Накопичувальна система: пенсії наступного року можуть нараховувати по-новому

33_main

У лютому уряд обережно анонсував нову для українців систему пенсійного забезпечення: сам відкладаєш гроші до спеціального фонду і після виходу на пенсію маєш їх у своєму розпорядженні.

Долучатися до цієї системи українцям пропонували добровільно. Але вже через чотири місяці, в травні, до порядку денного Верховної Ради внесли законопроєкт 2683 «Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення». У червні цей проєкт має розглядати комітет.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль допускає впровадження накопичувального рівня пенсійної системи до 2021 року: «Для нас це неминучість – рухатися в пенсійну систему з накопичувальними фондами. Ми наразі готуємо законопроєкти. Не хочу здатися занадто оптимістичним, але до 1 січня 2021 це цілком реально впровадити».

За словами прем’єра, запровадження накопичувальної пенсії неминуче для України й через демографічну ситуацію, оскільки сьогодні мало дітей і багато людей продуктивного віку. Вже через 15 років може вийти так, що на одного працюючого припадатиме двоє пенсіонерів.

на одного працюючого припадатиме двоє пенсіонерів

Про різницю між накопичувальною і солідарною пенсійною системою розповідає Олена Сотскова, директор Всеукраїнського адміністратора пенсійних фондів.

«Солідарна система – це коли працюючі платять податки (ЕСВ), і з цих податків виплачується пенсія сучасним пенсіонерам. Пенсія з солідарної системи залежатиме від страхового стажу, віку, індивідуального коефіцієнту заробітної плати, коефіцієнту вартості одного року стажу, який визначатиме держава, показника середньої заробітної плати, який також розраховуватиме держава.

Накопичувальна пенсійна система – це коли кожному працюючому відкривається індивідуальний пенсійний рахунок, на який сплачуються пенсійні внески роботодавцем та/або самим працівником. Працівник має безумовне право власності на свої пенсійні накопичення (тобто отримати пенсійні накопичення може або сам учасник такої системи, або його спадкоємці). Пенсійні внески, які сплачуються на користь працівника, інвестуються в різні фінансові інструменти та, відповідно, приносять інвестиційний дохід своєму власнику. Тому пенсія з накопичувальної системи залежатиме винятково від того, скільки внесків роботодавець та/або працівник перерахував на пенсійний рахунок працівника та який інвестиційний дохід ці внески заробили. Чим довше людина накопичує, тим більша буде у пенсійній виплаті частка доходу. Та, відповідно, чим більше робиться внесків на користь такої людини, тим більшою буде її майбутня пенсія», – каже Олена Сотскова.

В уряді кажуть, що до повного переходу на накопичувальну пенсійну систему пенсійні виплати фінансуватимуться із солідарної системи. А пенсійними активами у накопичувальній системі будуть страхові внески, які платить роботодавець у вигляді підвищеної ставки ЄСВ.

Попри те, що пенсійна реформа в Україні вже нібито триває майже 20 років, накопичувальна система ще досі не працює.

«Останні 15 років різні особи при владі та «експерти» розповідають українцям, що впровадження накопичувального рівня «не на часі» та/або впровадження накопичувального рівня буде додатково обтяжувати роботодавця та приведе до колапсу в економіці. Як можна робити таки висновки, якщо ми навіть не спробували змінити чинну пенсійну систему? Всі зміни, які були до цього часу у пенсійної системі – це не реформа, а популізм та вирішення власних короткострокових інтересів чинної влади», – продовжує Олена Сотскова.

Також вона наголошує, що будь-яка реформа не приносить результату одразу.

«Українці не стануть відразу заможними та незалежними. Наприклад, пенсійна реформа може показати результат у кращому випадку через 5-7 років, коли накопичувальна складова зможе закумулювати значний інвестиційний ресурс, який буде працювати на економіку України, а учасники накопичувальної системи розпочнуть отримувати перші пенсійні виплати. На жаль, новітня історія України показує, що владі не цікаві глибинні структурні реформи. Адже на них не можна зробити поточний піар і вони не дадуть бажаний електоральний ефект уже на найближчих виборах – українці просто не встигнуть належно оцінити дії реформаторів та зробити правильний вибір під час голосування», – пояснює експертка.

Владі не цікаві глибинні структурні реформи, бо вони не дадуть бажаний електоральний ефект уже на найближчих виборах

Андрій Мартинов, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України вважає, що гарантувати недоторканність збережень пенсіонера буде нелегко: «За умов економічної кризи, відсутності робочих місць із «європейським рівнем» зарплати будь-яка система пенсійного забезпечення не може бути досконалою. Тому досі й не запровадили накопичувальну систему, бо в країні відсутні доброчесні приватні пенсійні фонди, а після «банкопаду» 2014-2016 років довіра до банківської системи незначна. За умов, коли Національний банк України виведений з-під національної судової системи, не може бути жодних гарантій недоторканості грошей ні банківських внесків, ні тим паче трастових фондів, якими є фонди індивідуального пенсійного страхування».

Натомість Олена Сотскова наголошує: кошти будуть збережені від інфляції, адже вони не просто лежать, а працюють — інвестовані у різні активи, які приносять прибуток, причому не в один чи два, а «у різних кошиках», відповідно до жорстких вимог законодавства. Так, наприклад, кращі недержавні пенсійні фонди навіть протягом кризи 2014-2016 рр. заробили для людей дохідність вищу за інфляцію. І жодного дня не припиняли пенсійні виплати.

«Щоби пенсійні кошти не вкрали, створена ціла система контролю — від самого майбутнього пенсіонера, який може щодня перевіряти стан свого рахунку та змінювати фонд, якщо його щось непокоїть, до взаємного контролю компаній, що обслуговують пенсійний фонд, та державного контролю. Практика показала, що найкраще працює контроль людини. І це логічно. Хто найбільше зацікавлений у тому, щоби кошти не вкрали? Власник! Треба лише забезпечити йому можливість контролювати — доступ до контролю стану рахунку, публічна звітність фондів, публічні аудиторські висновки, щоденне розкриття інформації у публічному доступі про основні показники роботи пенсійного фонду тощо», – розповіла Олена Сотскова.

Довідка

Законопроєкт 2683 «Про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення»  передбачає три професійні пенсійні програми:

  • програма №1 дає право на отримання пенсійних виплат при досягненні 50 років при стажі роботи на шкідливих професіях від 10 років у чоловіків і від 7,5 років у жінок (Список № 1). За цією програмою до наявного єдиного соціального внеску в розмірі 22% від нарахованої зарплати необхідно додатково перераховувати ще 15%;
  • програма №2 дає право на отримання пенсійних виплат при досягненні 55 років при стажі від 12,5 років для чоловіків і від 10 років для жінок (Список №2 та інші категорії осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах). За цією програмою до обов’язкового єдиного соцвнеску (22%) необхідно додатково перераховувати ще 7%.
  • програма №3 дає можливість добровільно набути участь у накопичувальній професійній пенсійній системі на умовах, визначених у колективних договорах, угодах та на отримання пенсійних виплат після досягнення 55 років. А за цією програмою до обов’язкових 22% соцвнеску додається ще внесок від 3% (за погодженням з працівниками).

Тетяна ЯВОРСЬКА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: