На передовій: як працюють швейні компанії для захисту лікарів

Про те, як львівським підприємствам вдалося швидко налагодити виробництво таких потрібних медикам захисних костюмів найвищої якості, з якими труднощами вони при цьому зустрілися, ми говорили з Юрієм Гайдуком, директором компанії «Росе», яка шиє захисний одяг для опорних лікарень Львівщини.

До нас почали звертатися лікарні, які не мали захисних костюмів. Виробники з Дніпра, Харкова, Києва готові були прийняти їхні замовлення лише за два місяці

– Що спонукало вас перепрофілюватися і шити засоби захисту для медперсоналу?

– Коли почалася пандемія коронавірусу, вся робота завмерла. Як і в багатьох керівників підприємств, у нас були думки закрити підприємство на карантин на невизначений термін, що ми і зробили. Ми все-таки припинили виробництво, але зважаючи на те, що ми львів’яни і маємо достатню кількість знайомих медиків, вони почали звертатися до нас із проханням пошити захисний одяг. У цьому була гостра потреба, а засобів захисту у них не було.   Виробники з Дніпра, Харкова, Києва готові були прийняти їхні замовлення лише за два місяці. І навіть ці терміни не всі були готові фіксувати на папері. Тому зайнятися пошиттям медичних костюмів і халатів було нашим обов’язком. Спочатку самі лікарі залучали благодійні організації, підприємства і давали наші контакти. Ми починали з невеликих партій продукції — 100-300 захисних костюмів, і розвозили їх по лікарнях. Далі вже почали звертатися керівники медичних закладів.

– Як змінилася робота підприємства під час коронавірусу?

– Спочатку були проблеми з працівниками — не всі мали можливість дістатися до місця праці. Потрібно було самим забезпечувати доїзд колективу. Наш робочий день починався о 6-ій ранку, бо в нас багато працівників з районів. Не маючи змоги добиратися до місця роботи, нашій закрійниці довелося винайняти поблизу виробництва квартиру. Загалом люди розуміли ситуацію, розуміли, що ми мусимо це зробити, хоча кожен хвилювався за безпеку своєї сім’ї. З нашого боку були вжиті максимальні заходи безпеки для наших працівників (організовано температурний контроль та безпечну відстань, забезпечено антисептиками).

Так само змінився формат доставки продукції. 90% нашої продукції ми розвозили самі у лікувальні заклади, роблячи по 20-30 виїздів на своїх автівках, щоби не піддавати ризику працівників. Було страшно повертатися додому і ризикувати своїми близькими, адже ми також маємо свої сім’ї, батьків, які перебувають у зоні найбільшого ризику. Бо все ж таки заїжджати на територію лікарень і прямо спілкуватися з медиками, які контактують з хворими на Covid 19, — це був величезний ризик як для самої людини, так і її родини. Доволі часто самим доводилося і розвантажувати захисні халати та костюми, бо медпрацівники були зайняті, надаючи допомогу хворим.

Не всім медпрацівникам підходить стандартний захисний одяг навіть за розміром. Були побажання змінити висоту бахіл, зробити подовжений халат, шолом із захисним екраном

– Наскільки важко було перелаштуватися на нове виробництво, чи доводилося змінювати технологічний процес?

– Повністю. До цього часу ми працювали з важкими тканинами. Це був спецодяг та засоби захисту для різних галузей промисловості (Ceresit, «Ферозіт», «Грінера Україна», «Технокап УА», «Керамбуд», «Снєжка-Україна», Tarkett Vinisin, «Арієс-Україна», «Дунапак-Україна», «Інтертранс-Груп», «Агролайф корми» та багато інших). Відповідно на це було налаштоване наше обладнання. Але найбільшою проблемою було якісно пошити продукцію зі спанбонду. Ми впевнені у цій тканині та її захисних властивостях, незважаючи на те, що вона досить складна в покрої та пошитті (крій спаюється, тканина вислизає з рук, погано шиється, потребує великої затрати часу на виготовлення однієї одиниці). Було багато браку, поки працівники «набили руку» саме на спанбонді. Ми намагалися максимально швидко вирішити ці проблеми та надати необхідну якість та кількість захисного одягу нашим медикам.

Ми використовуємо спеціальний крій із мінімальною кількістю швів, а самі шви мають закриту конфігурацію, що додатково убезпечує від потрапляння вологи

– Які виклики поставив коронавірус перед вашим виробництвом, яка була ситуація з сировиною, інтенсивністю та обсягами роботи?

