дивись.info

Новий дизайн Львівщини: 73 громади

Новий дизайн Львівщини: 73 громади

Колонка Тараса Баранецького.
27 травня Кабінет Міністрів України затвердив нову редакцію Перспективного плану формування територій громад Львівської області. Документ передбачає 73 спроможні громади, які покривають 100% території області (див карту).

Перспективний план формування територій громад Львівської області (27.05.2020)

 

Перспективний план: все починалось з рекорду

Вперше Перспективний план Львівщини було схвалено обласною радою 7 липня 2015 року. З третьої спроби. 160 потенційних громад, що було справжнім рекордом та зробило Львівщину темою жартів та дотепів в Столиці.

Після чергових місцевих виборів розпочалася робота щодо доопрацювання Перспективного плану. Протягом 2016-2018 років його було переглянуто в частині 15 районів. В Буському,  Кам’янка-Бузькому та Золочівському районах документ не переглядали. По Дрогобиччині протягом цих років не було знайдено прийнятного формату. Зміни в частині Стрийського району були схвалені обласною радою, але пізніше відкликані ОДА. Таким чином, до середини 2020 року Львівщина мала План, який на 90% покривав її територію (без Стрийщини та Дрогобиччини) та передбачав 85 потенційних громад.

В квітні 2019 року Мінрегіон надіслав в кожну ОДА своє бачення щодо формування адміністративно-територіального устрою та запропонував створити міжвідомчі робочі групи. У Львівській області «бачили» 61 громаду.

В серпні 2019 року міжвідомча робоча група розробила проєкт Перспективного плану в кількості 67 спроможних громад, який був підтриманий Мінрегіоном. Після цього відбулися виїзні обговорення в усіх районах області, кілька етапів слухань з Мінрегіоном та профільним комітетом Верховної Ради, асоціаціями, кілька десятків публічних консультацій щодо проблемних питань.

Таким чином, на середину березня 2020 року проєкт Перспективного плану Львівщини передбачав вже 72 спроможні громади. В процесі фінальних консультацій з всеукраїнськими асоціаціями було враховано пропозиції щодо врахування в ще однієї громади.

73 – це багато чи мало?

Львівщина – 16-та за територією та 4-та за кількістю жителів область. По кількості громад ми поступаємось лише Одеській (91 громада) та Дніпропетровській (85 громад) областям. При цьому в більшій за Львівщину (по території й населенню) Харківській області буде 56 громад (див. рисунок). Думаю, що 73 громади для параметрів Львівської області – точно не мало.

Кількість громад, які передбачені в фінальних Перспективних планах в розрізі областей

При цьому особисто знаю ряд науковців, місцевих експертів та політиків, які в 2015 році вважали, що навіть 160 громад у Львівські області  – замало. Публічно вони так продовжують вважати.

До слова, хотів би нагадати, що в 2009 році в усій Україні проводилася схожа робота щодо моделювання спроможних громад (тоді – дієздатних громад). Зрозуміло, що таке моделювання відбувалося без паралельного (та політично чутливого) процесу добровільного об’єднання. На Львівщині було запропоновано створити 62 громади… (див. карту).

Моделювання дієздатних територіальних громад (2009 рік)

Про «новий дизайн», тобто про громади

Не хочу тут згадувати Львівську громаду – її треба аналізувати в порівнянні з іншими обласними центрами. Також не буду детально зупинятися на параметрах громад – основні показники наведені в таблицях.

Лише 5 громад не змінять своїх територіальних меж після чергових виборів – Великолюбінська, Гніздичівська, Мурованська, Тростянецька та Щирецька.

Пропоную розглянути майбутні громади Львівської області на основі типів їх адміністративних центрів та дуже умовно поділити їх на чотири групи:

1)     міста обласного значення

2)     міста-районні центри

3)     колишні районні центри

4)     «нові» центри.

1)     Міста обласного значення

Це природні центри громад, оскільки останні десятиліття є точками ділової активності та надання публічних послуг. В цей перелік додав також місто Новояворівськ, яке за своїм неформальним статусом є важливим містом Львівщини.

