Сертифікати на платні камери в СІЗО: навіщо Мін'юст так «жартує»

Днями міністр юстиції України Денис Малюська шокував українців новиною про те, що можна придбати подарунковий сертифікат на перебування у платній камері слідчого ізолятора.

Утім очільник Мін'юсту акцентував на тому, аби послугами активно користувались чиновники, політики та судді.

Така подія спричинила в суспільстві неоднозначну реакцію. Левова частка сприйняла це як жарт та погодились із думкою, що «топ-чиновникам так і треба», та справа, очевидно, не в хорошому почутті гумору Малюськи.

Платні камери із підвищеними умовами комфорту створені для того, аби за ці кошти ремонтувати безкоштовні, які в різних українських містах є в ганебному становищі — подряпані стіни, відсутність штукатурки, дірки в стелях і антисанітарні умови — дійсно, реалії жахають. Окрім цього, за словами самого очільника Мін'юсту Дениса Малюски, в ремонтні роботи не вкладатимуть ані копієчки платників податків, а це знешкодить корупцію.

ІА Дивись.info розібралась із адвокатом в доречності «псевдожартівливих вихідних» у вітчизняномих СІЗО з покращеними умовами перебування та навіщо в Мін'юсті придумали вже згадані подарункові сертифікати.

Сергій Старенький, адвокат і ексочільник пенітенціарної служби вважає, що торгувати камерами для осіб, які ще не визнані винними, є неприпустимим, і це порушення Закону України «Про попереднє ув'язнення», в якому йдеться про те, що будь-яка дискримінація в'язнів, зокрема за фінансовою ознакою, є незаконною.

«У світі невідомі випадки, коли в слідчих ізоляторах продавались камери підвищеного комфорту, тому заяви про те, що це така реформа, і платні камери є проривом у пенітенціарній науці — мінімум некомпетенція, а максимум — умисне порушення законодавства», – говорить Сергій Старенький.

За його словами, якщо декотрі в'язні мають змогу купувати послуги, які відрізняються комфортом від наданах державою, та ще й країна говорить про це відверто, свідчить про те, що в Україні є неналежні умови утримання в'язнів, і про це повідомляє світовій арені.

«Ми даємо підґрунтя для того, щоби визнали: в нас неналежні умови. Така позиція Мін'юсту, мовляв, ми створюємо платні камери, а за ці гроші відремонтуємо безкоштовні, говорить про те, що держава декларує той факт, що вона не буде виділяти додаткові кошти на комфортне утримання в'язнів: тільки те, що заробить зі здачі в оренду платних камер», – підкреслює адвокат.

Сергій Старенький додає: ініціатива з приводу сертифікатів свідчить про одне – сама ідея заробляння грошей на платних камерах не вирішить проблему. Зрештою, все зводиться до одного — міністр ініціює попередню оплату камер людьми, що ще на волі, лише з одною метою — зайнятись наповненням бюджету за рахунок людей, що на волі.

«Розуміючи, що немає гарантії, що вони туди потраплять, міністр ставить завдання «купити сертифікат у камері», а натомість допомагає «покупцеві» вирішити проблему, наприклад, із реєстрацією або з виконанням судового рішення тощо. І за рахунок бізнесменів, які перебувають на свободі, продемонтрувати картинку того, що нібито ця послуга користується попитом, оскільки нам покажуть велику суму коштів, яка пішла за ці послуги», – розповідає Старенький.

Сергій Старенький акцентує на тому, що суми, які надходять до міністерства за послуги користування платними камерами, доводі мізерні з точки зору можливості зробити якісний ремонт у камерах для в'язнів.

Читайте також: Комфорт за 1000 гривень: у Львівському СІЗО показали платну камеру (фоторепортаж)

«Фактично, за весь час цих камер, близько 15 тисяч гривень за три місяці зібрали в Київському СІЗО. А за ці гроші можна відремонтувати одну камеру, але в слідчому ізоляторі камер 350, тобто такими темпами і з такими заробітками вони їх відремонтують якраз  років через 15», – підсумує адвокат.

Додамо також, станом на червень 2020 року за користування послугами платних камер у вітчизняних СІЗО сплатили понад 115 тисяч гривень.

Мар’яна КОВАЛЕНКО