дивись.info

Чому їдуть і чи повернуться: українська трудова міграція продовжується

Чому їдуть і чи повернуться: українська трудова міграція продовжується
Фото ілюстративне звідкритих джерел.

Працювати за кордоном важко, іноді небезпечно, проте потік мігрантів з України, призупинений карантином, незабаром відновиться.

Польська сторона запрошує, приваблює високими зарплатами, обіцянками урівняти з поляками у правах. Український уряд поки не пропонує кращої альтернативи. Єдиний захист для працівника на чужині – вступ до профспілки.

Україна – одна з найактивніших «постачальників» робочої сили у країни Європейського Союзу на пострадянському просторі. Особливо часто українці обирають кінцевим пунктом призначення для працевлаштування сусідню Польщу. Як повідомляє Укрінформ з посиланням на керівницю консульського відділу Посольства України у Польщі Світлану Крису, станом на 2020 рік на території Польщі працює близько 1,5 млн вихідців з України. Починаючи з 2014 року, коли до Польщі на заробітки поїхало близько 300 тис. чоловік, чисельність трудових мігрантів неухильно збільшується.

Труднощі підрахунку

Голова Міжгалузевої профспілки українських робітників у Польщі, доктор економічних наук, професор Юрій Карягін також переймається проблемою дослідження еміграційних потоків з України. За словами пана Юрія, профспілка ініціює наукові конференції і усіляко підтримує інтерес науковців і громадськості до теми відтоку робітників у країни Європейського Союзу: «Ми активно співпрацюємо з науковцями: Академією наук України, Польською академією наук, Інститутом демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи Національної академії наук України з метою вивчення і вирішення проблеми еміграції з терен України. За участі Міжгалузевої профспілки вже проведено декілька міжнародних конференцій на міграційну тематику. Ми консультуємося постійно».

Пан Юрій досить скептично оцінює офіційні підрахунки кількості українців, які працюють у Польщі: «На жаль, точної статистики щодо кількості українських заробітчан на польській території досі немає. Українська і польська прикордонні служби фіксують лише виїзд громадянина, але далеко не завжди люди декларують свої наміри щодо працевлаштування у Польщі або іншій країні ЄС. Крім того, в Україні 20 років не проводився перепис населення. Не в останню чергу потрібно враховувати, що українці, використовуючи польські візи, просто виїжджають у інші країни ЄС. Це провокує нелегальне працевлаштування. Особливо часто так вчиняють водії-далекобійники. Проблема залишається невирішеною. Тільки профспілкові організації у змозі реально допомогти таким працівникам. Ми також налагодили зв’язки з іноземними профспілками, щоб координувати наші дії», – підсумовує голова Міжгалузевої профспілки українців у Польщі.

Українці – вагомий важіль для росту польської економіки

Представники польської влади неодноразово стверджували, що чекають на українців після завершення карантину. Робоча сила з України становить значну частку успішності економіки Польщі. Тож не дивно, що найбільше віз, які отримують українці для виїзду закордон – саме у польському консульстві. Зараз громадянин України вправі виїхати у Польщу на строк від 6 до 9 місяців для влаштування на сезонну роботу. Також польський закон надає можливість отримати карту перебування, яка дозволяє перебувати і працювати на території країни від 1 до 3 років з можливістю виїжджати на батьківщину і повертатися. Багато хто вважає, що надання Україні безвізу дозволило українцям легше отримувати роботу у Польщі і країнах ЄС, проте це не зовсім так. За біометричним паспортом без візи можна перебувати на території Польщі або іншої країни

Європейського Союзу впродовж 90 днів, тобто трьох місяців. Також опція працевлаштування за відсутності робочої візи залишається недоступною. На жаль, українці користуються даною можливістю, щоб виїхати і працювати нелегально.

На думку Юрія Карягіна, навіть ті працівники з України, що ризикнули і знайшли роботу без укладання договору, з часом намагаються «легалізуватися», оформити робочу візу.

«Ті українці, які перебували на території Польщі не з робочою візою, а користувалися можливістю перебувати на території 3 місяці, вони шукають можливість оформити робочу візу і вийти на роботу. Мінімальна зарплата в Україні зараз становить близько 160 євро, в той час як у Польщі – 575 євро. Зрозуміло, цей розрив оплати праці, стимулюватиме працівників шукати шлях залишитися у Польщі якнайдовше», – констатує пан Карягін.