Такі міста, як правило, протягом останніх десятиліть не зростали територіально, але наростили чисельність жителів. Тому для їх гармонійного розвитку та розвитку приміських територій важливим є в, першу чергу, просторове розширення.

Лише Самбір «добровільно обмежив» себе – керівництво міста за підтримки асоціацій публічно відкинуло пропозицію ОДА щодо формування великої Самбірської громади. Таким чином до міста приєдналося лише одне село. Чи правильне було рішення покаже час…

  1)     Міста-районні центри

Ще одна група спроможних громад, які завдяки концентрації адміністративних функцій протягом останніх десятиліть мали позитивну динаміку розвитку. Для райцентрів (крім міст обласного значення) не таким нагальним є питання просторового розширення. При цьому супер важливим є питання збереження якості публічних послуг, які тут надавалися державними районними структурами. Тому громади, створені на основі райцентрів, як правило, великі. Виключенням є Пустомити, які сформують громаду лише з двома приміськими сільрадами.  Також не зовсім територіально правильно сформовані громади Миколаєва та Жидачева, оскільки їхні найближчі сусіди встигли добровільно створити спроможні громади.

Громади створені на основі районних центрів разом з громадами-містами обласного значення – це економічно, кадрово та інфраструктурно спроможні громади. Ці дві групи громад будуть відігравати ключову роль як в розвитку регіону, так і в розвитку відповідних субрегіонів.

1)     Колишні районні центри

Найбільш суперечлива та неоднозначна група громад. З однієї сторони, міста та селища, які раніше були центрами районів, є територіально підходящими для формування громад. З іншої сторони, за останні 60 років відсутності адміністративних повноважень (з 1959 року), вони дуже часто втратили свій потенціал – перш за все економічний.

Саме тому серед цієї група є найбільше економічно слабких громад. А деякі колишні районні центри не стали центрами майбутніх громад.

Дуже сподіваюся, що реформа дозволить цим містам та селищам відновити свій економічний та інфраструктурний потенціал та забезпечити стабільний розвиток своїх громад.

4)     «Нові» центри громад

Найбільш динамічніша категорія громад. Села та селища, які активно розвивалися протягом останніх десятиліть та часто по економічних параметрах випереджають попередню категорію громад. Велика частина «нових» громад не відповідають урядовій Методиці, але завдяки власній ініціативності та можливостям добровільного об’єднання довели свою спроможність.

Серед цієї категорії найбільше тих, хто добровільно створив ОТГ та тих, завдяки кому реформа мала реальні історії успіху.

Замість висновку

Звичайно, всі громади не можуть бути однаково багатими та успішними. Але на сьогодні, в затвердженому Урядом Перспективному плані не бачу жодної відверто неспроможної громади. Тому громади конкуруватимуть між не «за виживання», а «за розвиток». Саме для цього й задумувалася реформа та робився «новий дизайн».

Прогнозую, що громади-міста обласного значення та частина громад-районних центрів стануть «локомотивами» розвитку регіону та центрами надання якісних публічних послуг. Громади – колишні районні центри активно включяться в процес, щоб повернути свій історичний та економічний статус. «Нові» громади завдяки  гнучкості, зручному розташуванню та інноваційності збережуть динаміку останніх років та створять дуже конкурентне середовище усім в боротьбі за інвестиції, кращих працівників та проєктні ресурси.

Дуже важливо, щоб кожна громада зрозуміла свої сильні та слабкі сторони, основні напрями розвитку, провела інвентаризацію наявних ресурсів та врахувала все це в офіційних стратегічних документах. І зробила це якнайшвидше. Якщо просто стояти на місці – тебе обженуть ні, хто почне рух швидше. Якщо цих змін не відбудеться в кожній громаді – за якийсь час матимемо інші варіанти «дизайну області».

Тарас БАРАНЕЦЬКИЙ,

директор Агенції регіонального розвитку Львівської області

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.