Сьогодні роковини загибелі генерал-майора Сергія Кульчицького

6 років тому, 29 травня 2014 року, неподалік Слов'янська, загинув генерал-майор Сергій Кульчицький.

Також тоді загинули і 11 його побратимів. Кульчицький став першим українським генералом, який загинув в зоні АТО.

Батько Сергія також був військовим, а відтак народився він у Східній Німеччині, де його батько проходив службу. Дитинство минуло у військових містечках різних гарнізонів на Далекому Сході. Змалку Сергій мріяв стати офіцером, як батько (він пішов у відставку у званні майора, помер 2003 року у 79-річному віці).

Перш ніж розпочати офіцерську службу, одружився з Надією Дребіт, з якою він познайомився трьома роками раніше в Чорнокінцях на Тернопільщині.

Молодий лейтенант Кульчицький мав І розряд з бігу та лижних гонок, І розряд з подоланням смуги перешкод і гирьового спорту. В рукопашному бою переважав одночасно двох-трьох супротивників.

1985 року розпочав службу командиром десантно-штурмового взводу 876-го окремого десантно-штурмового батальйону 61-ї окремої бригади морської піхоти Північного флоту ВМФ СРСР. З 1989 по 1991 обіймав посаду заступника командира з тилу — начальника тилу, з 1991 по 1992 — начальника штабу — заступника командира 876-го ОДШБ 61-ї бригади морської піхоти.

Під час служби на Далекому Сході, де мовою спілкування в армії була російська, вдома Кульчицькі спілкувалися виключно українською. Згодом знання мови стало в нагоді, коли офіцер повернувся на Батьківщину розбудовувати українську армію. Після розпаду СРСР 1992 року капітан Кульчицький переїхав до України, в Тернопіль, де розпочав службу у Національній гвардії України, з січня 2000 року — Внутрішні війська МВС України.

24 серпня 2013 року Кульчицькому було присвоєне військове звання генерал-майора.

На початку війни, навесні 2014 року, генерал-майор Кульчицький долучився до створення першого добровольчого підрозділу, у лавах якого були переважно активісти Самооборони Майдану. Разом з бійцями поїхав у місто Слов'янськ, яке на той час було найгарячішою точкою на Донбасі.

29 травня, близько 12:30, поблизу міста Слов'янська, повертаючись з району гори Карачун, був обстріляний з лісосмуги та підбитий терористами з ПЗРК гелікоптер Мі-8МТ (борт «16») Національної гвардії України, на борту якого був генерал-майор Сергій Кульчицький. Під час падіння вибухнули паливні баки. В результаті події загинуло 12 чоловік: шість військовослужбовців Національної гвардії, включаючи двох членів екіпажу, та шість представників спецпідрозділу МВС України (колишній спецпідрозділ «Беркут»).

Поховали Героя України Сергія Кульчицького на Полі почесних поховань Личаківського цвинтаря. А на його честь назвали одну з вулиць у Львові.

20 червня 2014 року Сергію Кульчицькому посмертно присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (20 червня 2014) — за виняткові військові заслуги перед Українською державою, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету України (посмертно). Інші загиблі нагороджені орденом "За мужність" I ступеня (посмертно).

На честь загиблого генерала названо батальйон оперативного призначення Національної гвардії України, який Кульчицький почав формувати з бійців Самооборони Майдану - "Батальйон ім. Героя України генерала Кульчицького".

Дружина та син із сім'єю мешкають у Львові. Невістка  — Ірина Кульчицька — заступник командира 3-ї роти 1-го батальйону нової патрульної поліції Львова.