дивись.info

Золота малина: чому ягода з сусіднього городу стала делікатесом

Золота малина: чому ягода з сусіднього городу стала делікатесом

За даними Української плодово-овочевої асоціації, за рік зросли ціни на всі фрукти та ягоди, крім бананів. Така ситуація склалася внаслідок втрати частини врожаю і затримки дозрівання через холодну весну.

Полуниця і черешня у червні 2020 року коштувала у 2-2,5 рази дорожче, аніж у червні минулого року. Персики здорожчали на понад 30%, а малина – майже на 90%. Яблука – чи не найтиповіший для українського клімату фрукт – зросли у ціні до 50 грн за кілограм, майже удвічі перевершивши банани, що транспортуються через півсвіту.

Чи можна було зарадити стрімкому здорожчанню продуктів і який висновок з ситуації має зробити споживач, ІА Дивись.інфо розпитала у експертів.

Черешня по 20 і 120 грн

За словами економіста Андрія Новака, у високих цінах на ягідні та кісточкові культури не варто шукати зради. Собівартість продукту легко вивести, виходячи зі співвідношення попит-пропозиція.

«Ціна на будь-який товар в умовах ринку формується, базуючись на двох чинниках: собівартість товару і його доставки до місця торгівлі та попит на товар з боку споживачів. Відповідь на запитання, чому продукт, який вирощується в Україні, є дорожчим, аніж той, що імпортується за півсвіту, полягає у підвищеному сезонному попиті. Покупець готовий платити високу ціну, оскільки продукт не затримується надовго на ринку», – пояснює Андрій Новак.

Покупець готовий платити більше, оскільки ягоди – сезонний товар

Економіст певен: змусити продавця знизити ціну можливо, якщо покупець відмовиться платити встановлену ціну. Але допоки споживач готовий платити 120 гривень за кілограм черешні чи полуниці, вартість її не зміниться.

Крім того, порівнювати ягідні культури з бананами некоректно.

«Банан – продукт майже промисловий, його виробництво і доставка у величезних об’ємах пояснює порівняно низьку кінцеву вартість у точках продажу. Банан достигає у будь-який сезон на відміну від ягід. У сезон дозрівання ягідних культур українці формують на них підвищений попит, чим користуються виробники або торговці цим продуктом.

Тому тут немає жодного злого умислу: ринок є глибоко конкурентним. Певною мірою у високій ціні винен сам покупець: адже формуючи короткостроковий попит, він повідомляє ринку, що готовий платити багато», – пояснює фахівець.

Водночас Андрій Новак відзначає: ціна у великих торговельних мережах не є реальним відображенням вартості товару.

«На стихійному ринку мені вдалося знайти черешню по 20 гривень за кілограм, в той час як того самого дня у супермаркеті вона коштувала 120 гривень», – ділиться економіст.

На відміну від зернових, ягоди та фрукти не можуть бути вирощені та зібрані за допомогою машинної праці. Це ще один фактор, що пояснює високу ціну на товар.

«Фермер, власник ділянки, повинен платити працівникам конкурентну заробітну плату, аби зібрати врожай. Те саме стосується обробітку землі, подальшої обробки продукту, чищення, пакування», – каже Андрій Новак.

Та спосіб наблизити ціну продукту до купівельної спроможності українського споживача таки існує, переконаний фермер Микола Стецьків.

Задля цього у політику ціноутворення повинна втрутитися держава і піти на співпрацю з фермерами.

«По-перше, держава має надавати дешеві кредити під потреби фермерів, по-друге, страхувати врожай.

Внаслідок морозів було знищено до 80% врожаю

Цьогоріч вся Україна потерпала від природних лих, внаслідок чого було частково або повністю знищено урожай. 12-13 травня у Західній Україні пройшли морози, через що зазнали збитків усі фермери, що мають стосунок до ягідництва, кісточкових, фруктів. За підрахунками фахівців, внаслідок морозів було знищено до 80% врожаю.

