Пухнастики у відставці: де опиняються службові пси після виходу на пенсію

Службові вівчарки, спанієлі, фокстер'єри та лабрадори віддано працюють на благо Батьківщини більшість життя, а у 8 років виходять на пенсію і втрачають будь-яке державне забезпечення.

ІА Дивись.іnfo поспілкувалася з фахівцями – кінологом та зоозахисником – і з'ясувала світовий досвід, аби розповісти про життя пухнастих службовців на пенсії.

Двічі на рік – восени та навесні – службові собаки при військових частинах виходять у відставку. Вважається, що у восьмирічному віці собаки вже не можуть нести службу так ефективно, як робили це замолоду. Щоправда, пенсією заслужений відпочинок можна назвати хіба умовно, адже на жодні привілеї ексслужбовцям розраховувати не доводиться: держава не контролює ані їх прилаштування, ані не надає фінансування на пожиттєве утримання.

Частину собак забирають військові, що були їх опікунами в часі несення служби. Про решту опікуються волонтери. У Львові, зокрема, прилаштуванням військових собак після їхнього виходу на пенсію займається зоозахисник Ігор Сайко разом з групою однодумців.

Волонтер не тішить себе ілюзіями щодо того, аби держава взяла на себе відповідальність за прилаштування військових собак.

«В Україні закон вже регулює жорстоке поводження з тваринами, та ефекту з цього небагато. У Києві, наприклад, є такий собі сумно відомий догхантер Святогор, що вважає своєю місією очищення столиці від безпритульних псів. Є фото, відео знущань, свідчення очевидців – судовий процес триває вже кілька років, а вироку досі немає, – ділиться Ігор. – Якщо в аналогічний спосіб держава почне дбати про прилаштування військових собак, нічого доброго з того не вийде. А от щодо фінансового забезпечення – це було б корисно. Не знаю точно, як зараз, а кілька років тому на утримання собаки у місяць – себто годівлю, вакцинацію, лікування – виділялося 7 гривень. Ось спробуй полікуй собаку на такі гроші. Були часи, коли коштів на годування бракувало настільки, що ветеринарам доводилося ставити крапельниці з розчинами, аби хоч якось підтримати життєдіяльність тварин».

Нещодавно Ігорю вдалося прилаштувати військових собак Чіку і Грету. Оскільки при військовій частині тварини змінювали господаря щотримісяці, тривалих стосунків з опікунами в них так і не склалося, тож собак взяли під контроль волонтери. Обидві дівчинки – німецькі вівчарки, спокійні та виважені. Чіку один з волонтерів прилаштував до своїх родичів, Грету взяв народний депутат Володимир Парасюк.

Завдяки суспільному розголосу до проблеми виходу службових собак на пенсію вдається привернути увагу. Однак, за словами Ігоря Сайка, це провокує іншу проблему: щоразу частішають випадки підкидання до військових частин безпритульних собак.

«У військову частину, де сотні службових собак, регулярно вивозять «зайвих». Вагітних, не потрібних тощо. Когось залишають поруч, когось перекидають через паркан, хтось прибивається до частини сам. До мого щирого здивування, радості та гордості, військові не викидають цих тварин! Не проганяють, не позбуваються. Так само, як і волонтери, намагаються знайти їм нові сім'ї», – розповідає Сайко.

Начальник кінологічної служби навчального центру у Великих Мостах, що на Львівщині, Сергій Любінецький, підтверджує: «Дійсно, згідно з законом, усі службові собаки у 8 років повинні бути звільнені від служби».

Пухнастиків, що більшу частину життя служили Батьківщині, відбраковують та списують, неначе застаріле майно. Водночас Сергій Любінецький переконаний: більшість собак здатні бути корисними і після 8-ми років.

«Так, собаки можуть бути вже не такі ефективні при затриманні правопорушників, однак і надалі зможуть дати собі раду з виявленням контрабанди. Зокрема наркотиків і тютюну», – пояснює кінолог.

У навчальному центрі, де працює Сергій, собак готують до служби на кордоні. Тут виховують бельгійських, німецьких, голландських вівчарок, англійських та американських спанієлів, фокстер’єрів та інших собак. За словами кінолога, порода – не визначальний фактор для служби в ДПСУ. Головне, аби собака була активна, рухлива, мала добру реакцію.

Для служби на кордоні готують дві категорії пухнастих службовців: перших вчать затримувати правопорушників, других – виявляти контрабанду.

Пухнастим прикордонникам пощастило більше за інших службових собак: більшість з них після виходу на пенсію залишаються разом зі своїми напарниками і надалі. За словами Сергія Любінецького, частину собак переводять до розплідника: самці цілком здатні давати потомство у віці 9-10 років; ще частину призначають для охорони підприємств, складів. Протягом останнього року служби кінолога тільки двох собак довелося передати у притулок.

«Потенційним господарям не варто боятися собаки через те, що вона службова. Навпаки, такі тварини більш дисципліновані і йдуть на контакт, реагують на команди. Звісно, господар повинен бути достатньо ласкавий і суворий до собаки водночас, забезпечити їй збалансоване харчування і достатню фізичну активність, та у цілому це прихильні і віддані домашні улюбленці», – пояснює Сергій.

У тому, що з вихованням службової собаки виникне мінімум проблем, каже і волонтер Ігор Сайко: «За час моєї діяльності вдалося прилаштувати близько 60 собак. І тільки одна з них погано контактувала: вона була озлоблена на людей, через це гарчала, неохоче підпускала до себе інших.

Службові собаки мають дуже багато різних навиків. Коли приходять у сім’ю, вони стають як діти: починають бавитися м’ячиками, іншими іграшками і так далі. Найбільше люди бояться конвоїрних собак – мені не доводилося ніколи їх прилаштовувати, це не ті собаки, котрі шукають господарів після «виходу на пенсію».

Пухнасті пенсіонери за кордоном

Україна – не єдина держава, де службових собак після виходу на пенсію доводиться прилаштовувати.

У Польщі держструктури заздалегідь, ще до виходу собаки на пенсію, оголошують тендер на продаж. Наприклад, німецьку вівчарку, що служила в поліції Нижньосілезького воєводства, можна було придбати за 263 злотих, що еквівалентно 1768 грн. В аналогічний спосіб прилаштовують службових собак у Чехії. На сайті Міністерства оборони Чеської республіки існує реєстр тварин на продаж, він регулярно оновлюється. У Франції перед тим, як віддати собаку на прилаштування, спочатку ретельно перевірять господаря, потім – чи він може забезпечити собаці належні умови проживання, і тільки тоді зможуть розглянути кандидатуру потенційного опікуна для службовця у відставці. Господар зобов'язаний звітувати про стан тварини кілька разів на рік, а також і далі навчати, аби собака не втратила своїх навиків.

У США навіть створили єдиний федеральний реєстр тварин, що шукають новий дім після виходу на пенсію. Тут потенційний господар може придивитися собаку, дізнатися, яких умов вона потребує для проживання та догляду, і заповнити відповідну реєстраційну форму, аби взяти собаку. Тільки після того, як контрольний орган схвалить кандидата або обере найкращого на конкурсних засадах, собака може перейти до нового власника. Зазначається також, що собак не віддають особам, на вихованні у яких перебувають діти віком до 5 років. Однак таким цивілізованим ставлення до військових собак у США було не завжди. Аж до кінця ХХ століття військових собак після набуття ними граничного віку віддавали на евтаназію. І тільки у 2000 році президент Білл Клінтон підписав закон, який дозволив прилаштування військових собак.

Ірина ЯКИМ