У Львові відкопали старовинний фундамент: археологів не покликали

гнатюка 3

Львівські дослідники показали, як будували будинки на болотяній місцевості.

Під час ремонтних робіт на вулиці Гнатюка виявили фундамент будинку, встановлений на дерев’яних балках. Фотографії розкопок опубліковані на сайті Експлорер.Львів. Один з дослідників, адміністратор сайту Андрій Роюк розповів ІА «Дивись.info», що вважає можливість побачити таку конструкцію дуже цікавою та пізнавальною.

«У наріжному будинку, що на Гнатюка, який на реконструкції,у внутрішньому дворі викопаний котлован нижче всіх комунікацій. Цікаве видовище, потужні кам'яні брили фундаменту немалого будинку – на дереві.

Переважно на балках будинки були в заболочених місцях, там ділянка Т-подібного перехрестя, ділянка вулиці Січових Стрільців. Цей будинок відноситься до Січових Стрільців, 2. Ця місцина доволі низинна, навіть нижче рівня Полтви на проспекті Свободи, і вона була колись заболочена. Того часу була така традиція – ставити будинки на дубові сваї, адже дуб у середовищі без доступу кисню стає надміцним. Я просто випадково зайшов на це подвір’я і побачив, що там повністю зняли весь пласт землі нижче всіх рівнів комунікації. Там навіть були залишки підземних ходів, старих колекторів. І власне там було докопано до цих дубових сваїв», – розповідає Андрій Роюк.

Будинок побудований у 1846 році. У 1990-их в ньому проводили капітальний ремонт, але так його і не відремонтували добре. Тому, може, зараз це зроблять, припускає Роюк.

«Коли я зробив публікацію у фейсбуці, то дехто висловив думку, що не зовсім добре було розкопувати цей фундамент, бо зараз є туди доступ кисню, і можуть статись якість нехороші речі. Невідворотні процеси для дерева.

Та це вже цікаве тим, що мало хто таке бачив. Питання зараз постає, скільки таких будинків є у Львові на дубових сваях. І питання, наскільки довго вони можуть стояти і наскільки міцно. Як показує практика, таки можуть міцно, бо вже більше 150-ти років стоїть будинок. Хоча тріщини були», – каже дослідник.

Директор Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Олег Осаульчук довідався про розкопки на Гнатюка від товаришів-архітекторів лише сьогодні.

«Те, що зробили на Гнатюка – це порушення законодавства про культурну спадщину. По-перше, це пам’ятка архітектури, то є історичний ареал Льввоа, а також територія, яка прилегла до зони охорони ЮНЕСКО – пам’ятки дослідження архітектурної спадщини. Всі роботи в історичному ареалі на пам’ятках мають супроводжуватись принаймні археологічним наглядом.

Я вважаю, що міськрада Львова і управління охорони історичного середовища продовжують активно працювати на користь забудовників. Ця річ є дуже яскравою, і я гадаю, що в управлінні та в міській раді не могли про це не знати. Всі роботи на пам’ятках архітектури мають виконуватись на основі реставраційного завдання і на основі проєкту реставрації. Навіть якщо там йде лише підсилення фундаментів. Не може будь-хто собі просто взяти і підсилити фундамент, бо будинок руйнується. Власник мав би мати висновок від органів охорони культурної спадщини, розроблену проєктну документацію», – каже Осаульчук.

Він додає, що дерев’яні конструкції під фундаментами не є якимось унікальним явищем.

«Бо більшість будинків у мочарах побудовані на таких фундаментах – під фундаментами покладене дерево, щоби будинки не провалювались у багно», – розповідає археолог.

За його словами, не є унікальною для Львова і ситуація, що такі роботи проводять без нагляду фахівців.

«Таке роблять скрізь і впоперек. Ми багато втрачаємо. Якщо будуть звернення, то ми можемо туди зайти. Але це є приватна власність, і нас туди не пустять. Хіба з поліцією. Вже навіть із фотографій видно, що роботи виконані неправильно. Вони можуть призвести до руйнування внутрішніх фасадів будинку. Будівельники порушили технологію норми безпеки виконання таких робіт, оголили всі фундаменти за периметром, що може призвести до руйнування фасадних стін будинку. По-друге, це вже призвело до знищення того культурного шару, який був у внутрішньому просторі пам’ятки архітектури. Відновити культурний шар і з’ясувати, яка там історична інформація була, нам наряд чи вдасться. Це суто з фотогорафій мої висновки», – продовжує Осаульчук.

В археологічній службі зазначають, що все – це «велика заслуга» і Львівської міської ради, і управління охорони історичного середовища, адже вони не моніторять ситуації. А археологам залишається лише констатувати такі факти.

Фото: Дослідники Львова / Urban Explorers Lviv

Тетяна ЯВОРСЬКА

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: