяч пацієнтів і одна тисяча.

Зараз, якщо б реформа працювала, ті, хто справді багато працював – вони б і отримали більше. А іншим довелося б переформатовуватись або підвищувати якість послуг. А зараз з 1 червня, щоби нікому не було образливо – всім роздати порівну», каже Устінова.

Заступник міністра охорони здоров’я Ірина Микичак пояснює: реформу переглядатимуть, аби рятувати ті лікарні, фінансування яких скоротилося.

«Ми маємо стимулювати розвиток медзакладів і достойно оцінити працю медиків – морально і матеріально. Ми удосконалимо і посилимо певні пакети. Значно зміцнимо екстрену меддопомогу і інфекційну службу. Підтримаємо усіх, хто у зоні ризику. Проте відпрацюємо кожен медзаклад на ефективність і спроможність. Ми дамо право медичному закладу (тобто КНП) стати повноправним партнером у реалізації контракту з Національною службою здоров’я України», – пише заступниця міністра.

Ми удосконалимо і посилимо певні пакети

Олександра Устінова не проти, якщо неблагополучним лікарням збільшать фінансування додатково, а не за рахунок успішних лікарень. Противники перегляду другого етапу реформи наголошують – дехто наполегливо три роки готувався до нових умов, реформували заклад, закуповували апаратуру, інші – пальцем об палець не вдарили. І тепер отримають однакове фінансування. Це приведе до того, що лікарня, яка нічого не робила, не бачитиме сенсу робити й надалі. Замість комп'ютерного томографа, як це бувало, купуватимуть, скажімо,  меблі у кабінет завідувача. Адже не буде ніякого сенсу боротися за пацієнта. А ліжко-місця нікуди не дінуться.

У Міністерстві охорони здоров'я натомість упевнені – справа не в недобросовісних керівниках медзакладів, а швидше в непідготованості впровадження другого етапу медичної реформи.

«Тарифи НСЗУ оприлюднила у лютому 2020-го, контракти прилетіли у лікарні в останні дні березня, – пише Ірина Микичак. – А мізерні суми контрактів шокували навіть досвідчених управлінців. Вирішення усіх проблемних питань переклалися на керівників лікарень і місцеву владу, на колективні договори. Незрозумілі і непрозорі розрахунки тарифів із визначенням вартості медикаментів, харчування та рівня оплати праці. Вони не покривають мінімальних потреб медзакладів, зокрема на лікування інфарктів, інсультів, складні оперативні втручання, амбулаторну допомогу, пологи, паліативну допомогу.

Не буду перелічувати десятки прикладів, коли сильні сучасні багатопрофільні лікарні отримали значно менше фінансування, ніж у 2019 році. Таким чином теза «ефективні лікарні, яких обиратимуть пацієнти, зможуть збільшити своє фінансування» у багатьох областях, зокрема на Львівщині себе не виправдала. Бо 2/3 лікарень за розрахунками абсолютно збиткові».

В Олександри Устінової – інші цифри.

«Із 1600 лікарень, які працюють в другій ланці медреформи (це профільні лікарні), 950 отримали додаткове фінансування в порівнянні з минулим роком. Тобто 60% закладів від фінансування по-новому виграли. І люди , які в них працюють, будуть незадоволені, адже це був їхній шанс на нормальне життя. Шанс чесно заробляти. А з 1-го числа вони хочуть все повернути до «зрівнялівки», аби платити тим, до кого ходить більше пацієнтів, так само, як тим, у кого лікується обмаль людей.

Від скасування реформи точно дуже сильно програють всі онкоклініки. На телебаченні виступали головні лікарі онкозакладів і вони казали, що чи не вперше почали отримувати реальні гроші, які можна використовувати. Онкологія – це дуже дороге лікування. В нас онкологія на другому місці після серцевосудинних. І зараз треба говорити про те, що їм знову скоротять фінансування для того, щоб розмазати ті гроші по всіх», – каже Устінова.

Цю інформацію підтверджує і співзасновниця ГО «Афіна. Жінки проти раку» Вікторія Романюк.