Голова Профспілки повідомляє, що на сьогодні рівень погодинної оплати у Польщі становить до 17 злотих, що у рази перевищує оплату аналогічної роботи в Україні, тож українці й далі будуть їхати до Польщі і на сезонні роботи, і з метою постійного працевлаштування.

Як працюється українцям у Польщі

Польська влада хоче, щоб українські робітники працювали на законних умовах. Це вигідно не тільки польському уряду, оскільки сплачуються податки, соціальні виплати. З іншого боку, так уряд отримує конкретну статистику українських трудових мігрантів. Це пов’язано з питаннями безпеки, адже є безпека і соціальна, медична.

Пані Надія виїхала на роботу у Польщу після численних закликів подруги, яка непогано влаштувалася хатньою робітницею у польській родині. Каже, що не хвилювалася, адже ще в Україні спілкувалася скайпом з майбутніми працедавцями і впевнилася у їх доброчесності.

Вже працюючи, Надія зрозуміла, що приїхала фактично в нікуди і прав у чужій країні позбавлена, оскільки ніякого договору з працедавцями не укладала. Жінці платили домовлену суму за місяць, але виявилося, що житло потрібно оплачувати окремо і транспортні витрати теж. Крім того, медичне обслуговування у країні занадто дороге для її заробітків. Згодом виникли питання щодо умов праці: форму потрібно прати самостійно, хімічні засоби подекуди викликали алергічну реакцію, та й переробіток не оплачувався. Ці обставини змусили пані Надію відмовитися від роботи і повернутися в Україну.

Вирішила знов шукати роботу у Польщі, але тепер звернулася до Міжгалузевої профспілки українців за порадою і допомогою.

«Для таких працівників, як пані Надія, Міжгалузева профспілка і працює. Деяким вже за 50 років і вони не знають, що для працевлаштування потрібно підписати контракт. Зараз ми добиваємося, щоб контракт був і українською мовою, щоб розуміли, що підписують», – каже пан Карягін.

Також з боку профспілки підтримується співпраця з держорганами Польщі. Юрій Карягін увійшов до робочої групи Міністерства розвитку, фінансів і економіки Польщі, де ініціював підготовку посібника для польських працедавців з рекомендаціями щодо працевлаштування українців. Одна з цілей профспілки – активна агітація поляків лише офіційно оформлювати працівників з України, що дозволить легше врегульовувати потенційні конфліктні ситуації і захищати як інтереси працедавців, так і права робітників.

Голова Профспілки наголошує на важливості техніки безпеки на виробництві в умовах епідемії. Робітники повинні забезпечуватися спеціальними масками, окулярами, гумовими рукавичками. Потрібно дотримуватися двометрової відстані між робітниками.

«На жаль, порушення виникають. Наприклад, нещодавно телефонували з Лодзі, де у хостелі, в одній кімнаті, мешкало до 10 чоловік. Ми звернулися до уряду, щоб розібралися з цим питанням», – розповідає пан Карягін.

Чому потрібно вступати до профспілки

В Україні профспілковий рух, який активізувався у 1990-их, поступово спадає. Станом на сьогодні у державі зареєстровано 143 профспілки. Найчисельніша з них – Федерація профспілок України – налічує близько 9 млн членів. Проте працівники що далі, тим менш охоче прагнуть долучитися до лав профспілок: у багатьох випадках профспілки незацікавлені і неспроможні опікуватися працівниками нових форм господарювання, зокрема приватних, звільнені працівники не отримують допомоги. Також надмірна політизація профспілкового руху, посилення залежності «незалежних» профспілок від певної політичної сили заважають розвитку профспілкового руху і формують скептично-іронічне ставлення до них громадян.

У Польщі – навпаки, авторитет профспілок ще з 1980-их років, коли заснували профспілковий рух «Солідарність», дуже високий. Профспілки у Польщі активно беруть участь у перемовинах, укладанні колективних трудових договорів між працедавцем і працівниками підприємства. Якщо колективний договір відсутній, представники профспілки забезпечують медіацію між працедавцем і пошукачем роботи щодо умов та оплати праці і подальший нагляд за дотриманням прав і умов праці працівників.

Профспілка українців теж долучається до комунікації з польськими підприємцями.

«Звертаються підприємці з різних частин Польщі: Вроцлава, Щецина, Лодзі, щоб українці почали працювати, повертатися, – розповідає Юрій Карягін. – Наскільки я знаю, вже починають видавати робочі візи у консульствах. З 4 травня вже працюють консульства. Міністерство закордонних справ зараз займається цим питанням. Автомобільним транспортом будуть пропускати українців до Польщі».

