дивись.info

Коли знову в небо? Про перспективи повітряних воріт Львова

Коли знову в небо? Про перспективи повітряних воріт Львова

Не викликає сумніву те, що впродовж останніх років, до весни 2020 року, був «золотий» період розвитку авіації, до рівня якого галузь повернеться ще не скоро – за прогнозами експертів, не раніше 2023 року.

Великою мірою це стосується аеропортів України, які надолужили та значно перевершили показники 2014 року, а подекуди і період розквіту Радянського Союзу. Чи не найкращою ілюстрацією цього був аеропорт «Львів», який останнім часом показував найвищий в державі рівень росту пасажиропотоку, що стабільно сягав 40-50%. При чому тут однаково комфортно почували себе як традиційні перевізники, так і лоукостери, серед яких і ключові європейські гіганти Ryanair та Wizzair. Останні взагалі стали абсолютним рекордсменом за різноманітністю напрямків та кількістю рейсів.

Окремої уваги заслуговує співпраця з українськими авіакомпаніями, де поряд з МАУ, прийшли молоді амбітні перевізники. І якщо Windrose лише набирає обертів, то SkyUp вже показав зразок унікального досвіду.

Аеропорт – повітряні ворота Львова

Впродовж останніх років аеропорт «Львів» стабільно займав нішу кращого регіонального летовища України. Не було йому рівних і за динамікою росту пасажиропотоку, як у нашій державі, так і у Східній Європі загалом. За три роки він зріс від 600 тис до 2,2 млн. Власне тому, львівське летовище постійно порівнювали не так з Одесою, Харковом чи Дніпром, як з Краковом, Любліном чи Ряшевом.

В Україні його випереджали два столичних аеропорти, але в останні місяці «Львів» фактично наздогнав «Жуляни» (хоч і з об’єктивних причин – ремонту ЗПС).

Причини такого успіху криються відразу в декількох площинах:

  1. Безвіз та розвиток економіки. Після подій 2014 року, пов’язаних з суспільно-економічною кризою, анексією Криму та воєнними діями на Донбасі, спричиненими агресією РФ, Україна вийшла на певний рівень стабільності та поступового росту добробуту населення. А це суттєво збільшило мобільність населення, яка ще більш зросла після введення безвізу та біометричних паспортів. Сюди можна віднести і ріст ділової активності, яка передбачала переміщення авіатранспортом.
  2. Бренд Львова. В цьому контексті також слід виділити розвиток туристичного бренду Львова для мандрівників як з України, так і з-за кордону. Місто увійшло у різноманітні рейтинги та переліки місць, які мали все необхідне для зацікавлення європейського туриста: пам’ятки історії, розвинута інфраструктура розваг, недорогі їжа та напої. Сюди масово їхали на відпочинок, як наші сусіди з Польщі і Туреччини, так і більш вибагливі німці, австрійці та британці.
  3. Аеропорт та менеджмент. Звісно ж, можна сказати, що Львів отримав сучасний та якісний аеропорт до Євро- Зручний термінал, оптимальна ЗПС та вся необхідна інфраструктура робили його привабливим для будь-якої авіакомпанії. Та, крім того, в аеропорту, як державному підприємстві, був введений якісний менеджмент, який підібрав для нього оптимальний формат роботи. Було забезпечено рівні умови для усіх перевізників, яким запропоновано максимальні знижки, за умови відкриття нових напрямків та залучення належного пасажиропотоку. Також був знайдений оптимальний баланс між класичними та бюджетними перевізниками. Не менш важливим було і те, що для розвитку аеропорту та залучення нових авіакомпаній було мобілізовано зусилля не лише цих двох сторін, але й обласної та міської влади, що працювали над промоцією та міждержавними контактами.
  4. Довіра авіакомпаній. Львів став перспективним ринком для розвитку авіації. На користь цього свідчили результати роботи. Якщо в європейських країнах галузь забезпечувала приріст у декілька відсотків, то львівське летовище в останні два роки стабільно показувало показник 40-50%.

Історія успіху

Спочатку в Україну та Львів, зокрема, повірив другий за величиною лоукостер Європи Wizzair, який повернувся у 2017 році. Восени 2018 року з боями до нас прорвався і лідер бюджетних перевезень старого світу – Ryanair. Чудову динаміку, до пори до часу, показувала співпраця з нішевим лоукостером Ernest Aerlines, що сконцентрувався на італійських напрямках.

Не відставали і класичні перевізники. Рейси на Стамбул від Turkish Airlines та Pegasus на кінець 2019 року за періодичністю перевершили київський напрямок. Мало чим відрізнялась активність у напрямку Варшави (LOT), звідки далі пасажири розлітались по Європі та в Америку. Подібна роль взяли на себе і рейси у Мюнхен (Luftgansa) та Відень (Austrian Airlines). Рейс на Мінськ від «Белавіа» сконцентрував весь російський трафік. Повірили у Львів також одна з провідних авіакомпаній Європи AirBaltic. Мали намір почати польоти і AirSerbia. Невдовзі можна було очікувати на прихід потужного азійського перевізника Qatar Airways, який готовий був працювати на східний напрямок поряд з Азербайджанськими авіалініями. Ось-ось можна було розраховувати на трансатлантичні рейси у Канаду та США.

Загалом аеропорт обслуговував 18 авіакомпаній, які здійснювали рейси по близько 50 напрямках.

Українські авіакомпанії та напрямки

Фактично третина з усіх авіакомпаній, що літали у аеропорт «Львів» були українськими.

Традиційно впродовж багатьох років першою авіакомпанією Львова була МАУ. Але з приходом лоукостерів та збільшенні конкуренції у внутрішніх перевезеннях, Міжнародним авіалініям доводиться шукати для себе нову нішу. Наразі нею залишається хабова модель роботи через аеропорту «Бориспіль», що стосується в основному далекомагістральних рейсів в Америку і Азію. Також компанія торік виконувала зі Львова середньомагістральні рейси, з яких на 2020 рік залишився лише Мадрид. То ж після карантину львівський пасажир чекає від МАУ нових цікавих пропозицій.

Цікаво складалася співпраця з компанією «Мотор Січ». Вона виконувала щоденні рейси по буднях зі Львова, але в умовах конкуренції скасувала льотну програму майже на весь зимовий сезон. Та все ж усі любителі авіації та й звичайні пасажири з нетерпінням чекають їх повернення. Адже це єдиний спосіб здійснити політ на легендарних Ан-24, а це неабияка атракція, заради якої навіть спеціально приїжджали туристи з-за кордону. А ще вони залюбки літали зі старого терміналу аеропорту, що створювало додатковий ретроантураж. Також це єдина компанія, яка здійснювала рейси у столичний аеропорт «Жуляни», що було дуже зручно для певної категорії клієнтів.

Azur Airways стабільно літав лише за чартерною програмою. Періодично рейси виконували також дрібні авіакомпанії Bravo, Jonica та YanAir.

Гарну динаміку та цікаву хабову модель розвитку запропонувала авіакомпанія Windrose. Ще торік вона обслуговувала лише чартери, але ще до карантину оголосила про регулярні внутрішні рейси між містами України, включаючи Львів. Нещодавно вони підтвердили свій намір та пообіцяли сполучити Львів через Київ (Бориспіль) з Харковом, Одесою та Дніпром. Сподіваємось, ця схема запрацює і буде дуже цікавим кейсом для пасажирів.

Також окремо згадаємо про іншу українську авіакомпанію, яка вже стала знаковою для Львова та здійснила впродовж кількох місяців справжню революцію в авіаційній індустрії України. У травні SkyUp Aerlines святкує другу річницю від свого першого польоту.

