Як підвищення мінімальної зарплати позначиться на українській економіці

Сьогодні мінімальна зарплата становить 4723 гривні. А з вересня вона зросте на 5,5%, або на 277 гривень.  Крім того, наступного року має відбутися ще два підвищення – на початку року до 6000 тисяч гривень, а згодом – до 6500.

Як позначиться підвищення мінімалки на економіці і чи не призведе це до зростання інфляції та тінізації бізнесу, ІА Дивись.info  запитала в експертів.

Василь Матій, фінансовий експерт, партнер в iPlan.ua:

«У 2020 році зростання мінімальної зарплати відносно несуттєве, тому не позначиться на економіці. Натомість 2021 року заплановане підняття до 6500 гривень, тобто на 30%. Як на мене, це дуже суттєве підняття, враховуючи, що українська економіка через коронакризу не зростала, тобто ВВП та інтенсивність виробництва не збільшувалися, а навпаки – зменшувалися. Першою причиною для збільшення мінімальної заробітної платні є зростання економіки країни, збільшення інтенсивності праці, що відображається на збільшенні валового внутрішнього продукту. Ми ж цього не спостерігали.

До яких наслідків це може призвести? Якщо говорити про суб’єкти господарювання, то у них є усього декілька варіантів, як впоратися з додатковими витратами. Тому що додаткові витрати на зарплату – це одночасно і збільшення податків, і самих зарплат саме для суб’єктів господарювання. Дуже часто ці витрати лягають на кінцевого споживача. Тобто збільшується вартість кінцевої продукції на розмір збільшення витрат на утримання персоналу. Відповідно, збільшення цін на продукцію через логістичні ланцюги і зв’язки виготовлення продукції поширюються майже на всі товари, що призводить до інфляції. У подальшому вона призведе до того, що банкам і передусім НБУ треба буде збільшувати облікову ставку. Але банки навіть без центрального банку будуть змушені збільшувати відсоткові ставки за депозитами, тому що депозити мають бути вищими за рівень інфляції, щоби у населення була мотивація зберігати кошти у банку. Отже, це призведе до збільшення відсоткових ставок за кредитами, які тільки почали у нас останнім часом знижуватися. Зараз ми спостерігаємо рекордно найнижчий рівень облікової ставки у 6%. Тобто тільки кредити почали дешевшати для бізнесу, що допомагає йому розвиватися, але через інфляцію і збільшення облікових ставок вони почнуть дорожчати.

Так само це може призвести до тінізації економіки і масового переведення працівників на фізичних осіб підприємців для податкової оптимізації. Тому що зараз через віддалений формат роботи контролювати чи працівник справді веде незалежну підприємницьку діяльність, чи спокійно працює з однією компанією, але як ФОП, а не як найманий працівник, буде досить складно, і призведе до зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів.

2021 року відбудеться досить суттєве податкове навантаження на бізнес. 2020-го ми не встигнемо його відчути, тому що це буде тільки перший крок, а 2021 року заплановано два збільшення».

Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук:

«Підвищення мінімальної заробітної плати є піар-ходом влади з метою стримати падіння рейтингу «Слуги народу» напередодні місцевих виборів. Сума підвищення незначна – 277 гривень. Навряд чи вона суттєво вплине на рівень життя незаможних громадян. Звісно, зарплати підвищувати треба. Але краще це робити не адміністративними заходами, а за рахунок розвитку економіки. В умовах кризи підприємства й так ледь зводять кінці з кінцями. Підвищення мінімальної зарплати може спровокувати скорочення працівників або переведення їх на неповний робочий день. Також таке рішення сприятиме зростанню тінізації зарплати. Підвищення зарплати сприяє зростанню інфляції. Проте нинішнє підвищення занадто мале, щоби спровокувати помітне зростання цін. Поганий врожай та девальвація гривні будуть основними чинниками інфляції нинішнього року. Але, якщо влада збільшить мінімальну зарплату до 6500 гривень в 2021 році, то таке підвищення вже може викликати суттєве зростання інфляції».

Лілія Брудницька, експертка Центру структурної політології «Вибір»:

