дивись.info

Сьогодні Україна відзначає День Державного Прапора

Сьогодні Україна відзначає День Державного Прапора
Фото: відкриті джерела

23 серпня, напередодні Дня Незалежності, українці вшановують один із офіційних символів країни – Державний прапор України.

На загальнодержавному рівні свято встановлено указом Президента України Леоніда Кучми № 987/2004 «Про День Державного Прапора України» від 23.08.2004. Цей указ було доповнено Указом Президента України Віктора Ющенка № 602/2009 «Про внесення змін до Указу Президента України від 23 серпня 2004 року N 987», яким було засновано підняття Прапора України у День Державного Прапора України і під час інших державних свят та проведення загальнодержавних заходів. Поточну редакцію указу опубліковано на сайті Верховної Ради України.

Синьо-жовтий стяг: символічне значення кольорів Державний прапор України затверджений Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви. Дехто ж стверджує, що насправді барви нашого прапора здавна символізують дві головні стихії природи – воду і вогонь. Водночас, з релігійного погляду, жовтий (золотий) колір – уособлює Творця і взагалі Вищу духовність, а синій – усе земне.

Історія державного прапора.

Перша історична згадка про поєднання синього та жовтого елементів в офіційній символіці датується 1256 роком – днем заснування Львова. Герб цього міста, зокрема, прикрасив золотий лев на синьому тлі. Золотий і синій кольори з XIV ст. офіційно використовувалися в гербі Руського королівства. Також ці барви є і на гербах місцевої знаті, князів, шляхтичів. Поєднання символічних для країни кольорів знаходимо і в добу козацтва, особливо починаючи з XVIII ст. Часто у запорожців були сині стяги, прикрашені золотистими орнаментами, образами православних святих або ж козаків.

Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX ст.

Так, перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердивши поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки. Примітно, що досі точаться дискусії довкола того, яким чином розташовувалися кольори на прапорі УНР: блакитний вгорі та жовтий унизу, чи навпаки – із жовтим угорі.

Науковці сходяться на тому, що не існує документів, якими в УНР затверджувався б саме “жовто-блакитний” порядок смуг. Тому цілком можливо, що використовувалися обидва варіанти стяга.

Чому український прапор пропонують перевернути

Правильна назва Державного прапора України – синьо-жовтий. Його кольори розташовані в такому порядку: вгорі – синій, унизу – жовтий. Водночас не всім до вподоби така послідовність розміщення кольорів, тому смуги державного стяга пропонують поміняти місцями. Цю ідею часто аргументують фен-шуєм та українською історією. Прибічники ідеї “перевертання” прапора, зокрема, заявляють, що такий порядок кольорів – чи не основна причина нещасть України.

Тому, за їхнім твердженням, для розквіту України треба лише “перевернути” прапор. Стосовно ж “історичного” аргументу, то, дійсно, порядок смуг на прапорі тривалий час був невизначеним, тому використовували обидва варіанти. Проте, починаючи з 1848 року, поступово став переважати синьо-жовтий варіант, котрий, зрештою, й закріпили у XX ст.

Зображення Прапор-реліквія Опис
Виставка Українських прапорів.jpg Виставка «Прапорів-реліквій» На виставці представили понад 60 національних стягів.
Прапор з дисидентського мітингу1988.jpg Прапор з дисидентського мітингу 1988 року 9 березня 1988 р. активісти Українського культурологічного клубу (дисидентської організації) зібралися біля пам’ятника Тарасові Шевченку (Київ) з 30 саморобними прапорцями.Учасники мітингу надягали прапорці на дерев’яні древка вже перед самим пам’ятником, оскільки так легше було їх сховати від можливого обшуку в дорозі. Водночас публічна демонстрація української національної символіки, зокрема синьо-жовтого прапора, переслідувалася і каралася радянською владою.
Прапор з телевишки на горі Карачун.jpg Фрагмент прапора з телевишки на горі Карачун 14 травня 2014 року нацгвардієць Мирослав Гай разом із десантником 95-ї окремої аеромобільної бригади Сергієм Шевчуком без жодної страховки встановили цей прапор на верхівці 120-метрової телевізійної вежі на горі Карачун поблизу Слов’янська.Згодом внаслідок обстрілів з боку бойовиків вежу було зруйновано, але Мирослав, ризикуючи життям, знайшов серед уламків клаптик стяга і забрав його з собою.
Ukrainian flag from Ilovaisk battlefield.jpg Прапор з-під Іловайська Державний прапор України, подарований солдату 93 ОМБр Олександру Куренку його другом перед відправкою в зону АТО. Прапор використовувався підрозділом зенітників, у якому служив О.Куренко. Під час виходу з «Іловайського котла» 29 серпня 2014 року прапор був у машині ЗІЛ-131 із зенітною установкою в кузові. Машина була обстріляна, двоє бійців загинуло, а інші пересіли на вцілілий автотранспорт 93-ї бригади. Пізніше вони потрапили в російський полон. Понівечений прапор виявлено у згорілій машині ЗІЛ-131 пошуковою групою Місії «Евакуація 200» («Чорний тюльпан») під час розшуку загиблих українських вояків у вересні 2014 року.
Прапор 92-ї ОМБ під Іловайськом.jpg Прапор 92-ї ОМБр Державний прапор України, який був закріплений на антені одного з танків Т-64БВ 92-ї окремої механізованої бригади, яка у ніч з 27 на 28 серпня 2014 року намагалась прорвати оточення російських військ під Іловайськом. Колона ротно-тактичної групи була розстріляна артилерією та кулеметним вогнем супротивника. 11 бійців загинуло, чимало було поранено.Загиблих українських військовослужбовців поховали місцеві мешканці з сіл Новозар’ївка та Колоски Старобешівського району Донецької області. Вони ж знайшли та сховали від російських військових і ДНРівців національний прапор. Коли у вересні 2014 року пошуковці Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») ексгумовували братську могилу загиблих бійців 92-ї бригади, місцеві мешканці передали їм цей прапор.
Прапор штабу сектора С.jpg Прапор штабу сектора «С» у Дебальцевому Прапор виготовили учні Новоград-Волинського вищого професійного училища (Житомирська область).З грудня 2014 до січня 2015 року перебував у штабі сектору «С» у м. Дебальцеве (Донецька область). Наприкінці січня 2015 прапор повернувся до Новоград-Волинського, де його розмістили у Музеї бойової слави.
Прапор у селищі Побєда.jpg Прапор з району бойових дій на Луганщині Обгорілий прапор знайшли під час боїв у селищі Побєда (Новоайдарський район Луганської області). Волонтери зняли його зі спаленої бронемашини сил АТО.
Прапор 28 ОМБ.jpg Прапор 28 ОМБр Прапор 4-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону 28-ї окремої механізованої бригади. Отриманий від волонтерів. Стяг майорів на українських позиціях під Мар’їнкою, коли 3 червня 2015 року їх спробували штурмувати бойовики. Опорний пункт підрозділу перебуває на першій лінії оборони. Рота першою зустріла наступ бойовиків, але бійці вистояли та перемогли, відкинувши ворога.
Прапор 41 ОМПБ Чернігів.jpg Прапор 41 ОМПБ (Чернігів) Прапор 41-го окремого мотопіхотного батальйону, що бере участь в АТО.
Прапор 53 ОМБ.jpg Прапор 53 ОМБ Прапор взводного опорного пункту 53-ї окремої механізованої бригади.Підрозділ сформований у серпні 2014 року. Під цим прапором бійці бригади у жовтні-грудні 2014 року, а також з лютого до липня 2015 року виконували бойові завдання з утримання стратегічно важливої Бахмутської траси в Луганській області. У серпні 2015 бійці тримали оборону на опорному пункті «Вінець» біля Авдіївки Донецької області.
Прапор 55 ОАБ.jpg Прапор 55 ОАБ Прапор 5-го дивізіону артилерійської розвідки 55-ї окремої артилерійської бригади.Під цим стягом з липня 2014 року артилеристи виконували бойові завдання у секторах «Б» і «Д», підтримуючи вогнем сили 93-ї окремої механізованої бригади. Дивізіон неодноразово вступав в артилерійські дуелі з російськими військами, зокрема під Амвросіївкою та Іловайськом в серпні 2014, відтак біля Авдіївки, Донецького аеропорту, Маріуполя, Волновахи. За мужність то героїзм 2 офіцери дивізіону нагороджені орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Прапор 79 ОАМБ.jpg Прапор 79 ОАМБ Державний прапор мінометної батареї 79-і окремої аеромобільної бригади.У листопаді — грудні 2014 року батарея «Цунамі» займала позицію в селищі Піски біля Донецька. За традицією, на прапорі залишали свої побажання командири «кіборгів», які йшли на ротацію з Донецького аеропорту, дякуючи мінометникам за вогневу підтримку.

Цей прапор пройшов довгий бойовий шлях: від Миколаєва до КПП «Довжанський» на українсько-російському кордоні, і від Красного Лиману до Маріуполя.

Flag of Ukrainian Air Forces.jpg Прапор Зведеного загону Повітряних Сил Збройних Сил України У вересні 2014 року почалося формування зведеного загону з числа добровольців-військовослужбовців Повітряних Сил для участі в АТО.У серпні 2015 року військові несли службу в районі міста Авдіївка (Донецька область). У надважких умовах вони обороняли ключову позицію поблизу Донецького аеропорту.
Прапор спеціального загону ВМС України.jpg Прапор спеціального загону ВМС України Військово-морський прапор окремого спеціального загону боротьби з підводними диверсійними силами та засобами противника Військово-Морських Сил Збройних Сил України.Моряки-спецпризначенці вивезли свій військово-морський прапор із тимчасово окупованої території Криму. У подальшому під цим прапором загін виконував бойові завдання біля Маріуполя.
Прапор 36-ї окремої бригади морської піхоти.jpg Прапор 36-ї окремої бригади морської піхоти Прапор 36-ї окремої бригади морської піхоти. Ці стяги морські піхотинці вивезли після анексії Криму з селища Перевальне Сімферопольського району, міст Феодосія та Керч, де до березня 2014 року дислокувалися батальйони морської піхоти та підрозділи бригади берегової оборони.У серпні 2015 морські піхотинці обороняли передові рубежі біля Маріуполя.
Прапор з Антарктики.jpg Прапор з науково-дослідного судна «Горизонт» 1990-ті pp. 1996 року Велика Британія подарувала Україні свою наукову станцію «Фарадей» в Антарктиці. Станція отримала назву «Академік Вернадський», і відтоді українські науковці ведуть дослідження у цьому регіоні. Для перших експедицій до узбережжя Антарктиди використовувалися експедиційні судна льодового класу «Горизонт» і «Ернст Кренкель».
П.Порошенко і М.Подрезан.jpg Прапор Миколи Подрезана Президент України Петро Порошенко і Микола Подрезан під прапором, з яким мандрівник у інвалідному візку подорожував 35-ма містами світу.
Прапор пластунів 1931.jpg Прапор українських пластунів 1931 року Прапор 2-го Пластового куреня імені Лесі Українки гімназії м. Ржевніце (Чехословаччина).

Для статті використовувалися матеріали з wikipedia та УНІАН.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.