Навіщо в Україні скорочують кількість районів, – експерти

Верховна Рада проголосувала за скорочення кількості адміністративних районів з 490 до 129.

Відповідну постанову підтримали 238 народних депутатів.

«Утворення нових та ліквідація існуючих районів забезпечить відповідність системи адміністративно-територіального устрою районного рівня України сучасним вимогам та європейським стандартам, що, в свою чергу, сприятиме визначенню обґрунтованої територіальної основи для діяльності органів виконавчої влади та відповідних органів місцевого самоврядування», – йдеться в пояснювальній записці до проєкту постанови.

Думки експертів з приводу цього рішення неоднозначні.

«Насправді ця постанова все спростить, бо ми мали такий цікавий адмінустрій, коли були  міста обласного значення, які мали особливий статус, громади, які створилися на території  кількох районів. Мабуть, цей розподіл не є не ідеальним, бо якщо керуватися лише  методикою і холодним розрахунком, то мало бути близько 100 районів, а стало на третину більше, бо включився серйозно політичний фактор. Але було б набагато гірше, якби залишилися усі чинні райони.

Складніше з функціями районів. Вони ще не до кінця визначені, але виглядає так, що те, що є на рівні громад, за ними і залишається, а районі все-таки будуть займатися вторинною медициною і керівництвом закладами, які мають районне значення. Також суперечлива річ – це районі ради, бо явних повноважень у них немає. Це залишається складним питанням але укрупнення районів – це  однозначно правильне рішення», –вважає директор Агенції регіонального розвитку Львівської області Тарас Баранецький.

Натомість ексзаступник голови ЦВК  Андрій Магера, звертає увагу на те , що в постанові ВР  визначений повний перелік нових територіальних громад, які затверджені не Радою а Кабінетом Міністрів.

«На цей час виникає два запитання. 1. З якого конкретного часу існують нові територіальні громади (наголошую, не нові райони, а саме нові територіальні громади) і яким законодавчим актом це передбачено? Це важливо хоча б стосовно цивільно-правових правочинів щодо комунальної власності (приватизація, оренда тощо). Насправді, прикладів можу наводити багато.

2. Які представницькі органи місцевого самоврядування територіальних громад існують на цей час і кого вони представляють? Те саме стосується сільських, селищних, міських голів, обраних у 2015 році і пізніше. Це не менш важливо, з огляду на те, що місцеві ради поприймали рішення, за невиконання яких може бути передбачена адміністративна відповідальність. Цікавить не політична доцільність, а винятково правове обґрунтування. В усьому має існувати чітка правова визначеність», – написав Андрія Магера на своїй сторінці у FB.