Клечальна субота: традиції та обряди

Цьогоріч на 6 червня припадає клечальна та поминальна субота, яка передує Трійці. Напередодні стародавні українці йшли до лісу ще до сходу сонця, щоб зірвати лікарські трави.
Іноді їх давали тваринам, приміром, коровам, щоб в них було багато молока. Окрім трав, також збирали росу, яка вважалася цілющою, якою потім протирали та лікували очі, інформує ТСН.
У суботу перед Трійцею, збирали материнку та чебрець, полин та лепеху і прикрашали зеленими рослинами оселі обкладали стіни, лави, вікна, у християнську епоху зеленим зілля прикрашали ікони, а лепехою долівку.
Увесь тиждень перед Зеленими святами називається клечальним. Клечальним він називається від слова “клечаннє” – зелень, зелене гілля, головний атрибут свята., і від ритуалу клечання, коли ніби просили пробачення у природи, лісу, в яких забирали землю під сільськогосподарські потреби.
Традиції клечальної суботи
Ввечері у клечальну суботу слід босими було йти до лісу. Така умова була важливою, щоб дерева не посохли. В цей момент збирали гілки з листям клена та липи, осики та ясена і також прикрашали господу, але вже ззовні ворота та тини, хліви.
Зелені галузки мали слугувати своєрідним оберегом від нечистої сили та бар’єром, через який вона не зможе пройти. Тому особливу увагу звертали на прикрашання одвірків хати та стріхи. Навіть стежку, яка вела від загальної дороги до порога хати в окремих регіонах України називали глетчаною алеєю та встромляли обабіч гілками дерев.
Перед Зеленою неділею, в Клечальну суботу ввечері, коли і хату всередині, і сіни, і подвір’я вже прикрашено зеленим гіллям і зіллям, господар з зеленою гілкою, найчастіше з дубовою, стає серед двору і промовляє:
"Сонце ясне, Сонце праведне, святі наші діди-лада, духи лісів, вод і полів, зустрічаємо вас, вітаємо з літом, шануємо і запрошуємо!"
Після цього з порогу з книшем і квіткою в руках промовляє господиня:
"Русалоньки-нявоньки, красні дівоньки. Потерчата бідненькі, дітоньки маленьки, дівчат-хлопців не займайте, жита не збивайте. По межах-суловках бігайте-грайте, ниву хороніть – просимо вас, схиляємось з книшем та квітами!
Усе зле, усе лихе, громовая тучо, великая зливо – нас минай, нашої нивки, худібки не займай!"
Осику використовували для створення межі у кутках обійстя. Така прикраса мала не дати відьмам зайти всередину. У народній уяві саме на осиці повісився Юда Іскаріот, тому дерево вважалося нечистим. З нього не будували хат та криниць, уникали використовувати в побуті чи виготовленні ритуальних речей.
Троїцьке зілля не викидали, а сушили й за потребою лікувалися ним; його клали також у подушку небіжчикові.
А ще по ньому гадали: якщо зірвана зелень швидко посохне й почорніє – хтось у родині або важко захворіє, або помре. У Карпатах з Клечальною суботою пов’язаний також звичай просити одне в одного пробачення. Традиційно старші просили пробачення у молодших та навпаки.
Згідно з християнською традицією на 6 червня 2020 року припадає батьківська поминальна субота. У цей день традиційно відвідують могили покійних, прикрашають та прибирають їх. Також ходять до церкви, де молитися за померлих рідних і близьких. День варто провести в мирі та любові з гарними думками.
Український народний прогноз
Лист на дубі розвертається - добре ловляться щуки.
Якщо мурашки лазять по землі, а мурашника далеко, то через добу збереться на дощ.
Павуки швидко тчуть павутину на зміну погоди.
Риба грається на річці вночі може бути гроза.
Якщо сонце при сході яскраво-червоне, то невдовзі буде дощу.
У Троїцьку суботу варто ячмінь і коноплі, бо буде добрий урожай.
З Троїцької суботи три дні не метуть, на четвертий в оселі прибирають.
Трійця в християнстві – це день, який символізує сходження Духа Святого до учнів Ісуса Христа. Це відбулося в річницю єврейської П’ятидесятниці, тобто свята на честь прийняття Синайського законодавства. На День святої Трійці до апостолів, Божої Матері та іншим віруючим з’явився Святий Дух, освітивши своїм сяйвом душі кожного. Цей Дух прийшов на землю в образі вогняних язиків, показавши шлях апостолам для їхніх проповідей вчення Ісуса. Після цього апостоли змогли говорити на тих мовах, які раніше не знали. Вони звернулися до людей, закликавши їх до покаяння в ім’я порятунку. Потім апостоли здійснили обряд хрещення.