дивись.info

Без паніки: чого очікувати після відставки голови НБУ Якова Смолія

Без паніки: чого очікувати після відставки голови НБУ Якова Смолія
Фото: 5 канал

Учора, 2 липня, реакцією на заяву голови НБУ Якова Смолія про політичний тиск та відставку став обвал гривні на міжбанку.

Так само бурхливо відреагували політики заявами у ЗМІ та соцмережах: одні – заспокоюють, інші, навпаки, – роблять апокаліптичні прогнози щодо сплеску гіперінфляції та обвалу національної валюти.

Про те, чого очікувати через зміну голови НБУ, ІА Дивись.info поспілкувалася із президентом Асоціації українських банків Андрієм Дубасом.

Андрій Дубас. Фото з соцмереж.

– Чи не стане заява глави НБУ Якова Смолія про політичний тиск і відставку передвісником політичної та економічної кризи?

– Не зрозуміло, звідки взялася фраза «політичний тиск»? На мою суб’єктивну думку, політичний тиск — це коли до голови Національного банку (не говоримо про прізвища, а лише про посаду) телефонує, наприклад, хтось з Верховної Ради чи від президента і дає якісь вказівки, які голова ВР не може прийняти особисто, бо такі рішення ухвалюються колективно, в НБУ. Тобто, про який політичний тиск йдеться?

Орім того, нещодавно була заява Богдана Данилишина, який є головою Ради Національного банку, що жодного політичного тиску на НБУ немає. Тому я не знаю, звідки і навіщо взялася ця інформація. Бо якщо такі серйозні заяви робить топ-чиновник держави, то потрібно говорити конкретно, хто чинить політичний тиск. А просто говорити про політичний тиск — це не дуже коректно.

До 2020 року ця інституційна спроможність, так звана незалежність Національного банку , дуже суттєво розбудувалася

Чи може це вплинути на економічну дестабілізацію? То з 2015 року в НБУ відбулися дуже суттєві структурні зміни. Зокрема Верховна Рада тоді внесла зміни у закон про Національний банк України. Закон називався таким чином «Про розбудову інституційної спроможності Національного банку України». Що це означає? Йдеться про те, щоби НБУ став незалежною організацією, на яку ніхто не може чинити тиск і в ручному режимі давати якісь вказівки. Такий закон був прийнятий 2015 року. І до 2020 року ця інституційна спроможність, так звана незалежність Національного банку, дуже суттєво розбудувалася. Це означає, що в НБУ є дуже багато органів, які приймають колегіально рішення. Тобто у Нацбанку немає такого, щоби якась одна особа своїм підписом приймає особистісне рішення. З 2015 року від цієї практики дуже далеко відійшли. І коли міняється хтось із членів правління чи, наприклад, ради НБУ, то ця людина замінюється іншої, яка має право одного голосу в рішенні цього колегіального органу. Два основних органи НБУ — рада НБУ і правління НБУ. Крім цих органів, в Національному банку є дуже багато колегіальних органів, які називаються комітетами. Наприклад, комітет з монітарної політики чи з ліцензування, нагляду тощо. Тобто будь-яке рішення, – про штраф банку чи видачу ліцензії тощо, – приймаються за принципом колегіальності. Тому, коли відбудеться заміна того чи іншого топ-чиновника НБУ, всі інші учасники правління чи ради, залишаються на своїх місцях. У них є підписані контракти на визначений термін.