Бліцкриг по-українськи

Якщо авіакомпанії Wizzair для того, щоби відкрити свої 12 напрямків, знадобилось фактично три роки, Ryanair більше року так і залишався на рівні стартових шести рейсів, аж до знаменитої «війни за Будапешт», яка точилась впродовж цього зимового сезону та веселила усю авіаційну спільноту, то SkyUp трьома «кавалерійськими наскоками» мав намір вийти в лідери за кількістю напрямків у Львові вже за якихось сім місяців. При чому, забезпечивши тили першим у Львові базуванням літака та знову ж таки першою у Львові базою для бортпровідників та пілотів.

Для ілюстрації динаміки розвитку співпраці подаємо її у хронологічному порядку:

17 жовтня 2019 року відкрито відразу три напрямки. Це базовий і статусний Київ (Бориспіль), вперше в історії України – Харків, а також давно очікувану для Львова Прагу.

25 жовтня – початок базування літака в аеропорту «Львів» – Boeing 737-86Q (UR-SQА) «Альфа».

26 жовтня – рейс у курортну Шарджу, який став найдовшим регулярним рейсом для Львова та першим у перспективний район Перської затоки.

9 листопада – авіакомпанія з’єднала Львів з Парижем, на що до того не спромоглись ані українські, ані французькі перевізники. Це теж додало статусу аеропорту, адже йшлося про відкриття сполучення з однією з ключових держав старого світу.

24 листопада – Тель-Авів, який хоч і не новий для Львова, але традиційно користується неабияким попитом, зокрема як напрямок для релігійного туризму. Це показав вже перший рейс, більшу частину якого зайняли дві колоритні групи – хасидів-іудеїв та паломників-християн.

28 листопада – гендиректор компанії Євгеній Хайнацький на туристичному форумі у Львові оголошує про відкриття на літній сезон 2020 року ще чотирьох напрямків: Батумі, Бургасу, Барселони та Іракліону.

17 грудня – перший львівський набір бортпровідників у компанію.

17 січня 2020 року – у перевізника оголосили, що відкривають три італійські напрямки зі Львова (Рим, Мілан та Неаполь), які припинила виконувати авіакомпанія Ernest, що збанкрутувала якраз напередодні.

29 та 30 березня – мали відкриватись італійські напрямки (Рим, Мілан, Неаполь).

29 травня та 5 червня – інші чотири анонсовані рейси (Батумі, Бургас, Барселона та Іракліон).

Таким чином, станом на 5 червня, авіакомпанія планувала відкрити 13 напрямків, що виводило її в лідери за географією розльотів з/до Львова. Звісно ж, можна вважати, що рейс у Шарджу не був би відновлений через необхідність облітати територію Ірану. Можливо, були б перестановки з внутрішніми рейсами. Та все ж український лоукостер чітко взявся конкурувати з Wizzair, що давало шанси на цікаві пропозиції для пасажирів.

Оптимізму у майбутньому авіакомпанії додавало те, що у їх флот надійшло вже 11 літаків. А це мало б гарантувати відсутність скасувань та тривалих затримок рейсів. Фактично усі вони у період карантину або проходили планове технічне обслуговування, або були залучені для виконання спецрейсів, або використовувались для перевезення вантажів. Що означає, що вони у повному складі готові до початку пасажирської програми, яку з нетерпінням очікують пасажири.

Коли можна буде полетіти

Хоч ситуація з карантином ще достатньо непевна, все ж щораз чіткішою стає інформація від уряду та влади інших країн про те, коли і як буде відновлюватись авіасполучення, зокрема і зі Львова.

Згідно з оптимістичними прогнозами, першими відновляться внутрішні перевезення і станеться це приблизно у червні. Тут шанс полетіти є у SkyUp, Windrose та МАУ. З усіх трьох анонсували відновлення робили лише у Windrose, які були готові почати літати вже з 20 травня, але згодом перенесли цю дату на 1 червня. Інші – чекають розвитку ситуації після чергової дати закінчення карантин 22 травня.

Далі полетять чартери у ті країни, які відкриють свої курорти, зможуть забезпечити належний рівень епідембезпеки та отримають дозвіл від влади України. Може йтися зокрема про Туреччину та Єгипет, які вже готуються до прийому туристів. Рейси сюди виконують усі українські перевізники: SkyUp, Windrose, МАУ та Azur. Вони можуть стартувати вже з червня-липня.

