дивись.info

Як у Львові реставрують унікальний іконостас XVII–XVIII століття (фото)

Як у Львові реставрують унікальний іконостас XVII–XVIII століття (фото)

У Львівській філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України тривають розпочаті в 2019 р. комплексні консерваційно- реставраційні заходи унікального іконостаса з дерев’яної церкви Святої Трійці (1720 р.) у Жовкві.

Він був створений українськими майстрами XVII–XVIII ст., серед яких такі відомі жовквівські майстри-іконописці, як Іван Руткович (сер. XVII – поч. XVIII ст.) та Василь Петранович (бл. 1680–1759).

Разом з іншими дерев’яними церквами Карпатського регіону України та Польщі церква Святої Трійці з 2013 р. входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

За декілька століть свого існування іконостас церкви зазнав численних пошкоджень: відставання левкасу від основи, лущення та втрати фарбового шару, ущільнені пилові забруднення, потемніла та деструктована лакова плівка, механічні пошкодження основи деревини (розтріскування, розходження та деформації дощок основи), сліди життєдіяльності жуків-деревогризів і міцеліальних грибів.

Великої шкоди іконостасу завдали також різночасові непрофесійні втручання в іконопис та декоративне поліхромне різьблення. Часткові та суцільні перемалювання, непрофесійні підведення ґрунту та шпаклівок, майже повна втрата оригінальної авторської тонової лакової плівки (шафран) на посрібленому декоративному різьбленні, що імітувала золочення, – ось далеко не повний перелік проблем, які постали перед науковцями та художниками-реставраторами Львівської філії ННДРЦУ.

Нині над демонтованим іконостасом (ікони, декоративне поліхромне різьблення та конструктивні деталі) триває складна робота з повернення йому автентичного вигляду. Проведенню консерваційно-реставраційних заходів передувало комплексне вивчення – визначення ступеня пошкоджень жуком-деревогризом та міцеліальними грибами, наявності й меж перемалювань та інших втручань. Здійснено оптико-фізичні дослідження (макрофотографування, обстеження в ультрафіолетових та рентгенівських променях, стратиграфічні дослідження – мікрошліфи усієї структури живопису), визначено хімічний склад ґрунтів, пігментів та покривних плівок, як авторських, так і пізніших.

Під час рентгенографічних досліджень були виявлені перемалювання зображень Богородиці з Дитям та Христа-Учителя (орієнтовно друга половина XVII ст., можливо, авторства Івана Рутковича), виконані пізніше – у першій половині XVIIІ ст. Василем Петрановичем. Ці суцільні перемалювання відомого майстра мають високу художню цінність та є вже хрестоматійними, тому на даний час вирішується питання про можливість проведення надзвичайно складного та відповідального реставраційного процесу – розшарування зображень та перенесення їх на нову основу, що дасть можливість розкрити давніший, невідомий нам іконопис XVII ст. та зберегти пізнє високохудожнє зображення Василя Петрановича.

До кінця року реставрацію іконостаса плануємо завершити. Перед його монтажем у церкві Святої Трійці найкращі частини іконопису та декоративного різьблення разом з детальною демонстрацією всіх реставраційних процесів та досліджень, які проводилися науковцями та художниками-реставраторами Львівської філії ННДРЦУ, буде презентовано на реставраційній виставці у Львові.