дивись.info

«Невід’ємний атрибут моїх літніх канікул», – бджоляр Богдан Сімак про хобі родом з дитинства

«Невід’ємний атрибут моїх літніх канікул», – бджоляр Богдан Сімак про хобі родом з дитинства

Нині Богдан разом з товаришем, а за сумісництвом компаньоном Святославом Везденком утримують до 500 сімей бджіл.

З пасікою їздять по всій території Львівщини: шукають поля, де бджоли зможуть вдосталь поласувати стиглим нектаром. А ще 15 років тому у Богдана було три вулики – ото і вся пасіка.

«Малим я проводив літні канікули у діда на Черкащині. Бджоли – то був невід’ємний атрибут моїх літніх канікул», – згадує Богдан.

Ті спогади майбутньому пасічнику спершу навіювали ностальгію, та згодом Богдан зрозумів, що мед не обов’язково має залишатися там, звідки прийшов – у його дитинстві.

ІА Дивись.info поспілкувалася зі співзасновником ТМ «Медова алея» Богданом Сімаком та розпитала про секрети бджолярів і його власний шлях у цій справі.

Богдане, 500 вуликів – це чимала пасіка. Напевно, так було не завжди. Розкажіть, з чого все почалося?

– Я народився у Черкасах, батько мій з села Вікнине Катеринопільського району, що на межі Кіровоградської і Черкаської областей. Дідові бджоли ніколи мене не лякали.  Мав постійний інтерес до тої справи: позаглядати, помогти діду.

Дід казав: «Ти ж мужчина, маєш вміти це робити»

Щоразу, як дід відкривав вулик, треба було бігти туди, щоби тримати рамочку. Мені було років п’ять чи шість, коли я вперше підійшов до вулика. Дід дав мені рамочку в руки, нею лазили бджоли. Одна бджола вжалила. Це така досить болюча штука, але дід казав: «Терпи, все нормально, це корисно для здоров’я, все буде добре. Ти ж мужчина, ти маєш вміти це робити». Я перетерпів, рамку втримав,і страх бути вжаленим після того пропав.

І якось тема пасічництва ставала щоразу дедалі ближчою та цікавішою. Згодом на рівні з дідом оглядав сім’ї. Наступний етап – відкачка меду. Хоча дідо мав невелику пасіку – до 15 сімей, та завжди цей процес  був захопливий і цікавий.

Він так відклався з дитинства мені спершу як ностальгічні спогади, а потім, потроху-потроху, це переросло у хобі. З часом у мене з колегою визріла й ідея створити свою торгову марку, під якою можна буде об’єднати людей зі спільними поглядами.

Що для вас бджільництво, окрім як справа родом з дитинства? Яких принципів дотримуєтеся у бізнесі?

– Пасіка – дороговартісне хобі, яке не завжди приносить прибуток. Є роки, коли це вигідно, і роки, коли це не вигідно.

Щодо принципів – важливо, аби люди, з якими я співпрацюю були відповідальні та працювали на репутацію, на добре слово, на інтереси клієнта. Сьогодні пасічники мають дуже багато викликів, перешкод і спокус. Тому основне – дотримуватися правил безпеки.

Крім того, зараз така ситуація, що ціни на мед хорошої нема. Треба мати розвинуту мережу збуту, аби продавати мед.

Що ви маєте на увазі? Хіба мед може бути небезпечним?

– Зараз в Україні дуже гостро стоїть проблема з хімічною обробкою полів. Ми спілкуємося з фермерами, з’ясовуємо, як відбувається обробка. На пасіці постійно перебуває людина, яка слідкує за тим, аби фермери не приїжджали обробляти поля вдень – це має відбуватися вночі, коли бджоли у вулику зайняті переробкою нектару.

Бджола, зібравши нектар з обробленого поля, гине. Крім того, перед продажем ми, обов’язково, здаємо продукт на перевірку у ветеринарну службу, аби отримати сертифікат, який засвідчить якість продукту і відсутність домішок. Тому я кажу про спокуси і відповідальність.

Через хімічну обробку страждають всі пасічники України. Дякувати Богу, ми ще жодного разу не потрапляли під потраву бджіл. Пасіка велика, і це дуже ризиковано.

А чому нема хорошої ціни, якщо до того ж багато небезпек?

– Питання ціноутворення на роздріб і на гурт мають різні підстави. «Медова алея» не працює на гурт. Маємо своїх клієнтів, розширюємо ринок збуту.

Мед – це повністю ручна праця, автоматизувати процес неможливо

Всі, хто займається бджолярством – або члени нашої родини, або близькі друзі. Люди дивуються, чому мед так дорого коштує. На мед така ціна, тому що це повністю ручна праця, автоматизувати процес неможливо. Одна банка, що стоїть на прилавку – плід річної роботи бджоляра.

Богдане, розкажіть більше про процес. З чого починається заготівля і як мед потрапляє на прилавки.

– Заготівля меду розпочинається восени, коли пасічник запускає бджіл зимувати. Треба підготувати інвентар і пасіку для того, щоби взимку була можливість підтримувати вулики у належному стані. Треба спланувати, куди вивозити пасіку влітку, домовитися з фермерами.

На зиму обробляємо бджіл проти кліща, а вже, починаючи з ранньої весни і до кінця сезону, не використовуємо жодних засобів. Ми їздимо по Львівській області від медозбору до медозбору: тобто усе літо на колесах. Є пасіка під Мостиськами, Старим Самбором, аж у Розлучі і під Великим Любінем. Здебільшого пасіки розташовані  довкола Городоцького району, але там вони тільки зимують.

Ви у цій справі не самі. Хто ваші партнери і як вони ними стали?

– Я почав утримувати бджіл у 2005-2006 роках – поставив кілька вуликів біля будинку у Винниках. А пасічництво – це така справа, що треба постійно тримати руку на пульсі: читати літературу, спілкуватися з колегами. На одному з форумів познайомився з Святославом Везденко.

Якщо людина тримає три 3 вулики, може і 10. А тоді і 30

Ми переписувалися близько року, а тоді виявилося, що він мешкає недалеко від мене. На той час Святослав вже мав близько 200-250 сімей. Він почав мене підбивати, казав: «Якщо людина тримає 3, то може тримати і 10. А тоді і 30 сімей». Так він потрохи мене втягнув.

Святослав тримав у себе, я розвивався окремо. І якщо у мене на той момент була основна робота, а пасічництво – хобі, то Святослав бджолам присвятив усе життя.  З часом ми вирішили: якщо займатися бджолярством, то робити це всерйоз – і зареєстрували свою торгову марку «Медова Алея».  З ідеєю, аби об’єднати кілька людей з такими самими поглядами на бджільництво, як і в нас.

Нам важливо, аби клієнт був впевнений в якості продукта, який купляє у нас. Усім покупцям пропонуємо: приїжджайте на пасіку, дивіться, як ми тримаємо бджіл. Людина,яка купує мед на вітрині – це одне. Людина, яка має змогу подивитись на виробництво – це інше.

З часом до нас із Святославом приєднався Василь Ізьо. На сьогодні він має вже 50 сімей.

У продажу так багато видів меду: різнотрав’я, акація, ріпак.  Чим вони відмінні, для чого добрі, у чому пожива кожного з них?

Є мед з різнотрав’я: луговий та лісовий; і мед монофлорний, тобто зібраний з однієї рослини: ріпаковий, соняшниковий, гречаний, акацієвий.  у Західній Україні монофлорного меду практично не існує. До прикладу, монофлорний акацієвий мед зібрати у Західній Україні практично неможливо, адже немає таких масивів акації. Треба тоді підвозити бджіл ближче до центральної України. Ми висаджуємо біля пасіки дуже багато дерев акації, аби в майбутньому можна було зібрати чистий акацієвий мед. Але поки це залишається мрією.

«Медова алея» здебільшого продає мед з різнотрав’я. Наприклад, у Мостиськах пасіка стоїть наближено до лісу, де бджоли збирають лісовий мед. Так само у Розлучі.

Кожен мед є корисний, якщо він правильно зібраний і не містить залишків хімікатів від обробки полів. Коли ми викачуємо мед, сортуємо у тару і підписуємо, з яких рослин він зібраний. Наприклад, зараз у нас пасіка стоїть на ріпаку. Закінчується цвітіння ріпаку, ми запечатуємо вулики. Коли цей мед готовий до відкачки, ми його відкачуємо, фасуємо у тару і підписуємо.

Потім ми перевозимо пасіку в інше місце. Це буде мед лісового різнотрав’я: там є липи, акації, кизильник і трави попри ліси. Ми не називаємо такий мед акацієвий: адже там не тільки акація. Знову ж таки, підписуємо тару. Коли приходить клієнт, продавець розповідає йому, що це за мед, де він зібраний, з яких рослин; дає скуштувати.

Як довго можна зберігати мед? Кристалізація меду – це добре чи погано?

– Два основні компоненти меду : глюкоза і фруктоза – прості цукри. Співвідношення цих складників буде впливати на подальшу кристалізацію меду. Чим більший вміст фруктози, тим повільніше кристалізується мед. Чим більше глюкози, тим кристалізується швидше. Наприклад, якщо вчасно не відкачати ріпак, він може закристалізуватися вже в рамках. Його відкачати буде практично неможливо.

Будь-який мед кристалізується

Чим цінний акацієвий мед – у ньому фруктоза переважає глюкозу і він кристалізується дуже повільно. Акацієвий мед може не кристалізуватися до двох років. Якщо мед з ріпака не кристалізується швидко, значить, такий мед має великий вміст вологи. Він може забродити. Якщо мед з акації кристалізується дуже швидко, це означає, що це не чистий акацієвий мед. Найімовірніше, є домішки нектару з ріпака чи інших рослин.

Де можна придбати продукти від «Медової алеї»?

– Маємо магазин у Львові, на вул. Садовій (Новий ринок). Незабаром плануємо відкрити ще одну точку збуту у ТРЦ «Сихів». Також мед можна придбати з пасіки у Черлянському Передмісті, що у Городоцькому районі. Наразі ми працюємо над запуском інтернет-магазину зі сторінки «Медова алея», де також можна почитати тематичні дописи.

Ірина ЯКИМ

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.