дивись.info

Потрапити до Львова маршруткою: про подорож туди і назад

Потрапити до Львова маршруткою: про подорож туди і назад
Колонка Юри Мартиновича, журналіста.
До карантину практично кожного дня їздив маршруткою з Городка до Львова на роботу. Добряче звик до такого графіку. Та.. три місяці жив без маршруток.

Однак цього тижня сталася подія, яка змінила життя багатьох людей довкола Львова. Перевізники оголосили, що самовільно відновлюють курсування всіх маршрутів, попри невдоволення і заборону обласної влади. Якщо до цього на маршрутах Львівщини було лише 7-10% транспорту, то з початку цього тижня виїхало 50-60%. Всі ці маршрутки стали «спецперевезеннями» у котрих можна перебувати лише у масках та лише сидіти. Я вирішив теж спробувати.

Моя подорож почалася не з самого ранку, бо знав, що тоді людей може бути багато і не хотів лишній раз себе піддавати небезпеці та поганому настрою, а десь з 10:20. Саме тоді я прийшов на автостанцію у Городку. Маршруток не було, тому сів на лавку і став чекати.

На автостанції було досить багато народу, бо поруч є базар і торговий центр. За 10 хв. над’їхали дві маршрутки, які, щоправда, курсували не до Львова, а зі Львова. Тому моя радість була передчасною. Ще через десять хвилин вже став сумніватися, що побачу якусь маршрутку з району, бо навіть городоцької, яка їздить лише з Городка до Львова, не було. Однак, коли минуло десь 25 хв. часу від мого прибуття на автостанцію, то над’їхала вона – омріяна маршрутка до Львова!

Це була маршрутка з сусіднього району і вона була практично порожня. Сів у неї без проблем, правда, водій взяв 20 грн оплати, а не встановлених 17. Однак це мене мало хвилювало, бо таки реально було заїхати до Львова! Я знайшов собі місце у кінці маршрутки і зміг добре бачити все, що відбувається у ній. А відбувалося наступне. Десь 80-90% людей були у масках, всі сиділи і чекали. Водій не хотів їхати одразу, чекав ще пасажирів. Так ми простояли десь 10 хв. Ще кілька людей зайшли у маршрутку і ми поїхали. Всі сиділи.

У підсумку, з моменту приходу на автостанцію і старту самої поїздки, то прочекав десь півгодини.Водій їхав досить швидко, ми зупинялися підбирали і випускали пасажирів, однак маршрутка так і не була повністю заповнена людьми. З мінусів, то водій впустив декілька людей без масок, які сказали, що мають маски у кишені і вдягнуть їх, але так і не вдягнули… В цілому, не було багато охочих «катнутися». По суті маршрутка приїхала до міста Лева наполовину порожньою. Також відзначу, що ніхто нас не зупиняв, маю на увазі поліція, і не перевіряв.

Коли приїхав у Львів, то відчув себе Робінзоном Крузо. Справді, таки засидівся вдома, ритм життя є геть іншим у великому місті. Треба думати більше про час і простір, де ти, як добратися, як перейти шумну дорогу, не стукнутися з перехожими і так далі.

У Львові користувався маршрутками та трамваями. Відзначу, що вони теж не були заповненими, лише сидячі місця і ті, хто не хотів сідати, а постояти. Тобто ажіотажу якогось з пересуванням громадським транспортом у середині тижня в обід, я не побачив. Тому без проблем зробив всі свої справи.

А от вже дорога назад додому, тут виникли певні складності.

По-перше, не одразу  ясно, звідки їдуть ті маршрутки з району у сторону Городка? Раніше це була зупинка навпроти приміського базару, але постоявши там 10 хв., не побачив нічого втішного… Тому вирішив себе перестрахувати і міською маршруткою заїхати на сам край Львова – до «Метро». Проїжджаючи приміський вокзал, побачив там дуже багато маршруток, які їдуть у сторону Самбора та Дрогобича. Можливо, звідти і у сторону Городка їхали, та точно не скажу. Це треба з’ясувати іншим разом.

А от затори на вул. Городоцькій нікуди не зникли. Повзти по ній таки доводиться, особливо, коли на годиннику 17-18:00. Доїхавши до «Метро», став чекати. Прочекав там досить багато – 20 хв. десь. За цей час встиг і цукерки роздати циганчатам , які щодня працюють літом у Львові. Та все ж дочекався маршрутки з району і доїхав до рідного Городка. До речі, ціна питання цього разу була лише 15 грн.

У маршрутці були вільні місця, але було також чимало людей без масок. Все таки спека… Про спеку, то відзначу, що ніхто не воював у жодній з маршруток за те, чи люк і вікно мають бути відкритими? Були собі відкритими. Напевно, дається в знаки те, що менше старших людей у маршрутках. Все-таки більшу небезпеку коронавірус становить саме для них.

У Городку ж помітив, що ажіотаж на маршрутки в села залишився, багато людей таки дійсно пхаються у них. Але то так було завжди, а тепер, коли знову запустили маршрутки і то не всі, ажіотаж не зник.

В цілому висновок з мандрівки до Львова туди і назад – тепер заїхати у місто Лева маршрутками з району є реально, але будьте готовими витратити досить часу, щоб їх дочекатися.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.