Інновації заради історії: у Львові відкрили перший мультимедійний музей (фото)

IMG_2881

У Львові вперше постав мультимедійний музей: організатори представили 5-D проєкт у підземеллі Храму Преображення Господнього, що на вулиці Краківській, 21. Кожен відвідувач закладу зможе не тільки побачити історичний період, а й послухати і понюхати його. 

У Львові вперше постав мультимедійний музей: організатори представили 5-D проєкт у підземеллі Храму Преображення Господнього, що на вулиці Краківській, 21. Кожен відвідувач закладу зможе не тільки побачити історичний період, а й послухати і понюхати його.

Звичні експонати вже не вражають відвідувачів, тож музеї мусять підлаштовуватися під вимоги доби: використати усі доступні засоби, аби розповісти туристу історію.

Автор та ідейний натхненник проєкту Валерій Галан відзначає: в Україні вже тривалий час музейна справа занепадає. «Більшість музеїв – мої ровесники. Їм приблизно 60 років. Коли їх відкривали, у людей був зовсім інший менталітет, ніж зараз. Сьогодні без гаджетів не обходяться в жодній сфері – так само музеї мусять застосовувати інноваційні технології: мультимедіа, запахи, звуки, аби задіяти всі органи чуття людини. Наша задача – зробити такий цікавий музей, аби людина прийшла сюди і ходила, вибачте, з відкритим ротом», - розповідає Галан.

У музеї «Львів стародавній» представлена історія міста від його заснування до 1772 року - часу, коли Галичина відійшла до складу володінь австрійських Габсбургів внаслідок першого поділу Польщі.

«"Львів стародавній" - це другий музей проєкту "Становлення української нації", - пояснює директор закладу Богдан Данилів. Перший музей з однойменною проєктові назвою відкрили у Києві минулоріч».

За словами Даниліва, організатори вже мають задум відкрити третій музей, він повинен стати продовженням проєкту «Львів стародавній» і відображати історію міста від 1772 року до сьогодення.

«"Львів стародавній" складається з трьох музеїв в одному. Перша частина - це фігури. Наприклад, фігура першого війта Львова Штехера. Йому Лев Данилович подарував Винники, аби дбав про розвиток. Або ж фігура Дядька́ – боярина, що керував Галичиною від імені Любарта. Важливо, що ці фігури стоять у сюжетах і підтримують загальну ідеологію. Вони виконані максимально схожими на реальних постатей: яка мода була на той час, яку зброю використовували. Ці фігури також розмовляють: якщо я підійду до котроїсь з них, вона заговорить. Аудіогід, що представлений на 9-ти мовах, буде звертатися до відвідувача і доповнювати той контент, якого немає на стінах.

Ви чуєте спів пташок, кування зозулі, іржання коня, запах липи. Це допоможе повністю зануритися в атмосферу.

Фігури стоять на фоні діарам. Позаду мене розміщена діарама розбудови Львова. Ви чуєте спів пташок, кування зозулі, іржання коня. Тут буде запах липи. Це допоможе повністю зануритися в атмосферу.

Третя частина музею інформаційна: контент на стінах, моніторах, тач-скрінах. Тут буде розміщена інформація в текстовому та мультимедійному вигляді. На місці, де ви бачите білий трикутник, буде QR-код. Зчитавши його на своєму пристрої, відвідувач зможе прочитати більш поширено про експонат чи історичний період на мові, що обрав», - ділиться Валерій Галан.

Унікальність «Львова стародавнього» полягає в тому, що організаторам проєкту вдалося зібрати максимально вичерпну інформацію з різних джерел світу про роль міста в різні історичні періоди.

Валерій Галан згадує: «Коли ми розпочали наш проєкт – це було 6 років назад – ми об’єднали дуже багато науковців: більше 40 вчених і 63 музеї із семи країн світу. Це було необхідно, аби зараз ми змогли надати інформацію мешканцям і туристам.

Задля проєкту об'єдналося понад 40 вчених та 63 музеї

Тому сьогодні ми маємо можливість поділитися з гостями міста інформацією, яку не розкажуть гіди чи екскурсоводи. Турфірми не мають такого ресурсу, аби залучити вчених до напрацювання маршрутів. Ми показуємо такі історичні факти, що відвідувач виходить з музею окрилений. Я так впевнено кажу про це зараз, бо у Києві аналогічний музей функціонує вже рік. Про проєкт «Становлення української нації» відгукнувся також і перший президент незалежної України Леонід Кравчук. «Мені соромно, що я не зробив такого музею, коли був президентом», - якось поділився Кравчук.

«Львів стародавній» навіть більше орієнтований на українців, ніж на іноземців.

«За останні 400-500 років наша нація носила тоновані окуляри: то Варшави, то Москви, і ми бачили у тих кольорах, у яких нам дозволяли. Але так сталося, і це позитивно, що за останні 30 років українські науковці мали можливість працювати в музеях, архівах інших держав. За цей час вчені накопичили стільки інформації, яка перевертає деякі моменти історії. Негатив у тому, що ця інформація ходить більше по горизонталі: між викладачами та студентами вишів і мало доходить до соціуму. Ми маємо це донести і до всієї нації, і до наших сусідів. На жаль, нашу історію розподілили під себе наші сусіди, а ми пасемо задніх.

Зняти клеймо меншовартості, навчити поважати себе і цікавитися історією краю - оце задача нашого проекту», - ділиться намірами Валерій Галан.

За словами директора музею «Львів стародавній» Бориса Даниліва, ініціатори проєкту також мають на меті відкрити схожі інноваційні музеї по всій Україні: у Кам’янець-Подільському, Одесі, інших містах.

Фото МИКИТА ПЕЧЕНИК

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: