«Нуль відходів» у дії: як у Львові заклади харчування сортують скло та отримують прибуток
У Львові розпочався проєкт роздільного збору скляних відходів — «Модель «нуль відходів» у дії».
Збиратимуть їх комерційні установи міста — ресторани, кафе, магазини та готелі. У результаті компанія отримує кошти за субпродукти та стає взірцем екосвідомого бізнесу.
Сьогодні кореспондент ІА Дивись.info побачив, як функціонує така екоініціатива у львівському Театрі пива «Правда» — найбільшого міського пабу, що продукує тонни склопродуктів.
Ольга Мелень-Забрамна, керівниця юридичного відділу МБО «Екологія-Право-Людина» розповідає, що бізнес в Україні, зокрема й у Львові є прjєвропейським, і він буде готовий приймати європейські практики поводження з відходами, особливо, якщо це буде економити їхні кошти та зменшувати оплату за регулювання відходів, тим паче робитиме місто чистішим.
На думку Ольги Метель-Заремби, більшості відходів потрібно давати друге життя
«Розуміємо, що дедалі менше відходів повинні потрапляти на сміттєзвалище, вони повинні перероблятись, приносити користь та не забруднювати навколишнє середовище, тому наша організація в рамках цього проєкту працює з бізнесом у сфері гостинності. Ми пропагуємо концепцію «нуль відходів», стимулюємо бізнес до цього, а також працюємо з перевізниками», – додала Ольга.
Зазначається, що завдяки проєкту вдалося придбати техніку, яка сприяє найкращому поводженню із відходами. Йдеться про контейнери та різнокольорі пакети для сортування сміття. Зокрема у закладах громадського харчування левова частка відходів складається з продуктів органічного походження.
Керівниця юрвідділку МБО «Екологія-Право-Людина» акцентує на тому, що львівський бізнес є прикладом європейського зразка поводження з відходами і застосовує концепцію «zero waste».
Львівський бізнес є прикладом європейського зразка поводження з відходами
Уже зараз до пілотної ініціативи долучилось понад 10 ресторанів і кафе Львова: більшість локалізовано на площі Ринок, сюди ж долучився холдинг «!FEST» тощо.
Як це відбувається
Засновник компанії «ГрінЕра Україна» Богдан Михалусь додає: одним із етапів проєкту «Модель «нуль відходів» у дії» є запровадження розділення склавідходів від усього сміття.
«Ми знаходимось у центрі міста, біля «Театру пива», зрозуміло, що такі заклади продукують дуже багато відходів, особливо пляшок. У нас є окрема машина, це не звичайний сміттєвоз, а автівка з гідробордом: для наших працівників привозять контейнер, у який завантажують відходи», – коментує чоловік.
Богдан Михалусь розповідає, що скло сортують за принципом кольорового і прозорого
Зокрема коли ці відходи потрапляють до сортувальної лінії в компанії «ГрінЕра Україна», скло перебирають: розділяють на кольорове та прозоре, частина цілих пляшок йде на вторинну переробку до Львівського пивного заводу, натомість інші, що є пошкодженими, потрапляє до Рівненського дзеркально-скляного заводу.
Використані пляшки, що залишились цілими, потрапляють до Львівського пивзаводу, а склобій — до Рівненського дзеркально-скляного заводу
«Я би хотів наголосити, що в усьому світі скло позицінують як окрему категорію вторсировини, якому надають друге життя після переробки», – додає Богдан Михалусь.
Компанія пана Богдана обслуговує комерційні заклади по усьому Львову. Зокрема його послугами користуються великі торгово-розважальні центри міста як Спартак.
Він також зазначив, що Львів попереду всієї України щодо правильного поводження із відходами та намаганням працювати в концепції «Zero waste».
Львів попереду всієї України щодо правильного поводження із відходами
Тарас Маселко, менеджер зв’язків з громадськістю холдингу емоцій «!FEST» розповідає, що ініціатива сортування скляних відходів у холдингу запровадилась доволі давно — з 2017 року, а до настання карантину щотижня відсортовували близько тонни відходів.
На думку Тараса важливим етапом є заохочення працівників до сортування відходів
«Ми розуміли, що скла є і буде дуже багато, а придбати спеціальну машинку для вимивання, є затратним процесом, і ми не могли цього собі дозволити. Ми почали шукати партнера, який би в цьому допоміг. Спочатку це було важко, втім зараз у нас є баки, в які збираємо це скло, і кошти, що отримуємо за це скло, вкладаємо в колектив», – говорить Тарас.
Кошти, які ми отримуємо за це скло, ми вкладаємо в колектив
Наприклад, вилучені кошти компанія вклала в покупку автоматизованої машинки для прибирання столиків офіціантам, екшин-камеру чи просто відгуляли корпоратив.
Хлопець зазначає, це і стало додатковою мотивацією для персоналу, аби вони ставали екосвідомими собі ж на користь.
Очільниця ГО «Zero Waste Lviv» Ірина Миронова зазначає, що в цьому проєкті наша організація виконує консультаційну роль і вони тісно співпрацють із закладами гостинності.
«Ми провели кілька аудитів відходів: ще до карантину встигли попрацювати з багатьома закладами. Вони зібрали за день усі відходи та промаркували їх, у яких зонах вони утворюються. Таким чином це дало розуміння того, чи є різниця між закладами у форматі відходів та скільки яких продукують», - розповідає керівниця.
У ГО «Zero Waste Lviv» продили огляд, скільки відходів та яких саме використовує кожен заклад
Сама концепція «нуль відходів» полягає саме у процесі зменшення відходів, що генеруються, та постійна робота над зменшенням залишку сміття, що не піддається ані переробці, ані компастуванню.
Ірина Миронова акцентує, що найбільше залишкового сміття є від одноразового посуду, що використовують у ресторанах, тому варто переходити на багаторазову тару.
«Скло є унікальною вторсировиною, адже може перероблятись безперестанну кількість разів, і, відповідно, дуже важливо його зберігати та сортувати. Є багато барів і пабів, де скляної тари дуже багато, і ми рекомендуємо саме таким закладам мати добре налагоджену систему роздільного збору скла», - говорить.
Найбільше залишкового сміття є від одноразового посуду, що використовують у ресторанах, тому варто переходити на багаторазову тару
Очільниця ГО «Zero Waste Lviv» також зазначає: незабаром будуть опікуватись і роздільним сортуванням органіки, адже 80% продуктів закладів харчування становить саме вона.
Готується розробка менших контейнерів для зручного використання у менших закладах сфери гостинності у Львові.
Важливою складовою у цьому процесі є й логістика. Йдеться про те, що заклади починають функціонувати зранку, а закриваються пізно ввечері, тому необхідно підлаштувати забір відходів у такий проміжок, аби наступного дня баки були порожніми.
«Саме ці підходи стануть основними у межах проєкту «Модель «нуль відходів» у дії». Значиним етапом буде й конкурс кейсів, тому всі, хто знає вдалу практику поводження із відходами та роздільного збору второграніки та сировини, зголошуйтесь та подавайте описи. Кращі увійдуть до окремого збірника», - підсумувала Ірина Миронова.
Мар’яна КОВАЛЕНКО
Коментарі