– У пік карантину був дефіцит сировини, тому й ціна на тканину змінювалася щодня, а подекуди по кілька разів на день. Відтак вартість кінцевої продукції постійно коливається. Все залежить, коли та за якою ціною ви купили сировину. Основні виробники спанбонду — це європейські компанії та Білорусь, тканина цих постачальників була зарезервована на три місяці вперед європейськими виробниками захисного одягу. Плюс додалися зміни оподаткування, зокрема щодо ПДВ для лікарень, тому ціни теж коригувалися постійно (відповідно до змін у законі про оподаткування, ми, придбавши тканину з ПДВ, були змушені скоригувати ціну на суму зменшення ПДВ для лікарень).

Ціноутворення на ринку, направду, не просте. Дуже важко пояснити людям, які не мають з цим справи, в чому різниця між халатом за 60 і 200 гривень, адже обидва вони одноразові, і всі думають, що вони однакової якості. Важко пояснити, що халати за 60 гривень призначені для відвідувачів і не мають жодного стосунку до захисту від коронавірусу. Для прикладу, одноразові комбінезони відомих українських виробників коштують 370-380 гривень. Ми можемо виготовляти їх за 300. Але це виробництво, і ціна залежить від багатьох чинників. Наші халати медики можуть носити 2-3 дні, якщо не мають контактів з хворими на коронавірус, а дешевші халати можна вдягнути лише раз, потім вони рвуться. Натомість за назвою що той, що той одяг – це захисний. Так, наприклад, одноразові захисні шапочки, які ми шиємо, є насправді маскою-шоломом із захисним екраном (що заміняє недешеві окуляри), маскою для дихальних шляхів зі спеціальними фіксаторами і самим шоломом, який захищає шию та плечі. Але називається такий вибір «одноразова шапочка».

– Які особливості пошиття такого захисного одягу?

– Ми, звісно, маємо спеціальні документи, що наша продукція відповідає медичним критеріям безпеки за вмістом хімічних речовин та може бути використана для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширення спалахів, пандемій та пандемії COVID-19.

Спанбонд – тканина, яку ми використовуємо для захисного медичного одягу, відрізняється особливою щільністю і вологостійкістю. Ця тканина найкраще підходить під потреби в умовах COVID-19. Вона унікальна тим, що максимально втримує вбирання вологи. У порівнянні з іншими одноразовими халатами халат зі спанбонду максимально придатний до використання для захисту від інфекцій: його щільність становить не менше 45-50 г/м².

Також, як я вже зазначав, ми використовуємо спеціальний крій з мінімальною кількістю швів, а самі шви мають закриту конфігурацію, що додатково убезпечує від потрапляння вологи.

У нас були клієнти, які знаходили іншу продукцію, але потім все одно поверталися до нас, бо ми налагодили дуже жорсткий контроль якості.

Плюс треба зважати на індивідуальний підхід для такої продукції. Для розуміння: не всім медпрацівникам підходить стандартний захисний одяг — навіть за розміром. Якщо лікар 190 см зростом, то йому стандартний халат закороткий. Були побажання «підняти» бахіли, зробити подовжений халат, шолом із захисним екраном. Ми всі ці побажання виконували і не розтягували на тижні, бо лікарям цей захисний одяг потрібно було мати вже. І ще одна деталь – у захисних халатах ззаду є липучки, виявилося, що вони непрактичні й розходяться у процесі роботи, потрібно було 3-4 додаткових шнурки для фіксації, але вони теж відривалися. Ми вирішили давати потрійну прострочку, щоб ці пояски не рвалися, для цього давалася додаткова матерія, щоб їх закріпити.

– Фактично швейні компанії опинилися сьогодні на передовій разом із медиками у боротьбі з пандемією?

– Ми знову пережили ситуацію, яка була у 2014 році, коли ми шили форму для військових. Потрібна тканина просто зникла. Навіть якщо вдавалося дістати тканину за великі гроші – розвантажували фури власними силами, бо вони приїжджали серед ночі та складно було найняти якусь компанію, яка б займалася розвантаженням. Але ми розуміли, що це передова боротьби з епідемією, і ми повинні цю ділянку прикрити.

Ми зробили максимально все, що від нас залежало. Наш психологічний бар’єр було подолано

Довідка про компанію: «Росе» працює на ринку легкої промисловості майже 9 років. Потужності зосереджені у Львові та спеціалізується на пошитті спецодягу. Підприємство забезпечене сучасним обладнанням та відповідає всім технічним нормам. Компанія працює за європейськими стандартами та неодноразово виконувала замовлення для іноземних компаній, зокрема співпрацювала з такими країнами, як Естонія, Німеччина, Італія, Словаччина. Серед клієнтів низка відомих компаній: ««Грінера Україна», «Ековей Вейст Менеджмент», Ceresit, «Ферозіт», Tarkett Vinisin, «Вельт Капітал», «Технокап УА» та інші.