Як паводок та погодні умови позначаться на врожаї і вартості сільгосппродукції

Як кліматичні умови позначаться на врожайності, а відтак і на цінах для споживачів, ІА Дивись.info запитала в експертів.

Голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Львівщини Ярослав Кардаш переконаний, що паводок, який накрив Західну Україну, позначиться на врожаї сільськогосподарської продукції.

«Все виглядає, що ціна на сільгосппродукцію, насамперед на хліб, буде вищою, тому що неврожай по зернових буде суттєвим, адже на півдні України та у центрі була значна посуха. Ще донедавна там були серйозні проблеми з опадами. А у нас, на Західній Україні, відома проблема, пов’язана з повенями. До сьогоднішнього дня частина території залишається підтопленою, зокрема у Стрийському районі на Львівщині, а також Сколівський, який хоч і менш сільськогоподарський, але там є свої проблеми», – каже Ярослав Кардаш.

І додає, що так само на рівнинній території вийшли з берегів річки.

«Підходять жнива, і важко сказати чи до того часу буде можливість заїхати та змолотити врожай зернових культур комбайнами», – пояснює експерт.

Фітопатогени пошкоджують як зернові культури, так і овочеві, зокрема картоплю

Навіть сьогодні, коли вносяться пестициди, це вкрай важко зробити.

«У пестицидах є велика потреба через високу вологість та високі температури масово розвиваються хвороби. Фітопатогени пошкоджують як зернові культури, так і овочеві, зокрема картоплю. Люди жаліються, що картопля всихає на стадії бутонізації та цвітіння. Починає гинути наземна маса, а це відповідно вже буде неврожай. Йде загнивання коріння у капусти – чорна ніжка тощо. Тобто своєчасно провести відповідні технологічні операції вкрай важко. Також весняні заморозки внесли свій негатив на заході України – постраждали посіви сої, ярої пшениці тощо. Очевидно, це здорожчало на сьогоднішній день продукцію, бо треба було переорювати і пересівати поля, засівати їх гречкою та іншими культурами, якщо це ще було можливо після таких пошкоджень. Донедавна було важко провести відповідні обприскування сільськогосподарських культур, тому що йшли дощі, що призвело до заболочення територій. Фермери, зокрема на Старосамбірщині говорили про те, що трактор з оприскувачем, який мав обробляти поля від хвороб та шкідників, застряг так, що доводилося його витягати іншою технікою. Вкрай важкі умови. Відповідно це позначиться і на якості продукції, і на її кількості. Тому, думаю, що і ціни, очевидно, будуть вищі і на зернові, і на іншу сільськогосподарську продукцію. Хіба що дефіцит буде перекриватися за рахунок інших регіонів», – веде далі Ярослав Кардаш.

Невідомо, коли закінчиться карантин і вдасться реалізувати продукцію, вирощену у фермерських господарствах

Водночас карантинні умови створюють масу проблем у збуті продукції, її переміщенні тощо.

«Невідомо, коли закінчиться карантин і вдасться реалізувати продукцію, вирощену у фермерських господарствах. А ось агрохолдинги і транснаціональні корпорації – це зовсім інша історія. Вони собі спокійно дають раду. До них інше ставлення, інше бачення, інші фінансово-матеріальні ресурси на відміну від нашого вітчизняного українського фермера. Тому є багато проблем», – резюмував голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Львівщини.

Тим часом Всеукраїнська аграрна рада ставить питання компенсації збитків фермерам з держбюджету.

«Складні погодні умови цього року завдали удару по врожаю. Спочатку посуха на півдіні, а тепер повінь на заході України. Ми, як Всеукраїнська аграрна рада, підняла питання компенсації збитків аграріям з держбюджету. Пропонуємо два шляхи, скориставшись якими, можна виділити кошти з держбюджету.

Перший шлях – підготувати та внести на розгляд Верховної Ради проєкт закону про внесення змін до закону про держбюджет. Там передбачити нову бюджетну програму компенсації збитків сільськогосподарських товаровиробників від несприятливих погодних умов за рахунок зменшення наполовину обсягу бюджетних призначень за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільськогосподарських товаровиробників».

Катастрофічні прогнози деяких експертів щодо недоотримання врожаю безпідставні

Другий шлях – розробити і внести на розгляд Кабміну проєкт урядової постанови про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки сільгосптоваровиробників (затверджений постановою Кабміну №77 від 8 лютого 2017 р). У документі передбачити новий напрям використання – компенсація збитків сільськогосподарських товаровиробників від несприятливих погодних умов. І доручити Мінекономіки під час розподілу направити на нього не менше половини коштів, передбачених відповідною бюджетною програмою», – каже Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

Водночас експерт зазначає, що, незважаючи на несприятливі погодні умови, Україна все ж і надалі експортуватиме збіжжя.

«Що стосується ситуації по зернових в цілому. То катастрофічні прогнози деяких експертів щодо недоотримання врожаю безпідставні. Так, врожай не буде на рівні 75 млн зернових, як торік. Однак очікуємо врожай на рівні 2018 року. Тому Україна буде з хлібом. Також ми зможемо експортувати продукцію, щоб отримати валютну виручку для країни», – зазначив Денис Марчук.

Оксана ДУДАР