Реорганізація чи зачистка: чому з департаменту освіти Львівщини звільнили сімох працівників

У соцмережах можна було побачити дописи, які називали ці звільнення політично вмотивованими, оскільки всіх звільнених запрошувала на роботу попередня керівниця департаменту Любомира Мандзій. Натомість теперішній керівник департаменту Олег Паска нещодавно увійшов у раду ЛОО «Слуга народу» на Львівщині.

«Це правда», – каже про політичний підтекст звільнень колишній начальник відділу  професійної освіти і координації діяльності вищих навчальних закладів Михайло Мураль. Він став  одним з тих, хто потрапив під реорганізацію.

«За дивним збігом обставин звільнили всіх людей, яких на роботу брала Мандзій. В мене була єдина зустріч з директором департаменту, яка відбулася наступного дня після його представлення. За 2 місяці жодного дзвінка до мене як до керівника відділу, жодного виклику на нараду не було. Коли зайшла мова про реорганізацію, мені запропонували посаду моєї ж працівниці, яка перебуває в декретній відпустці або секретаря відділу. Новому керівництву всюди ввижається Синютка, який проводить виборчу кампанію і сильніших медиків та освітян починає перетягувати до себе. Я не приховую, що багато директорів закладів професійної освіти зав’язані на мені, але це не означає, що я можу зробити з ними вибори. 90-ті роки давно минули», – каже Михайло Мураль.

Він побоюється, що внаслідок реорганізації може постраждати профтехосвіта.

«У департаменті є два управління, в кожному з яких є по 2 відділи. До реорганізації одне управління відповідало за всю освіту – від дошкільнят до вищої школи, а друге – за кадри і бухгалтерію. А реорганізація палягала в тому, що відділи в управліннях просто «перемішали». І вийшо, що є управління дошкільної, загальносередньої освіти і кадрів, а друге складається з двох відділів професійної, інноваційної діяльності і чомусь сюди додали дистанційну освіту, ніби школам вона не потрібна, та бухгалтерію. Тобто якщо заходить якесь питання освіти у розрізі від школи до вишу, а такі питання часто виникають, то воно розходиться на два управління. Був відділ професійної освіти і координації діяльності вищих навчальних закладів, бо департамент не є органом управління для вищої освіти. Зробили відділ інноваційної діяльності, дистанційного навчання, координації діяльності вищих навчальних закладів та науки і ще туди «впхали» професійну освіту.  Це нівелює всю нашу роботу в галузі професійної освіти за 2,5 роки. Це при тому, що до професійної освіти прикута вся увага. Стільки говориться, що нам потрібні  робітничі кадри, на яких тримаєтьтся економіка.

Якщо підняти закон про інноваційну діяльність, то він немає нічого спільного з освітою. Це все гра на вибори, діяльність для картинки. Ніхто в ці проблеми не збирається глибоко вникати. Я в своєму звіті написав, що ми на порозі великого проєкту. Львівщина є в переліку 7 областей пілотного проєкту зі створення центру професійної досконалості, який передбачає інвестицію в 5 мільйонів євро. Але з семи областей відберуть 4, тобто за це ще треба поборотися.

У контексті децентралізації школи і садки відійдуть у підпорядкування ОТГ. Департамент не може призначити керівника освіти в ОТГ. Єдина ланка, яка залишається в управлінні департаменту – це професійна освіта. А в новоствореному відділі профосвіту взагалі ніхто бачити не буде. З цього відділу вже пішли двоє людей і йде третя. З департаменту пішли всі люди, які займалися тендерними закупівлями, а зараз почнеться дедлайн за часом – потрібно буде закупити 68 кабінетів для Нової української школи. Знаючи, як складно в цьому розібратися, мені важко уявити, як будуть відбуватися ці закупівлі. Прогнозую, що зараз виникатиме багато проблем, насамперед з фінансів і судів», – каже Михайло Мураль.

Тим часом директор департаменту Олег Паска заперечує будь-який підтекст у звільненнях працівників.

«Вибачте що так скажу, але це абсолютна дурня. Структура департаменту освіти, на мою думку, не відповідає тим завданням і викликам, які стоять перед департаментом. До прикладу, нема потреби в керівника департаменту мати заступника з фінансів, але є потреба, щоби був заступник, який відповідає за зміст освіти. Нам зараз потрібно приділити увагу дистанційному навчанню, потрібно навчити вчителів, щоб вони були готові до дистанційного навчання, бо країна до цього була неготова. І всі зміни, які відбулися в структурі департаменту, коли з 15 червня було запроваджено новий штатний розпис, зроблені для того щоб відповісти на ті виклики, наскільки це можливо в наших умовах, які постали перед областю у зв'язку з коронавірусом. Кожному з цих працівників, коли їх попереджали про зміну умов праці, було запропоновано на вибір кілька посад у департаменті», – пояснює Олег Паска.

Застуник голови ЛОДА Іван Собко переконує, що йдеться про звичайне управлінське рішення.

«Кожен голова ЛОДА формує свою команду, бо потім з нього усі питають результат. Кожен новий голова набирає собі нових заступників, директорів департаментів в законний спрсіб – відбувається реорганізація структурного підрозділу, змінюється штатний розпис, функції працівників. За два місяці людям повідомляють про реорганізацію і пропонують їм інші посади. Якщо людина відмовляється, тоді вона йде на біржу праці або звільняється за згодою сторін. У департаменті освіти відбулися зміни, як і в інших департаментах. Коли Максима Козицького призначили на посаду у ЛОДА, було більше 10 вакансій керівників департаментів і управлінь. Якщо є в.о. керівника депарртаменту, то що можна від нього вимагати. Був оголошений конкурс, була низка претендентів на посаду. Я був головою комісії. Не буду говорити про фаховість окремих конкурсантів, які навіть не знали, з якої субвенції фінансуються комунальні садочки. На той час Олег Паска був найбільш фаховим претендентом. Голова ЛОДА його погодив. Прийшовши в департамент, провів співбесіду з кожним працівником щодо результатів його роботи і завдань на майбутнє. За результатами співбесід він визначився, що це не люди його команди і вони не дадуть результату, який він очікує, а від нього очікую я і голова ЛОДА. Тому я запевняю, що про політичні і масові звільнення не йдеться. Хоча розумію, що таке враження могло скластися, бо було одночасно звільнено низку працівників. Це звичайний  управлінський процес формування команди – від головного спеціаліста і до директора департамениту, і не  більше», – каже Іван Собко.

Тим часом не виключено, що частина звільнених працівників оскаржуватимуть своє звільнення у суді.

«Мені в повідомленні написали, що мою посаду ліквідовано, а звільняють мене як такого, що не погодився на зміну істотних умов праці. Мене не влаштовує формулювання звільнення, яке записано в моїй трудовій книжці», – каже Михайло Мураль.

Володимир ГАЛЕЧИК