Потрапити до Львова маршруткою: про подорож туди і назад

Однак цього тижня сталася подія, яка змінила життя багатьох людей довкола Львова. Перевізники оголосили, що самовільно відновлюють курсування всіх маршрутів, попри невдоволення і заборону обласної влади. Якщо до цього на маршрутах Львівщини було лише 7-10% транспорту, то з початку цього тижня виїхало 50-60%. Всі ці маршрутки стали «спецперевезеннями» у котрих можна перебувати лише у масках та лише сидіти. Я вирішив теж спробувати.

Моя подорож почалася не з самого ранку, бо знав, що тоді людей може бути багато і не хотів лишній раз себе піддавати небезпеці та поганому настрою, а десь з 10:20. Саме тоді я прийшов на автостанцію у Городку. Маршруток не було, тому сів на лавку і став чекати.

На автостанції було досить багато народу, бо поруч є базар і торговий центр. За 10 хв. над’їхали дві маршрутки, які, щоправда, курсували не до Львова, а зі Львова. Тому моя радість була передчасною. Ще через десять хвилин вже став сумніватися, що побачу якусь маршрутку з району, бо навіть городоцької, яка їздить лише з Городка до Львова, не було. Однак, коли минуло десь 25 хв. часу від мого прибуття на автостанцію, то над’їхала вона – омріяна маршрутка до Львова!

Це була маршрутка з сусіднього району і вона була практично порожня. Сів у неї без проблем, правда, водій взяв 20 грн оплати, а не встановлених 17. Однак це мене мало хвилювало, бо таки реально було заїхати до Львова! Я знайшов собі місце у кінці маршрутки і зміг добре бачити все, що відбувається у ній. А відбувалося наступне. Десь 80-90% людей були у масках, всі сиділи і чекали. Водій не хотів їхати одразу, чекав ще пасажирів. Так ми простояли десь 10 хв. Ще кілька людей зайшли у маршрутку і ми поїхали. Всі сиділи.

У підсумку, з моменту приходу на автостанцію і старту самої поїздки, то прочекав десь півгодини.Водій їхав досить швидко, ми зупинялися підбирали і випускали пасажирів, однак маршрутка так і не була повністю заповнена людьми. З мінусів, то водій впустив декілька людей без масок, які сказали, що мають маски у кишені і вдягнуть їх, але так і не вдягнули... В цілому, не було багато охочих «катнутися». По суті маршрутка приїхала до міста Лева наполовину порожньою. Також відзначу, що ніхто нас не зупиняв, маю на увазі поліція, і не перевіряв.

Коли приїхав у Львів, то відчув себе Робінзоном Крузо. Справді, таки засидівся вдома, ритм життя є геть іншим у великому місті. Треба думати більше про час і простір, де ти, як добратися, як перейти шумну дорогу, не стукнутися з перехожими і так далі.

У Львові користувався маршрутками та трамваями. Відзначу, що вони теж не були заповненими, лише сидячі місця і ті, хто не хотів сідати, а постояти. Тобто ажіотажу якогось з пересуванням громадським транспортом у середині тижня в обід, я не побачив. Тому без проблем зробив всі свої справи.

А от вже дорога назад додому, тут виникли певні складності.

По-перше, не одразу  ясно, звідки їдуть ті маршрутки з району у сторону Городка? Раніше це була зупинка навпроти приміського базару, але постоявши там 10 хв., не побачив нічого втішного… Тому вирішив себе перестрахувати і міською маршруткою заїхати на сам край Львова – до «Метро». Проїжджаючи приміський вокзал, побачив там дуже багато маршруток, які їдуть у сторону Самбора та Дрогобича. Можливо, звідти і у сторону Городка їхали, та точно не скажу. Це треба з’ясувати іншим разом.

А от затори на вул. Городоцькій нікуди не зникли. Повзти по ній таки доводиться, особливо, коли на годиннику 17-18:00. Доїхавши до «Метро», став чекати. Прочекав там досить багато – 20 хв. десь. За цей час встиг і цукерки роздати циганчатам , які щодня працюють літом у Львові. Та все ж дочекався маршрутки з району і доїхав до рідного Городка. До речі, ціна питання цього разу була лише 15 грн.

У маршрутці були вільні місця, але було також чимало людей без масок. Все таки спека… Про спеку, то відзначу, що ніхто не воював у жодній з маршруток за те, чи люк і вікно мають бути відкритими? Були собі відкритими. Напевно, дається в знаки те, що менше старших людей у маршрутках. Все-таки більшу небезпеку коронавірус становить саме для них.

У Городку ж помітив, що ажіотаж на маршрутки в села залишився, багато людей таки дійсно пхаються у них. Але то так було завжди, а тепер, коли знову запустили маршрутки і то не всі, ажіотаж не зник.

В цілому висновок з мандрівки до Львова туди і назад – тепер заїхати у місто Лева маршрутками з району є реально, але будьте готовими витратити досить часу, щоб їх дочекатися.