Наступними можуть бути польоти у курортні місця тих країн, що не входять у Єврозону. Власне ці напрямки можуть стати актуальними навіть з червня, як це відзначив глава уряду України. Тут, завдяки попередньо оголошеним маршрутам зі Львова, перевагу мають той же SkyUp, який вже готовий відкривати Грузію та Болгарію, а також WizzАir з Кіпром.

Власне WizzАir є ще однією компанією, яка з оптимізмом дивиться у майбутнє польотів зі Львова . 29 квітня вони оголосили про відкриття додатково п’яти напрямків (Біллунн, Гамбург, Щецін, Таллінн, Лісабон) та базування літака з 1 липня цього року. Таким чином, бачимо, що WizzАir продовжує робити ставку на співпрацю зі Львовом, а їхня конкуренція зі SkyUp лише додає оптимізму щодо розвитку доступного сполучення.

Значно обережніші з прогнозами про відновлення роботи у Ryanair. Їх можна зрозуміти. Адже усі їхні рейси зі Львова у країни ЄС, а вони будуть відкривати свої кордони в останню чергу.

Щодо регулярних пасажирських міжнародних перевезень на інших напрямках, то можна з впевненістю сказати, що відразу полетить Белавіа, яка виконує рейси у Мінськ. Білорусь і до того не припиняла авіасполучення і тепер його відновлення з Україною залежить лише від рішення влади.

Приблизно така ж ситуація з Azerbaijan Airlines, яка цього року навіть не припиняла сполучення зі Львовом у зимовий період, а виконувала його зусиллями свого лоукостера Buta Airlines. То ж хто з цих двох підрозділів буде виконувати рейси, поки не відомо, але перспективність цього напрямку не викликає сумніву.

Також можна очікувати швидкого відновлення роботи турецьких перевізників Turkish Airlines та Pegasus. Туреччина відкриває внутрішній туризм з 28 травня і 18 травня розпочала переговори з 70 країнами про те, коли і на яких умовах буде дозволено сполучення з кожною з них.

Приблизно однаково буде відбуватись відновлення роботи європейських гігантів LOT, Luftgansa та Austrian Airlines, які будуть чітко орієнтуватися на вимоги ЄС. Спочатку відкриють внутрішні рейси, потім в окремі країни всередині ЄС, а паралельно дозволятимуть сполучення з державами поза євроунією, які відповідають їх вимогам безпеки. Так LOT відкриває внутрішні рейси вже з 1 червня. Про подальші плани поки мовчать.

Державне регулювання

При усіх цих доволі оптимістичних прогнозах залишається одна ключова невизначеність – це те, що відновлення авіасполучення багато в чому залежить від рішень української влади. Якщо раніше ринок переважно саморегулювався, то тепер поведінка уряду є ключовою.

Відзначимо, що у цьому аспекті бачимо як позитивні, так і негативні тенденції.

Однозначним плюсом можна вважати постанову уряду про зниження з боку аеропортів «Львів» та «Бориспіль» обсягів відрахувань до бюджету з 90% до 30%. Але це фактично був вимушений крок, який гарантував виживання державних підприємств в умовах відсутності прибутків.

Зовсім іншою є політика щодо авіакомпаній. Навіть в умовах шалених втрат від простою під час карантину, ще немає новин про кроки держави у напрямку їх підтримки. Поки що йдеться лише про відшкодування за евакуаційні рейси. Натомість про давно очікувані скасування ПДВ, а також зменшення акцизу на пальне, не йдеться. Вже не кажучи про пряму підтримку авіакомпаній, як це практикують у інших державах.

Та, виглядає, майже всі українські перевізники і не надто розраховують на це, адже звикли виживати у таких умовах. То ж будь-яка лібералізація з боку влади для них буде приємною несподіванкою.

Богдан Білан, Юра Мартинович

Фото Юри Мартиновича

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.