Наталія Білинська: «Моє завдання – забезпечити залізничників страховкою, яка покриватиме все»

Згідно із задумом, реформування передбачає пошук інвесторів і продаж лікарень як бізнес-проєкт, що гарантує продовження роботи медзакладів, підняття зарплати щонайменше в 2,5 рази, медико-технологічне вдосконалення.

Про те, як відбувається реформування, чому воно зустрічає такий шалений спротив, як буде здійснюватися медичне обслуговування працівників залізниці після реформи і чи втратять роботу працівники лікувальних закладів. Про все це говоримо з виконавчою директоркою  «Центру охорони здоров’я» АТ «Укрзалізниця» Наталією Білинською.

– Для початку розкажіть, що це за структура Центр охорони здоров’я?

– До структури Центру належать 8 клінічних лікарень і понад 100 амбулаторій.  Вони здійснюють поліклінічне і стаціонарне лікування залізничників, перед і післярейсові огляди та щорічні профілактичні огляди, як того вимагає законодавство.

– Як Ви потрапили на цю посаду?

– Це був не конкурс, а звичайне призначення. На цій посаді я перебуваю з 16 травня, тобто трохи більше двох місяців, і, на жаль, я вже 12 керівник за останні 5 років. Тому ситуація доволі складна. Свого часу не були проведені необхідні реформи галузі, напевно, не було достатнього розуміння, як це зробити. Тому, дуже сподіваюся, що я буду останнім керівником.

– Тобто цієї структури більше не буде?                

– Моє завдання полягає в тому, щоби не було непрофільних активів. Якщо я впораюся з цим завданням і виконаю стратегію президента, Кабміну і наглядової ради, то ці непрофільні активи будуть продані на відкритому конкурсі через Prozorro саме як бізнеси. Також моє завдання забезпечити всіх залізничників страховкою, яка покриватиме все. Кожен залізничник зможе лікуватися на 150 тисяч гривень на рік як амбулаторно, так і стаціонарно. В страховку будуть входити обов’язкові щорічні огляди. При цьому всі посади в лікувальних закладах будуть збережені, кожна санітарка, медсестра залишиться на своїй роботі. Коли прийде інвестор, він буде вкладати в обладнання, навчання, бо за останні 5 років жодного обладнання не закуповували, лікарів ніхто не вчив, а медицина потребує серйозного технологічного підходу. На жаль, такого підходу 5 років не було. Для того, щоби зберегти бренд «залізнична лікарня», який 10 років тому гримів по всій країні, дуже важливо зберегти колективи, знайти інвестора, який буде продовжувати формат багатопрофільної лікарні.

– Ви сказали, що, з одного боку, ніхто не повинен втратити роботу, а з іншого – говорите про продаж певних активів. Чи немає тут суперечності? 

– Абсолютно немає. Коли це продається власне як бізнес, в інвестора завдання – зберегти кожну людину, бо будувати лікарню з нуля – це дуже складно. Треба напрацювати технологію, клієнтську базу, знайти фахових лікарів. Щоби розкрутити сучасну клініку, потрібно багато часу.  А тут, коли прийде інвестор, він матиме все готове.

– За два місяці, що ви працюєте керівником, що зрозуміли про структуру, яку очолили?

– Я зрозуміла, що лікарні – це не тільки велике багатство, але й велике навантаження для «Укрзалізниці», водночас колективи, підходи, методи – на вищому рівні. Те, що без вкладень вдалося усе це зберегти і завдяки головним лікарям воно продовжує діяти. Це просто чудово. Я привела у відповідність лікувальні заклади до наказів МОЗ, бо до цього лікарні очолювали виконувачі обов’язків головних лікарів. На сьогодні в кваліфікаційному переліку таких посад не існує. Я також зрозуміла, що роботи – непочатий край, що потрібно терпляче, крок за кроком відпрацьовувати всі свої дії, разом з профспілками, колективами і ніколи не потрібно поспішати. Я робила швидкі кроки, які звикла робити у бізнесі. І ця швидкість та форма моєї подачі зіграла проти мене, бо добра справа не була відразу сприйнята і викликала більше страху. Мені, напевно, потрібно було дочекатися завершення карантину, зустрітися з людьми, а потім вчиняти певні дії. Я ж звикла діяти швидко, як у бізнесі,  змінила структуру, штатний розпис і після того, як стало можливо їздити у відрядження, зустрілася з колективами. Тому питання до мене доволі гострі, і я вважаю, що це нормально.

