дивись.info

Як у Львові реставрують фасади храму XVIII століття (фото)

Як у Львові реставрують фасади храму XVIII століття (фото)

У Львові тривають роботи з відновлення фасаду храму Покрову Пресвятої Богородиці на вулиці Грушевського, 2. 

Як відзначила Лілія Онищенко, начальниця управління охорони історичного середовища ЛМР, на даний час храм використовується Львівсько-Сокальською єпархією Православної церкви України як Кафедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці, натомість на початку це був костел св. Миколая.

«Колишній костел св. Миколая — це пам’ятка архітектури національного значення, заснований в 1745 році. Це барокко. Храм будувався як монастирський комплекс для монахів тринітаріїв. А пізніше, коли монастирі у Львові скорочували, то костел св. Миколая став парафіяльним. А коли у 19 ст. побудували корпус університету, який є поруч, храм став студентським. Тепер тут православна церква.

Лілія Онищенко

Храм має доступні для огляду три фасади — це два бокові і один центральний. Цікавим є те, що під час реставрації виявили пам’ятну дошку, яка буда закрита. Також на боковому фасаді, в дворику, є зображення святого Миколая з дуже гарною орнаментація довкола нього.

На бічному фасаді є проблеми з гідроізоляцією, та були проблеми з вертикальними тріщинами. На головному фасаді є проблеми з цоколем, який в свій час неправильно реставрували. Тобто всі тріщини покривали цементом, який тепер в’ївся в камінь, а камінь є різного типу, а цемент його понищив.

Також виконується реставрація карнизів, розчистка, антисептична та протисольова обробки фасадів, реставрація кам’яних елементів фасадів та пофарбування», — розповіла Лілія Онищенко.

За її словами, реставрація фасадів храму розпочалася у кінці 2019 року, і триватиме до кінця реставраційного сезону цього року. Загальна вартість робіт 3 270 495 грн.

Що відомо про храм

Храм Покрову Пресвятої Богородиці (ПЦУ), це колишній костел св. Миколая. Будувався за межами центральної частині міста, в районі колишнього південного передмістя, на місці давнішого дерев’яного храму, кінця 17 століття. Основні періоди будівництва —1739-1745 рр. (архітектор Ф. Плачиді, або К. Гранацький), 1924-1926 часткова перебудова келій, архітектор Тадей Врубель).

Костел є тринавною базилікою. Будівля — мурована з каменю, має двосхилий дах з сигнатуркою на осі, видовжену прямокутну апсиду, хрещаті склепіння. Вівтар орієнтований на захід. Фасад — триярусний, членований профілями карнизів та пілястрами, оформлений арковими нішами. В композиції головного фасаду домінує високий фронтон, експресивний абрис якого є типовим для бароко. Портал та вікна прямокутної форми.

Скульптурно-орнаментальне опорядження інтер’єру, авторства Себастьяна Фесінгера та Л. Печицького, оперує мотивами стилю рококо. В інтер’єрі костелу увагу привертає також барельєфний триптих, виконаний з мармуру та алебастру ( 1595 р., майстерня Г. ван Гутте), та живопис Алоїза Райхана (після 1861).

З заходу та півночі до храму прибудовано корпус келій. Фасад монастирських будівель наслідує баракові форми костелу.

Храм є пам’яткою архітектори національного значення.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.