дивись.info

Мовний законопроєкт якщо не провокація, то дуже груба помилка влади, — Володимир Гірняк

Мовний законопроєкт якщо не провокація, то дуже груба помилка влади, — Володимир Гірняк

У Києві, під стінами Верховної Ради, відбувається позачергова виїзна сесія Львівської обласної ради. 

Львівські депутати протестують проти скандального законопроєкту нардепа від «Слуги народу» Максима Бужанського яким пропонується подовжити термін права здобуття освіти мовою національної меншини, яка не належить до країн Європейського Союзу, до 1 вересня 2023 року. Зокрема це стосується тих учнів, які досі вчилися російською мовою.

«На це виїзне засідання прибули представники усіх депутатських фракцій облради, щоб висловити чітку позицію щодо цього законопроєкту. Його категорично не можна приймати. Сподіваюся, що керівництву держави вистачить розуму не допустити прийняття цього законопроєкту. У нас є Конституція і чинний закон про державну мову, він юридично грамотний і зважений, а не радикальний, як того вимагали деякі політичні сили. Немає проблем для національних меншин і зокрема російськомовних громадян сприйняти цей закон. Порушувати ці питання зараз є дуже небезпечно. Ця проблема належить до тих, які найбільше хвилюють українське суспільство. Тому вважаю, що на це повинен відреагувати Президент і правоохоронці. Суспільство турбує те, що цей законопроєкт розробив і вніс депутат від фракції «Слуга народу», а голова партії запропонував внести його у порядок денний. Це якщо не провокація, то груба помилка влади», – наголосив депутат Львівської облради, голова Координаційної ради партії «Громадянська позиція» Володимир Гірняк.

«Ми вважаємо, що закон який діє сьогодні про функціонування державної мови, і над яким працювало багато фахівців, змінювати не потрібно. У ньому є перехідні положення, які діють з 2020 по 2023 рік і цей закон повинен функціонувати. Думаю, що це наш останній приїзд до Києва з цього приводу. Я не вірю, що в Україні є мовна проблема. У нас проживають представники понад 100 національностей, і всі вони знаходять між собою порозуміння. Я багато років працював у місті Белз і вивчав його історію. Фактично це історія трьох народів: українського, польського і єврейського. І поки не втручалися політики, ці народи завжди мирно співіснували Коли мовне питання штучно підігрівається — виникають проблеми. Національні меншини сьогодні не мають проблем з розвитком своїх мов», – додав депутат Львівської облради від «Громадянської позиції Сергій Касян.

Нагадаємо, законопроєкт пропонує зірвати перехід на українську мову навчання вже з 1 вересня 2020 року учнів 5-11 класів, які досі навчалися російською мовою, відклавши цей перехід до 2023 року.

Крім того проєкт закону Бужанського дозволяє і після 2023 року викладати 40-60% предметів російською мовою у 5-11 класах з навчанням мовою меншин (згідно з чинним законодавством – 20%).

Також, згідно з законопроєктом, у всіх школах України можна буде викладати «один або декілька предметів», у тому числі, російською мовою.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.