«У 2016 році я дізналась про те, що у мене рак, – пише Романюк. – Тільки той, хто сам пройшов чи проходить лікування, може зрозуміти чому українським пацієнтам так необхідні зміни у медицині. Під час лікування чи не найгострішою проблемою було питання, де взяти кошти. Із цим зіштовхуються усі онкопацієнти. Адже за все доводиться платити - обстеження, аналізи, у деяких закладах і за госпіталізацію, всеможливі платежі та благодійні внески. Саме тому ми чекали 1 квітня - початку реформи у стаціонарах онкоцентрів. Але не встигла вона розпочатись, як пан міністр Максим Степанов вирішив «реформувати» реформу. І знову онкопацієнти можуть не дочекатись того, чого чекали вже стільки часу.

Ми чекали 1 квітня - початку реформи у стаціонарах онкоцентрів. Але не встигла вона розпочатись, як пан міністр Максим Степанов вирішив «реформувати» реформу

Найближчим часом мені потрібно проходити контрольні обстеження. Кожен, хто зіштовхнувся з діагнозом рак, знає, як важливо робити це вчасно. Чи зможу я зробити це безкоштовно? Чи знову доведеться за все платити?»

Романюк наводить цифри, що стосують фінансування Волинського обласного медичного центру онкології. Якщо по субвенції у 2019 році він отримав 28 млн. грн, то зі стартом реформи за 9 місяців 2020 року – 62 мільйони.

Щодо Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру, то тут ще до кінця не знають, як другий етап медреформи мав би вплинути на фінансування закладу, каже заступник генерального директора з лікувальної роботи Орест Тріль. Повноцінному аналізу завадила пандемія коронавірусу – пацієнтів тепер звертається менше.

«Covid-19 дуже сильно перекресив аналіз всієї ситуації, бо якщо б ми увійшли з 1 квітня в такому режимі, як ми працювали до пандемії, то дуже б проявилось плюси і мінуси. Ми би зрозуміли, де і чого не вистачає.

Зараз нічого не можна прогнозувати – чи стане краще чи гірше, в який бік може змінитись. Фінансування прив’язане до інтенсивності роботи. А якщо зараз пацієнти йдуть дуже обмежено, то тоді витрати клініки значно зростають. Якщо фінансують послугу, а послуги нема – то про що можна говорити?» – каже лікар.

Щодо фінансування онкологічних клінік, розповідає Тріль, є свої особливості.

«Ми розуміємо, що розрахунок будуть проводити за лікування одного пацієнта. Але лікування можуть проводити і до 9 місяців, якщо застосовувати весь комплекс заходів. А НСЗУ проводить розрахунки щомісяця.

От, наприклад, нюанс: ми починаємо лікування, і НСЗУ нам автоматично повинно гроші заплатити? Чи вона буде чекати закінчення того лікування і тоді заплатить гроші? Якщо в кінці лікування – тут величезний ризик. Ми маємо пів року мати свій власний ресурс і резерв коштів, щоби продовжити це лікування, а потім отримати компенсацію.

Або вони на початку платять гроші, а потім очікують, що всі заклади добросовісно виконають зобов’язання з лікування кожного пацієнта. Як це будуть контролювати, ніхто не дуже розуміє. Небезпека в тому, що якщо платять за початок лікування, то почати можуть всі. Але провести все лікування і довершити його - то дуже непросте завдання», – пояснює Орест Тріль.

Загалом лікар не вірить, що буде повернення до старої системи фінансування.

«Думаю, що реформу не скасують, просто переглянуть чи адекватно оцінені послуги. Будуть дотягувати ті заклади, які реально були сильно врізані за фінансуванням», – каже лікар.

Думаю, що реформу не скасують, просто переглянуть чи адекватно оцінені послуги

Яким буде «реформування медичної реформи», більш зрозуміло стане вже після першого червня. Олександра Устінова каже: на останньому засіданні парламентського комітету вимагали в МОЗ не повертатися до «зрівнялівки».

«Якщо до нас не дослухаються, якщо замість того, щоб дати лікарям чесно заробляти, а не виїжджати за кордон, замість того, щоби дати можливість пацієнтам отримувати належні послуги без хабарів, вони поховають цю реформу… Тоді, я думаю, що ми почнемо збір підписів за відставку міністра охорони здоров’я», – резюмувала політик.

Тетяна ЯВОРСЬКА