Аби хоч якось компенсувати втрати, фермери вимушені піднімати ціну на продукти.  Хоч це і не дає результату:  неможливо компенсувати 60% втрати урожаю. Тоді ціна становила б понад 400 гривень за кілограм полуниці. Зате ринок каже: ми готові платити 120 гривень за кілограм полуниці, але дайте нам хоч трохи продукту.

Банан на відміну від ягід не поморозило, його не побив град, не залило водою. Собівартість банану мінімальна, воно не потребує добрив, оплата праці для працівників дуже низька.

Якщо я запланував, що влітку 2020 продаватиму полуницю по 60 гривень за кілограм – така ціна є об’єктивна для мене як для фермера, і вона влаштовує мого споживача – то після негоди держава мала провести підрахунок втрат і компенсувати їх мені, аби громадянин не був обмежений у можливості споживати вітаміни. Така поведінка держави спровокувала б фермерські господарства виходити з тіні, адже в особі влади можна було б побачити захист і підтримку, а не тільки податки і вимоги», – пояснює Микола Стецьків.

При цьому, відзначає фермер, поточна ситуація – зовсім не виняток і не нонсенс, така поведінка ринку цілком виправдана внаслідок природних лих.

Скільки коштуватиме малина наступного року

«Якось подібна ситуація склалася зі смородиною. Коли в Україні та Польщі було мало насаджень смородини, попит на неї перевищував пропозицію. Тому вартість смородини була високою. Після цього її почали масово насаджувати. Внаслідок масштабних насаджень смородину стало невигідно збирати – ягоди стало забагато, а собівартість продукту перевищувала ціну у точках збуту. Після цього смородину почали викорчовувати.

2016 року в дефіциті була малина. Сербія та Польща, котрі є лідерами за вирощуванням малини у Східній Європі, зазнали негоди, і внаслідок цього урожай був дуже низьким. Тоді європейці їхали до України, аби придбати малину. Ціна становила історичний максимум – приблизно 2 долари за кг. Тоді фермери побачили високу ціну на малину і висадили багато кущів. Натомість наступного року високий урожай зібрала Сербія, Польща, а також Україна. Тоді вартість малини становила 8 гривень за кілограм. Заробітня плата робітника за 1 зібраний кілограм малини становить 8-10 гривень. А крім того, потрібно було вкласти гроші у саджанці, обробіток і так далі. Тоді малину стало збирати знову невигідно», – пояснює експерт.

Пандемія і ціни

Коронакриза та карантин також не обійшли стороною вітчизняні ягоди та фрукти, відзначає економіст Олексій Кущ.

«Склалася ситуація, коли одні фермери не могли збути продукту, а інші, натомість, отримали монополію, бо мали доступ до торговельних мереж. З іншого боку, вплинула неоднозначна кліматична ситуація. Холодний травень, надмірні опади, потім посуха», – каже експерт.

Інша  типова проблема – складна логістика.

«Через труднощі транспортування малі та середні фермери опиняються фактично відрізані від кінцевого споживача. Таким чином зростає кількість посередників між постачальником і покупцем, а це, натомість, провокує зростання ціни. Це проблема держави, що вона не вживає достатніх заходів задля антимонопольної політики,  регулювання ціни в торгівельних мережах тощо», – пояснює фахівець.

Крім того, внаслідок тривалого карантину в Україні зросло безробіття та впала купівельна спроможність громадян.

«Коли є інтенсивний попит, можна заробляти на невеличкій торговельній маржі за рахунок збільшення обсягів. Натомість коли попит невеликий або знижується внаслідок падіння платоспроможності населення, торговельні мережі вимушені піднімати маржу, аби заробити на продажу. Тобто продають менше, але дорожче. Замість того, аби продавати більше, але дешевше», – резюмує Олексій Кущ.

Ірина ЯКИМ

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.