– Розкажіть про Ваш досвід у бізнесі…

– Я 20 років керувала страховими компаніями. Продавала акції страхових компаній, починаючи з 2004 року. Це завжди були дуже вигідні продажі для акціонерів, і мене запросили власне як спеціаліста з продажу бізнесу. 2015 року я продала свою компанію, співвласниками зі мною були топ-менеджери. Це був дуже вигідний продаж. Потім керувала ще двома компаніями. Завдання було такими самим – розкрутити компанію і продати. Ці завдання були виконані.

– Цей бізнес був пов'язаний з медициною?

– На 80% це було медичне страхування, тому я постійно спілкувалася з лікувальними закладами, головними лікарями, аптеками.

– Кожен новий керівник намагається провести інвентаризацію, щоби зрозуміти, якими ресурсами він володіє. Що Вам вдалося виявити на сьогодні?

– Я побачила велику збитковість всіх лікувальних закладів. Ті відділення, які повинні приносити найбільше грошей  – хірургія, гінекологія, косметологія, косметична хірургія – збиткові.

– Чому?

– Це хороше запитання. Відповідь, думаю, всім відома. В багатьох закладах, наприклад, у Дніпрі,  Одесі, люди роблять приватний бізнес у державних лікарнях. Виявилося, що в лікарнях працюють схеми. Наприклад, на 30-ти метрах існує приватна лабораторія, куди приходять люди і платять гроші, вона також надає медичні послуги – солярій, соляна кімната, мамографія, лапароскопія, косметичні послуги. Люди платять гроші в лабораторію і, відповідно, в 5-10 разів коштів менше надходить у саму лікарню.

– І це все робиться на базі державної лікарні?                            

– Звичайно.

– Це системне явище чи поодинокі випадки?

– Системне. Такі речі виявлені в різних підрозділах.

– І у Львові теж?

– У Львові я не можу сказати, що мені відомі такі факти. Тут є хороший досвід роботи з лікарняною касою, страховими компаніями, які обслуговують не залізничників. Є досвід, який треба переймати. Тут одні з найкращих показників за тривалістю перебування на ліжко-місцях. Середня тривалість перебування на стаціонарі тут становить 7,5 днів, тоді як в інших закладах – 12.

– Повертаючись до схем, чи є розуміння, скільки внаслідок їх дій втрачає державна структура?

– На утримання 8 лікарень Укралізниця витрачає 820 мільйонів гривень щорічно. Якщо б вона закуповувала ці послуги на аутсорсі, то це коштувало б 200 мільйонів максимум.

– Якщо є суми, які йдуть не туди, то є і люди, до яких вони йдуть?           

– Так, але якщо ти не зловив нікого за руку, то й не можеш звинувачувати.

– Але ж є люди, які несуть відповідальність відповідно до своїх посадових обов’язків. Це головні лікарі?

– Звичайно.

– У такому випадку Ваші дії мали б викликати великий спротив…

– Він уже є. Проти мене почалася інформаційна кампанія – в коментарях на форумі залізничників, у пресі, на сайтах Одеської і Дніпровської лікарень. Це свідчить, що лікарні не дотримуються інформаційної політики Укрзалізниці, а головні лікарі звикли відчувати себе власниками лікарень. Щоправда, на мене не знайшли жодного компромату. Називають «швидкореформатором», «так званим бізнесменом». Це насправді більше визнання моїх заслуг.

– Що Ви збираєтеся робити в цій ситуації?

– Цю ситуацію можна виправити, висвітлюючи свої кроки, пояснюючи колективам, що скорочень не буде, що всі матимуть хорошу страховку і на сьогодні це єдиний спосіб зберегти колективи та лікарні. Бо якщо немає фінансування, то лікарня сама себе не збереже.

– Якими будуть управлінські рішення? 

– Їх буде дуже багато і деякі вже прийняті. Запроваджені нові посади – генеральних директорів закладів, які мають відповідати за господарський сектор. Головні ж лікарі мають займатися суто медичною складовою. Це ж цілком логічно. На жаль, головні лікарі здійняли таку гучну кампанію проти мене, залучаючи навіть депутатів і влаштовуючи демонстрації під стінами Кабміну та Мінінфраструктури, що призначені мною люди написали на моє прохання заяви на звільнення. Оскільки ми команда і прийшли командою, люди прийняли таке моє рішення. Кадрові призначення будуть відбуватися поступово, після співбесід з претендентами на посади генеральних директорів. Ці співбесіди будуть відбуватися в Укрзалізниці.

Володимир ГАЛЕЧИК

Фото Микити ПЕЧЕНИКА