Понад половина дозволів на житлове будівництво у Львові суперечить генплану, – архітектор

Ситуацію з забудовою Львова та дотриманням генерального плану міста нам прокоментував архітектор Ігор Кузьмак, лідер ГО «Форум Львів і майбутнє».

– Пане Ігоре, коротко поясніть як архітектор, чому генеральний план наскільки важливий документ для життя міста? 

– Генеральний план – це базовий документ, який регулює фактично всі напрямки розвитку міста. Насамперед – весь простір міста, видимий і невидимий. Простір біля вашого будинку, територія під будівництво нової школи, запланована внаслідок фахових розрахунків транспортна розв’язка – це генплан.

Поверховість нового будівництва, проєкти нових промислових зон, збереження історичного середовища міста – теж генплан.

Це далеко неповний перелік того, що прописано в генплані. Іншими словами, коли ви стоїте в заторі, везучи дитину до школи, тому що біля дому школа переповнена, або коли забудовують сквер під вашими вікнами – це все означає, що в місті є проблеми з генпланом. Адже саме цей документ регулює весь простір міста так, аби він був зручний для його мешканців та давав поштовх до розвитку.

– Наскільки ефективно працює генплан Львова?

– Складно судити, адже він, власне, і не працює. Саме в цьому першочергова проблема міста. З липня 2017-го по серпень 2019-го Львівська міська рада видала 209 дозволів на житлове  будівництво. З них 132 порушують генеральний план міста. Тобто понад половина дозволів на житлове будівництво видані грубо всупереч генплану на територіях, зарезервованих під інші потреби.

Наприклад 39 дозволів на будівництво житла видані за рахунок території, які за генпланом призначені для промислового виробництва. За останні роки промисловість була дещо поза увагою влади міста. Був чіткий фокус на розвиток міста насамперед як туристичного центру. Але ось прийшла пандемія, і виявилось що економічна модель Львова нежиттєздатна, а місто не має тої високотехнологічної сучасної промисловості, яку могло б мати з огляду на інтелектуальні ресурси Львова.

Це яскравий приклад того, що генеральний план будь-якого міста має безпосередній вплив ще і на його економіку, адже безпосередньо визначає характер економічної активності в місті. А економіка, нехай навіть локальна львівська – це про гроші і зрештою про рівень життя людей.

– Чи можете ви назвати приклади таких порушень у Львові та їхні наслідки?

– За детальнішого аналізу їх можна побачити ледь не в кожному районі. Наведу два актуальних приклади.

По-перше, це район Рясне, а точніше той транспортний колапс, який ми зараз спостерігаємо. Не в останню чергу через ремонт вулиці Шевченка. Який безумовно є необхідним. Проте я згадую в цей момент, що дорогу, яка мала б сполучити Рясне та Левандівку, передбачали ще генплани 70-их років. Роки минають, і ніби вже Львів став відкритий для світу. Але район з населенням в 40 тисяч мешканців залишився закритим для самого Львова.

Зрештою, майже всі передбачені генпланом нові вулиці та дороги так і не були реалізовані. Це і вулиця Ряшівська, яка мала б з'єднати Городоцьку та Наукову, і продовження вулиці Вернадського з автовокзалу на Сихів.

Інший гучний приклад – це район вулиць Під Голоском та Малоголосківської, який, по суті, слугує прикладом містобудівного лиха, в яке Львів завели систематичні порушення генерального плану. Відсутність шкіл та дитсадків, підвищення поверховості забудови та будівництво на ділянках, призначених для інших потреб – це все ми зараз спостерігаємо на районі Голоско.

Єдине, що тішить в цій ситуації, – це те, що влада міста поки що здатна чути громади. Власне, саме після того, як ми звернули увагу на критичну ситуацію в районі Голоско, та опублікували відповідне звернення, міський голова через кілька днів після цього заявив про призупинення видачі дозволів на будівництво в цьому районі.

Ми сподіваємось, що слова не підуть занадто далеко від дій. Адже ще на початку пандемії ми звернулися до міської влади з конкретними пропозиціями з підтримки дрібного та середнього бізнесу у Львові. Та попри те, що міський голова заявив про запровадження низки заходів з підтримки бізнесу, станом на зараз більше ніж через 2 місяці від моменту цієї заяви ми, на жаль, не бачимо реальної роботи та реальної дії.

– Є думки, що реалізація всіх положень генерального плану Львова занадто коштовна, і місто немає ресурсів для цього.

– І такі думки мають під собою підставу частково. Адже йдеться про інвестиції в розвиток міста, і це потребує коштів. Проте це не зменшує розуміння генплану як основи розвитку міста.

Згадаймо ситуацію з Рясне. Якщо за стільки років місто не мало коштів, аби збудувати дорогу звідти на Левандівку, то в очікуванні ремонту вулиці Шевченка таку дорогу можна було б створити бодай як гравійну, аби вона розвантажила вулицю Шевченка, принаймні від приватного транспорту.

Проте місто ось вже третій рік будує 2 кілометри гравійної дороги з Білогорщі до Кільцевої дороги. Це, на жаль, приклади відсутності розуміння реального життя Львова серед міського управління. Адже зрештою місто, очевидно, має ресурс, який, на жаль, витрачається на перенесення фонтану з-під Опери на Сихів та інші, дещо дивні, як на мій погляд проєкти.

– Яким чином можливо врегулювати ситуацію з порушеннями генерального плану Львова?

– Це  ситуація, яка зараз потребує перезавантаження, та переосмислення.

На мою думку доцільно було б оголосити мораторій на видання будь-яких дозволів на будівництво, які суперечать генплану. Зокрема через заборону зміни детального плану територій всупереч положенням генерального плану. Якщо прямо вивести це питання на порядок денний та тримати суворий суспільний контроль над ним, то це може виступити запобіжником такої ситуації.

Львів у жодному разі не потребує паузи у розвитку, але потребує чіткого розуміння поточної ситуації, та виходу з стану містобудівного хаосу. Зрештою, як показує час, для цього потрібна передусім добра воля та управлінська ефективність тих, кому громада довірила управління містом.