дивись.info

Зашморг чи порятунок: чи допоможуть Україні гроші від МВФ

Зашморг чи порятунок: чи допоможуть Україні гроші від МВФ

Рада директорів Міжнародного валютного фонду затвердила програму співпраці з Україною. Йдеться про надання кредит на $5 млрд у рамках кредитування за програмою stand-by. Перший транш у сумі 2,1 млрд доларів вже виділено. В уряді сповнені оптимізму і очікують на другий транш у розмірі 700 млн доларів вже у вересні.

Як запевнив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, перший транш витратять на розвиток економіки, а також на підтримку малого та середнього бізнесу.

«Перший транш, безумовно, – це ті гроші, які підуть людям, а не будуть лежати у банкірів. Ми зможемо скористатися напряму у бюджеті для подолання наслідків COVID-19, для розвитку економіки, для підтримки малого та середнього бізнесу. Це гроші на розвиток економіки.  Другий транш до кінця цього року ще 1,5 млрд. тобто в серпні місяці будуть чергові переговори і на початку вересня орієнтовно 700 млн доларів передбачається, і далі є програма, за якою у 3 етапи ми отримаємо всі 5 млрд протягом 18 місяців», – заявив Денис Шмигаль.

Він додав, що до першого траншу прив’язана макроекономічна допомога від ЄС на загальну суму 1,7 млрд євро. А також 1 млрд доларів від Світового банку.

Денис Шмигаль також запевнив, що Міжнародний валютний фонд не вимагає від України ухвалення рішень щодо підвищення пенсійного віку і тарифів на газ та опалення, однак наполягає на проведенні збалансованої бюджетної та антикорупційної політики і подоланні наслідків COVID-19.

«Минулого опалювального сезону фіксована ціна газу в тарифах була прописана на рівні понад 6,5 тис. грн за тисячу метрів кубічних. Зараз на ринку ціна газу удвічі менша. Наше завдання сьогодні зробити так, щоб тарифи були економічно обґрунтованими та зрозумілими для людей. От над цим ми маємо працювати, а про підвищення тарифів взагалі не йдеться. Пенсійний вік однозначно підвищений не буде. Ані таких вимог, ані такого пункту немає в цій програмі і в цьому меморандумі. Стосовно медичної реформи, безумовно, Україна зацікавлена та буде продовжувати реформи в усіх сферах, де ми їх розпочинали, і це не предмет меморандуму, це предмет нашої зацікавленості», – заявив Денис Шмигаль.

Він додав, що не очікує якихось нових умов МВФ для подальшого фінансування України, оскільки всі умови прописані в меморандумі: боротьба з корупцією, збалансована політика в економіці та бюджетній сфері, параметри дефіциту державного бюджету та інфляція.

На думку економіста Андрія Новака, альтернатива кредиту від МВФ в України була лише одна  – оголосити дефолт.

«Україні вкрай потрібна нова програма МВФ і не лише заради траншів самого МВФ, а тому що на МВФ орієнтуються всі наші західні партнери. Якщо не буде нової програми МВФ то й не буде грошей з інших джерел. А в цей самий час у нас в найближчі три роки пік боргових виплат, і без грошей МВФ, силами лише державного бюджету виконувати в повному обсязі свої боргові зобов’язання Україна не зможе. А ц е у фінансовому світі називається дефолт державного бюджету. Тому, це потрібно щоб уникнути дефолту і як мінімум перекредитуватися, щоб далі обслуговувати державний борг і отримувати гроші ЄС, Світового Банку, урядів багатьох країн – вони всі орієнтуються на МВФ. Зараз це для нас критично важливо», – каже Андрій Новак.

Щодо умов надання кредиту, навколо яких було стільки суперечок, то економіст переконаний, що це видумки політиків.

«МВФ – це фінансова організація, і він не має ніякого стосунку до встановлення цін на будь-які товари і послуги. Їх не цікавить ні газ, ні ліс-кругляк, ні огірки ні помідори. Як фінансову організацію, яка дає гроші країні, причому під найнижчі відсотки, а лише платоспроможність державного бюджету, тобто його здатність повернути цей кредит, з тими мінімальними відсотками. А як цієї платоспроможності досягає країні – це вже її справа. Вони можуть в меморандумі говорити про необхідність продовження реформ, але нічого конкретного МВФ ніколи не зазначає. Це вже все видумки наших політиків, щоб прикрити схеми, непопулярні кроки. Вони прикриваються тим, що це вимоги МВФ, але насправді це не так», каже Андрій Новак.