Новацією законопроєкту 2015 року було те, що кожен член правління має підписаний контракт на різний термін повноважень. Бо до 2014 року у нас була практика, що коли мінявся голова НБУ, відразу мінялося все правління чи, наприклад, мінялася рада НБУ повністю. Зараз такої практики немає, і це дуже добре. Тому що кожен член правління  і кожен член ради Національного банку має підписаний контракт на різний термін – 4, 5, 6 і 7 років. Наприклад, якщо в когось закінчився термін повноважень, то йому можуть або продовжити цей контракт, якщо він справляється з обов’язками, або провести конкурс і прийняти нову людину. Така сама ситуація, коли йдеться про члена правління чи голову. Звичайно, в Україні до голови НБУ є своєрідне ставлення. Тобто, якщо це є якийсь певний маркер. Але наголошую, що після 2015 року цей маркер як про людину, яка сама ухвалює рішення, був нівельований. І це добре, тому що ми таким чином диверсифікували ризики зміни пачкою цілих складів керівництва. Я вважаю, що навіть таку практику, як у НБУ,  такої диверсифікації ризиків про те, що незмінність влади відбувається, потрібно запровадити і в уряді. Бо ми бачимо, що коли Кабмін йде у відставку, а на їхнє місце приходять нові, то вони пів року розбираються в ситуації, а держава пів року залишається на паузі. Такого не може бути.

Після 2015 року маркер про голову НБУ як про людину, яка сама ухвалює рішення, був нівельований

– Чи не вплине заява Якова Смолія на співпрацю України з Міжнародним валютним фондом?

– Треба говорити не тільки про МВФ, а й про ринок в Україні. Зрозуміло, що коли та чи інша особа робить заяви про політичний тиск, але не каже, про який саме політичний тиск йдеться, звичайно, що ринок та інші учасники фінансового процесу в Україні на це можуть відреагувати. Але, на моє суб’єктивне переконання, серйозних заворушень в економіці, банківській та фінансовій сфері не буде. Насамперед стратегія НБУ затверджується на роки, і надалі, можливо, просто буде змінено якесь прізвище у складі правління. Щодо реакції МВФ, то нам потрібно дивитися на топ-чиновника першої ланки чи заступника через призму того, чи виконує він задачі, чи не виконує. Якщо справляється із завданнями, треба продовжувати контракт, якщо не справляється – не продовжувати. У цьому випадку йдеться про заяву за власним бажанням. Звичайно, кожна особа за власним бажанням має право звільнитися з будь-якої посади. У нас немає рабства, це воля людини. Тим паче, що правління НБУ зробило заяву, що поважає цей вибір, але продовжуватиме працювати у рамках стратегії НБУ, яка затверджена усіма інстанціями. Мене, навпаки, чесно кажучи, уже турбує нагнітання ситуації і в медіа, і в соцмережах про якийсь шалений тиск чи гіперінфляцію. Для цього немає жодних підстав. Є сформовані золотовалютні резерві у сумі 28 мільярдів. У нас низька інфляція. Зі сплеском попиту на іноземну валюту, який відбувався перед коронакризою, Національний банк дуже нормально впорався. Якщо Верховна Рада прийме рішення призначити нову людину, то НБУ як справлявся з цими задачами, так і, можливо, буде справлятися. У них є для цього усі інструменти.

Зі сплеском попиту на іноземну валюту, який відбувався перед коронакризою, Національний банк дуже нормально впорався

– Чи після зміни голови НБУ не посиляться спроби колишніх власників банків повернути активи?

– Якщо сказати, що ризику немає, то я, мабуть, злукавлю. Ризик завжди є. Ми не знаємо, що буде після зміни голови Національного банку, але повернення активів колишнім власникам збанкрутілих чи націоналізованих банків — це не прерогатива НБУ, а судів. Національний банк у цьому випадку перебуває у судах. До того ж, під час зміни голови НБУ не міняється заступник, у підпорядкуванні якого є юридичний департамент. Його очільник, пан Заморський, працює так, як і працював. У НБУ працює близько двох тисяч людей. Ризики можуть бути, але цим ризикам можна запобігти. І вже були заяви топ-чиновників держави. З іншого боку, є незалежна судова система, і НБУ не має стосунку до ухвалення рішень судами. А також багато процесів вже виведено за межі української юрисдикції, зокрема до Лондонського високого суду тощо.

Оксана ДУДАР

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.