«Підвищення мінімальної зарплатні аж на 277 гривень майже не позначиться на економіці, оскільки 4 мільярди для держбюджету не настільки непосильна ноша, щоби прискорювати інфляцію, котра, до слова, не може бути галопуючою через обмежені з часу карантину доходи населення. Тому ініціаторам підвищення мінімалки непокоїтися немає приводу. Особисто я як експерт розглядаю це підвищення як соціально-політтехнологічний крок. По-перше, президент Володимир Зеленський повністю відтворює логіку дій свого попередника – напередодні виборів давати народу гроші. За великим рахунком, ця дія могла б бути сприйнята як підкуп виборців, якби не одна деталь – розмір підвищення. Плюс 200 гривень, найімовірніше, роздратують електорат, аніж збільшать рейтинг чинного президента та його «Слуги народу».  Якби це була суто політтехнологія, зарплати підвищили б з жовтня або липня-серпня і приблизно на 700 грн. Тому у даному зростанні до 5000 гривень потужна соціальна складова. По-перше, наближається хвиля підвищення тарифів ЖКГ. Щоби мати аргумент на свою користь, потрібно спочатку людям щось дати. Влада дала і може спокійно піднімати тарифи. По-друге, є зобов’язання перед зовнішніми кредиторами, які пильно простежують взаємозв’язок між сумою наданих траншів та зростанням доходів населення. Тому широкий жест 25 серпня – це відмазка перед кредиторами, мовляв, бачите, карантин, пандемія, а ми все ж таки підвищили! При цьому навряд чи кредитори забудуть (як наші люди), що є 64 мільярди гривень в антиковідному фонді. А якби їх спрямувати на зарплати, то можна було б підняти й до 15 тисяч гривень. По-третє, перед початком опалювального сезону кожна влада останні 6 років займається однією й тією ж вправою – вигадує способи штучно зменшити кількість претендентів на субсидію. Зростання мінімалки автоматично виведе з кола реальних претендентів чималу кількість населення, ще багатьом субсидії будуть порізані до мізерних сум. На це, окрім нових правил обчислення доходів домогосподарства (включати до доходів суму отриманих субсидій), спрацює і нова мінімалка. Скорочення обсягів коштів на субсидування входить до переліку умов співпраці з МВФ та іншими кредиторами, оскільки там переконані, що опосередковано законність витрачання їхніх траншів виявляється у зростанні доходів населення і, звісно, скороченні субсидіантів. Той факт, що скорочення є штучним, ані кредиторів, ані владу не хвилює.

Щодо тінізації бізнесу. Неофіційно підприємці обговорюють нову структуру бізнесу: виживуть ті, хто має зв’язки з державними структурами і може собі дозволити платити мінімалку. Решта піде в тінь або напівтінь, чому сприятиме новий Трудовий кодекс, який мають ухвалити у жовтні-листопаді 2020 року.

І останній нюанс. Президента у Раді 25 серпня не було. Але були його обіцянки, що це «не останнє підвищення». Недолугий політтехнологічний прийом, на який, можливо, і поведеться частина симпатиків чинного президента, доки у них в холодильниках є якісь харчі та є кошти сплатити за комуналку».

Костянтин Череповський, директор рекламної агенції:

«Підвищення мінімалки є заходом боротьби з дефіцитом державного бюджету, масштаби якого минулого тижня навіть були змушені офіційно прокоментувати в Кабінеті Міністрів. Виплата субсидій завжди була помітною витратною складовою національного бюджету. Наразі ж бюджетні витрати на зазначений інструмент соціальної допомоги, згідно з чинним нормативним регулюванням, знаходяться у прямій залежності від кількості тих, хто одержує свої доходи не лише офіційно, але й обов’язково – не нижче встановленого заробітного мінімуму. Інші розраховувати на одержання субсидії не можуть. До зазначеного треба додати й опалювальний сезон, що наближається.

Отже, підвищення мінімального рівня заробітної плати в умовах карантину дозволити зможе далеко не кожне підприємство, логічним чином це призведе до помітного зниження витрат бюджету на забезпечення соціальної допомоги громадянам, і як результат – покращення бюджетного балансу».

Відреагували на підвищення мінімальної зарплати й в Європейській Бізнес Асоціації.

«Бізнес з прикрістю сприйняв прийняте вчорашнє рішення. У серпні, як тільки стало відомо про наміри підвищити розмір мінімальної зарплати, бізнес виступив проти даної ініціативи та закликав до діалогу в даному контексті. Однак, на жаль, жодної реакції на пропозицію сумлінних платників податків не було. А сьогодні ми вже маємо прийняте рішення, що яскраво демонструє – якщо є бажання, рішення можуть прийматись досить швидко. Тож дуже б хотілось схожої швидкості і по системних, фундаментальних для бізнесу та країни пропозиціях. Особливо з питань, котрі прямо та болюче впливають на діяльність бізнесу в кризовий, непростий для підприємців, час. Сьогоднішнє рішення можна розцінювати як неготовність до конструктивного діалогу», - прокоментувала Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації.

Варто зауважити, що цим рішенням найвідчутніший удар буде нанесено саме по сумлінних платниках податків, які чесно виплачують заробітну плату своїм працівникам. При цьому під ударом опиняться навіть ті бізнеси, які легально платять офіційну зарплату набагато вище мінімальної. Крім того, збільшення податкового тиску на оплату праці, та ще й в період економічної кризи, стимулюватиме зростання сектору тіньових заробітних плат. А у гіршому випадку – призведе до посилення тиску на сумлінних платників з боку державних органів. Тож навряд ці наслідки можна назвати позитивними для бізнесу, громадян та країни в цілому.

Період кризи відбився на усій бізнес спільноті, тож наразі важливо підтримати компанії, а не створювати додаткові перешкоди для прозорої діяльності бізнесу. Даний законопроєкт не є частиною системних ініціатив з підтримки бізнесу та, навпаки, здатен поглибити кризові явища.

Тому Європейська Бізнес Асоціація звертається до Президента України Володимира Зеленського із закликом не підписувати даний законопроєкт як такий, що посилить податковий тягар на сумлінних платників податків.

Водночас, спільнота буде наполягати, як мінімум, на пропорційному зниженні максимальної величини бази нарахування ЄСВ з метою недопущення зростання навантаження на сумлінних платників.

Однак сподіваємось, що влада продемонструє спроможність до змістовного діалогу і спільно нам вдасться випрацювати компромісний вихід із ситуації, що склалась».

Оксана ДУДАР

Фото: ua.depositphotos.com