Готель з музеєм замість смітника: яким буде нове будівництво у центрі Львова

Про це повідомив забудовник «Центр розвитку нерухомості» (ТзОВ  входить в Універсальну інвестиційну групу відомого бізнесмена Віталія Антонова. Ключові компанії цієї групи – це ПАТ «Концерн Галнафтогаз» — мережа заправних комплексів «ОККО» та ПАТ «Концерн Хлібпром» — один з найбільших виробників хліба в Україні).

Підвальну частину будівлі буде облаштовано під музеєфікацію виявлених залишків Високого муру і фрагментів мощення дороги, відповідно до рекомендацій звіту про археологічні дослідження. Такий громадський простір збільшить туристичну привабливість площі. Адже кожний охочий зможе потрапити всередину й ознайомитися з експонатами.

Журналісти Дивись.info дізналися деталі майбутнього проєкту.

Родзинки та особливості проєкту

Готель матиме 7 поверхів, на даху будуть розміщені вентиляційне та інше технічне обладнання, загальна висота яких не перевищуватиме 25 метрів. Будівля має гармонійно вписатися у навколишній простір, адже це та висотність, що відповідає нинішній забудові на площі Міцкевича.

«Музей буде перлиною готелю. Мешканці і гості нашого міста зможуть побачити залишки першої лінії фортифікацій середньовічного Львова – Високого муру, будівництво якого розпочали ще у XIV столітті, та фрагменти міської дороги, що йшла попри нього, – зазначив директор «Центр розвитку нерухомості» Євген Зінов’єв. – Крім музею та готелю, тут також заплановано культурний центр та медіа-бібліотеку з панорамним оглядом на площу, комерційні приміщення – магазини, офіси».

Під контролем міста

Вболівають за зведення будівлі і у Львівській міській раді, адже ця територія не може залишатися у такому стані, у якому вона перебуває зараз.

«Якщо говорити про проєкт, то, згідно із листом ЮНЕСКО, були внесені усі корективи. Зокрема там було написано про недоцільність розділяти на дві будівлі з видом на Ратушу», – каже начальниця управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко.

Вона зазначає, що це був так званий форс-проєкт. Він був зроблений для того, щоби було про що говорити. Його скеровали у ЮНЕСКО, отримали відгук і, відповідно до цього відгуку, опрацьовується новий проєкт.

«А щодо того чи потрібно там будувати, то однозначно – треба. У такому стані, як зараз, воно не може бути. Треба щось вирішити: або ми там взагалі нічого не будуємо і облаштовуємо громадський простір, або все-таки будуємо. Коли останнього разу приїжджали експерти ЮНЕСКО, вони звернули нам увагу, що з цим простором потрібно щось вирішити», – наголосила Лілія Онищенко.

Великі перспективи маленької ділянки

Для львів’ян та туристів не секрет, що нинішній вигляд площі Міцкевича неабияк псує великий паркан, що огороджує руїни колишнього будинку №9. Попри те, що паркан розмалювали картинками, він все одно ніяк не вписується в мальовничу площу (разом зі смітниками навпроти та величезним рекламним полотном на стіні, що межувала з колишнім дев’ятим будинком).

Доля дев’ятого будинку була такою ж сумною, як і нинішній вигляд ділянки. Будівля була зведена архітектором Вільгельмом Шмідтом для Венцеля Гудеца у 1839 році. Це був житловий будинок із комерційними приміщеннями, свого часу там була навіть ресторація. За міжвоєнних часів у кам’яниці знайшли прихисток кілька крамничок, транспортна спілка, спортивний клуб, салон мод. По Другій світовій війні більшу частину будинку зайняла Львівська філія Спілки художників УРСР. Тривалий час на Міцкевича, 9 працювала перукарня, одна з найпопулярніших в радянському Львові. Однак, простоявши півтора сторіччя, будинок почав поволі валитися і врешті-решт 1998 року його розібрали до фундаменту, який і залишився єдиною згадкою про те, що тут було колись.

З того часу на місці зяє лише руїна та залишки фундаменту будівлі. Спочатку навіть огорожі там не було, тож захаращені сміттям ями кидалися у вічі. Потім ділянку обговорили сяким-таким парканчиком, а згодом встановили високий паркан, що принаймні прикриває від людського ока залишки колись мальовничого будинку. Зрештою тепер з’явилася перспектива, що через деякий час площа Міцкевича стане довершеним архітектурним ансамблем завдяки новій будівлі. Враховуючи всі роки захаращення смітниками й очікування, це, напевно, найкращий сценарій для усієї площі.

А що у сусідів

Варто зауважити, що Львів – не єдине місто Європи, де сучасні будівлі вписують в історичні середовища. Власне, такий досвід Львів переймає з Європи.

Наприклад, всесвітньовідомий «танцюючий будинок» у Празі побудований на місці зруйнованого під час Другої світової історичного будиночку. Тож і стоїть сучасний «танцюючий» пліч-о-пліч із історичними будинками, що збереглися. Попри те, що межує він з будівлями більш як столітньої давнини, авангардність архітектури споруди не протирічить загальній гармонійності площі. Очевидно, з таких прикладів і виходили експерти ЮНЕСКО, приймаючи позицію, що в історичних середовищах не варто будувати будинки-репліки (тобто копії старої архітектури).

І празький «танцюючий будинок» – далеко не єдиний всесвітньовідомий архітектурний мікс старого й нового. Варто пригадати тут й урядовий квартал у столиці Німеччини Берліні. Там поряд із історичною будівлею рейхстагу розташувався цілий модерновий комплекс «Федеральна стрічка».

Копмлекс розробили 1992 року і його стиль – підкреслено модерний, хоч квартал і розташований у самому серці історичного Берліна.

Ще один красномовний приклад вдалого поєднання історичного з сучасним – унікальна філармонія у польському Щецині. Сучасна філармонія також розташована впритул до історичних будинків і в різноманітних путівниках її вже називають найкрасивішою будівлею Європи.

Нову філармонію збудували 2014 року після міжнародного архітектурного конкурсу. Переможці конкурсу запропонували зіграти на контрасті та звести посеред історичних будинків легку будівлю зі скла молочного кольору, яка би підкреслила формою історичну забудову міста. Висота і розміри нової філармонії гармоніюють з оточенням.

Повертаючись до об’єкта на Міцкевича, нагадаємо, що виконавчий комітет Львівської міської ради видав містобудівні умови і обмеження (МУО) на будівництво готелю забудовнику. Наразі забудовник подав документи на отриманням дозволу на будівництво в Державну архітектурно-будівельну інспекцію. Якщо проєкт дійсно пройде ретельне планування під контролем міста, у Львові є шанс отримати архітектурну перлину, як у Німеччині, Чехії, Польщі чи інших прогресивних країнах.