Про руїни синагоги в Бродах створять ролик на підтримку відновлення пам'ятки

Ми вже розповідали, що Володимир Ковальчук робить все, аби вберегти історичну спадщину від остаточного занепаду, втім самостійно це зробити – майже неможливо: потрібні кошти для реалізації мрій пана Ковальчука.

Читайте також: Дон Кіхот з Бродів, або Як самотужки рятувати історичну спадщину (фото)

Володимир Ковальчук розповів ІА Дивись.Info, що зараз необхідно вивести купу сміття та будівельних відходів, що залишились ще з часів Радянського Союзу, де функціонував склад. Також — вимурувати західну сторону, яка наразі в найгіршому стані та перекрити дах: покрівля протікає.

Для цього потрібні великі суми. За підрахунками чоловіка, мінімальні витрати складуть півмільйона гривень. Ентузіаст вірить, що в цьому йому допоможуть небайдужі.

Зокрема, ідейний натхненник проекту «Маски історії» та історик, уродженець Бродів Руслан Данилюк, після знайомства з Володимиром Ковальчуком вирішив допомогти йому в його волонтерській роботі.

«Поспілкувались з відомим бродівським ентузіастом Володимиром Ковальчуком, який самотужки намагається врятувати напівзруйновану Велику Бродівську синагогу. Звісно, її сучасний плачевний стан викликає сумні думки. Проте масштаби цієї пам'ятки архітектури національного значення просто вражають. Варто відзначити роботу та натхнення пана Володимира, який своєю працею намагається привернути увагу громади та влади до стану об'єкта. Наразі він знаходиться у пошуках добродіїв, які готові матеріально чи фізично допомогти втілити його мрію, яка пов'язана з відновленням синагоги. Хочеться сподіватись, що знайдуться небайдужі люди, які долучаться до ініціативи Володимира Ковальчука», – написав Руслан на своїй сторінці у Faсebook.

Руслан Данилюк з Володимиром Ковальчуком.

Руслан Данилюк розповів ІА Дивись.Info, що з приходом епідемії коронавірусу, а згодом пандемії, зріс суспільний запит на історію. Так виникла ідея проекту «Маски історії».

«У березні почався карантин і в мене, як викладача історії Бродівського педагогічного коледжу ім. Маркіяна Шашкевича виникла ідея: історію можна популяризувати через соцмережі», - каже Данилюк.

Руслан Данилюк довго думав, якою саме має бути подача історії. Тоді вирішив, що це буде відео.

«Разом зі своїм товаришем В’ячеславом Чижиком, оператором, ми вирішили співпрацювати. Я шукаю історичні матеріали , а він - монтує . Ми почали популяризувати архітектурні та історичні пам’ятки міста Броди у соцмережах – Інстаграмі та Фейсбуці. Розпочинали з єврейського кладовища, пізніше – відзняли ролик про будівлю Повітового суду, Палац Тишкевичів, Бродівську гімназію та місцеву Торгово-промислову палату. На черзі – синагога», – розповідає Данилюк.

Невдовзі оприлюднять відеоролик, присвячений Великій Бродівській синагозі в рамках проєкту історика, втім Володимир Ковальчук вірить, воно спровокує більше уваги до синагоги, ніж було до цього.

Данилюк погоджується щодо величності цієї споруди, бо знає яка історія ховається за напівзруйнованими мурами. Зокрема, Броди називали, навіть, Галицьким Єрусалимом. Свого часу понад 80% населення міста становили євреї (XVIII-XVIIII ст.). Утім чоловік розуміє, що є кілька «Але», що стоять перед початком робіт.

«По-перше, це пам’ятка архітектури національного значення. Тому жодні самовільні реставраційні роботи вестись в принципі не можуть. Такими об’єктами має опікуватись міністерство культури, однак завжди є проблеми з фінансуванням. У самих Бродах є три об’єкти, які потребують підтримки Мінкульту: руїни замку, які реставрувати не може взятись ані місцева влада, ані громада», - зазначив Данилик.

Сам пан Володимир Ковальчук сподівався, що після фестивалю класичної музики LvivMozArt, улітку 2019-го року, буде більше уваги до синагоги  і, власне, справи підуть вперед. Проте бажаного інформаційного шуму так і не відбулось.

Засновник проекту вважає, що існує також інша проблема.

«Приклади синагог, які в Україні вже від реставрували (у Дрогобичі, Острозі чи Сатанові), у цьому безпосередньо допомагали євреї-меценати, які все фінансували. Утім, є одна умова – якщо є представники іудейської громади в місті», – говорить Ковальчук

Окрім цього, розповідає історик, ті євреї, що жили в Бродах до Другої світової війни, майже не залишилось серед живих, а їхні нащадки – й узагалі не мають почуття прив’язаності до цих земель.

« …немає людини, яка би співпрацювала з єврейськими товариствами Ізраїлю. Наприклад, ті, хто під час Голокосту втікали з Бродів: більшість залишились в Ізраїлі та США. Зараз, мабуть, залишились лише їхні онуки, які вже не мають сентиментів до української землі».

Попри ідейність українського Дон Кіхота, самого натхнення, на жаль, замало.

«Розуміємо, що з допомогою саме місто та громада не впораються. Лише бюджет Бродів сягає близька 40 млн гривень. Велику надію місто покладає на євреїв. Мешканці Бродів нічого не знають про цю споруду, яка була однією з найбільших синагог середини 17 століття в цілій Речі Посполитій. Можливо, вона є найбільшою в Європі середині XVIII століття. Це дуже унікальна пам’ятка», - підсумовує Руслан Данилик.

З приводу ролика про синагогу, то Руслан щиро хоче допомогти пану Володимиру, тому спробує привернути увагу до історичної пам’ятки.

«У дописі до ролика ми залишимо реквізити або посилання на його сторінку задля підтримки його громадської роботи», - зазначив Руслан Данилюк.

Руслан Данилюк з В'ячеславом Чижиком вдячні працівникам Бродівського історико-краєзнавчого музею за інформаційну підтримку проєкту та допомогу з історичними матеріалами.

Довідка

Велика Бродівська синагога - пам'ятка архітектури національного значення, розташована на Львівщині, у місті Броди. У 1742 році було розпочато будівництво.

Збудована синагога була майже квадратною в плані спорудою оборонного типу (отвори в її аттику були свого роду амбразурами). Головний молитовний зал був оточений нижчими прибудовами з півдня, заходу та півночі. У божниці зберігалися коштовні предмети богослужіння, які єврейська громада набувала століттями.

У травні 1859 року синагога стала жертвою великої пожежі, яка знищила більшу частину Бродів. На початку ХХ століття проводились ремонтні роботи.

Значних пошкоджень синагога зазнала в роки ІІ світової війни: були втрачені південна і північна прибудови. В середині 1960-х років проведено ремонт споруди і приміщення синагоги облаштували під склад. Через постійне протікання даху будівлю перестали використовувати, і вона стала пусткою, що привело до швидкої руйнації.

У 1991 році місцева влада намагалася провести реставрацію споруди з метою пристосування її для картинної галереї. Однак, через складну економічну ситуацію, задум не був втілений.

Тепер пам’ятка перебуває в аварійному стані й руйнується під впливом природних умов.