Окрім роботи з підприємцями, разом з польськими профспілками, Міжгалузева профспілка опікується українськими «нелегалами».

«Зверталися до уряду Польщі, щоб не депортувати тих українців, у яких закінчилася робоча віза. Ми домовилися, щоб вони мали змогу повернутися додому або звернутися до українського консульства на території Польщі, щоби поновити свою візу. Ми свою скромну роботу проводимо»,– говорить пан Юрій.

Також профспілка прагне «достукатися» і до владних інституцій Польщі, ініціюючи розробку законопрожктів, що урівняють права польського працівника і мігранта.

«Я зараз знаходжуся на посаді помічника депутата Драбовського, члена українськопольської парламентської групи. Ми все робимо разом з профспілками, громадськими організаціями, наприклад, з «Україна-Польща-Схід», щоб українці могли влаштуватися і працювати на законних підставах, поліпшити можливості перебування українців у Польщі, побутові умови, соціальні, питання транспортного сполучення. Також проводимо спортивні події», – підсумовує пан Карягін.

Проблеми українських працівників не локальні, а загальноєвропейські

У Польщі зараз діє великі об’єднання, що представляють інтереси кількох десятків дрібніших регіональних і галузевих профспілок, – це NSZZ Solidarność та OPZZ. Звичайно, ці організації більше піклуються про працівників з польським громадянством. Проте пан Юрій Карягін оптимістично дивиться у майбутнє профспілки українців.

«Профспілкові» ідеї захисту працівників як ніколи актуальні. Профспілки мають активізувати роботу. Будемо працювати зі ЗМІ, з соцмережами. Хочемо достукатися до всіх українців. Будемо проводити курси, семінари, організовувати консультації для людей на підприємствах, координувати роботу з польськими профспілками, роботу позаштатних інспекторів з безпеки праці. Техніка безпеки – надзвичайно актуальне питання на фабриках, заводах, у навчальних закладах. Один з напрямів діяльності профспілки – соціальна адаптація українців через проживання у родинах. Пропонуємо українським студентам проживати з польськими родинами. Таким чином, знижується концентрація у гуртожитках і зменшується ризик розповсюдження Covid-19. Адже там, де велике скупчення людей, більший ризик зараження коронавірусом. Також ставлять задачу – максимально повідомити про проблеми працівників. Надаємо інформацію італійським, німецьким, польським мас-медіа. Проблеми працівників не локальні, а – загальноєвропейські», – нагадує пан Карягін.

Завдяки тиску українських профспілкових лідерів і активістів у Польщі польська профспілка OPZZ нещодавно змінила ставлення до іноземних працівників. Поляки перейняли концепцію британських та ірландських колег, котрі на хвилі зростання трудової міграції після вступу Польщі до ЄС відкрилися для польських працівників і створили спеціальні осередки для допомоги полякам. У вересні 2018 року OPZZ ухвалила резолюцію щодо польської міграційної політики, де закликала державу й працедавців дотримуватися рівності оплати праці поляків та іноземців, а також активніше вести інтеграційну політику в інтересах працівників з-за кордону.

Профспілки – ниточка зв’зку Батьківщини і мігрантів

Пан Карягін наголошує на необхідності поглиблення співпраці і з українською стороною.

«Нещодавно у березні відбулася конференція у Львові, де я представляв українців у Польщі. Також з нами були представники OPZZ (Профспілка польських працівників). Ми спілкувалися з Профспілкою по сільському господарству, будівельників, Федерацією профспілок України. Ми робимо потрібну справу і будемо й надалі допомагати українцям у Польщі. Намагаємося активізувати роботу з Європейськими профспілками. Зараз працюємо з Німеччиною щодо повернення 170 моряків. Нещодавно відбулася зустріч з Головою європейських профспілок. Він висловив підтримку.

Щодо міжпарламентських стосунків, то підтримуємо зв’язок з депутатами Верховної Ради, польського сейму. Але наша головна мета – не поповнення робочої сили країн Європи, а здобуття українцями досвіду для того, щоб вони могли повернутися і збудувати Європу на батьківщині, – наголошує пан Карягін. – Для того, щоб стати членом профспілки необхідно сплатити 10 злотих. А одне звернення до приватної юридичної контори обійдеться мінімум у 200 злотих. Краще отримати членський квиток профспілки і відчувати підтримку. Не дарма українці співали на Майдані «Разом нас багато, нас не подолати». Це гасло необхідно не декларувати, а реалізовувати».

Олена Китаєва, журналіст

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.