З попереднього досвіду співпраці з МВФ вже кілька разів було призупинення діючих програм. Такі ризики завжди залишаються. Якщо українська сторона не буде дотримуватися взятих на себе зобов’язань щодо проведення реформ – це для МВФ означає ризик неплатоспроможності державного бюджету. Якщо продовження траншу не буде, то підвищується ризик дефолту, якщо не в цьому році, то в наступному. А це для нас найгірший сценарій, який тільки може бути, бо тоді від нас відвернуться всі наші партнери. Якщо ми уникали цього попередні 6 років, то це уже буде свідчення не наслідків російської агресії, неефективності української влади.

Водночас, якщо уряд отримавши перший транш відмовиться від проведення реформ, то наступних грошей може не отримати.

«Ті вимоги, які конкретно стосувалися платоспроможності бюджету – антиколомойський закон, перші необхідні кроки до ринку землі, тобто ключові вимоги – Україна виконує. Але якщо вони побачать відкат в інших напрямках – наприклад в медичній реформі, а це знову ж таки підрив платоспроможності бюджету, в судовій реформі, діяльності антикорупційних органів, а це опосередковано теж стосується платоспроможності бюджету, тоді можуть виникати проблеми у продовженні співпраці», переконаний економіст.

Своєю чергою політолог Володимир Фесенко каже, що нічого нового МВФ від України не вимагає. Водночас, до місцевих виборів,

«Майже всі ці вимоги були й раніше, але більшість їх не виконувалася, або виконувалася частково. Деякі вимоги, наприклад щодо ринку землі Зеленський врешті реалізував, але за власною ініціативою, а не під тиском. Інші керівники обіцяли це зробити, але побоялися. Тому я сильно сумніваюся, що всі ці вимоги будуть реалізовані до місцевих виборів. Швидше за все – ні. А можливо й не будуть реалізовані, як це було раніше, або будуть реалізовані частково і в поміркованій формі. Наприклад, якщо наприкінці року, або наступного року ціна на газ почне збільшуватися, то вона неминуче зросте і для населення. Щодо пенсійного віку – а нас про то немає іншого виходу. Це відбудеться неминуче, внаслідок демографічної ситуації. Питання лише в тому , коли це будуть робити. Думаю, що це буде не в цьому році. Це питання навіть можуть винести на референдум. Вибирайте – або збільшення пенсійного віку, або зменшення пенсій. Грошей на всіх пенсіонерів, яких стає все більше – немає. У нас раніше дві людини утримували одного пенсіонера, а зараз – одна. Плюс- спрацьовує старіння населення. Це відбувається в усьому світі. Інша річ, що треба шукати компромісний варіант, з можливість роботи для пенсіонерів», -каже Володимир Фесенко.

Він додає, що пенсійний вік, ціна на газ, медична реформа- це насамперед внутрішні проблеми України.

«Сказати, що вони нам нав’язуються ззовні, а влада не хоче – це неправда. Просто політикам, які при владі – не важливо Порошенко це чи Зеленський легше пояснювати людям, що їм це не подобається, але від них це вимагають. Але насправді речі, які записані у меморандумі- це логіка дій будь-якої влади. Схожі рецепти пишуть економічні радники усіх президентів. Наприклад, по пенсійній реформі жодної різниці в підходах не було між Януковичем, Порошенком і Зеленським. Так, це непопулярні рішення, але вони пов’язані з нашою ситуацією. Рано чи пізно такі речі доведеться робити. Так що все це будуть робити, але не перед місцевими виборами, в обмежених формах і поступово. Але з точки зору політичної тактики це будуть робити не перед виборами і повільно. Згадаймо суттєве, відразу більш ніж втричі підвищення тарифів за прем’єрства Яценюка. Він «вбив» цим свій рейтинг і досі його не може відновити. Якщо говорити про пенсійний вік, то більшість виборців Зеленського це молодь і середнє покоління, не пенсіонери. Тому робити це будуть, бо інших варіантів немає, але це повільно, крок за кроком», – переконаний політолог.

Володимир ГАЛЕЧИК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.