дивись.info

Конфлікт (не) одного дня: що потрібно знати про Другу світову війну

Конфлікт (не) одного дня: що потрібно знати про Другу світову війну

Сьогодні минає 81 рік з початку протистоянь, які ознаменували початок Другої світової війни. 1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу.

Війна тривала рівно 6 років і 1 день. У ній загинуло від 50 до 80 мільйонів осіб з понад 60 країн світу. За мир боролися понад 100 мільйонів людей, а воєнні дії охопили території 40 держав.

Варто знати власну історію, тому ІА Дивись.info пропонує пригадати ті події разом.

Війна, яку не оголошували

За тиждень до початку наступу на Польщу, а саме 23 серпня 1939 року, був підписаний таємний договір між Німеччиною і Радянським Союзом, що увійшов у історію як пакт Молотова-Ріббентропа. Таємний протокол врегульовував інтереси обох сторін щодо поділу Східної Європи.

Лише 17 вересня 1939 року радянські війська, які так і не оголосили війну, вступили на територію Західної України, нібито з метою захисту народу. Люди вітали тодішніх загарбників із квітами.

Уже 28 вересня СРСР і Німеччина підписали договір про Дружбу і кордон, який засвідчив входження до Радянського Союзу майже 200 тисяч квадратних кілометрів території знищеної Республіки Польща (з територією Волині та Галичини).

Хронологія Другої світової війни

Таємний протокол не виконали повністю, тому вже в червні 1940 року Червона армія СРСР здійснює наступ на територію Північної Буковини та Бессарабії. Натомість до складу тогочасної УСРС приєдналося ще два регіони.

У той час в Україні утворили Радянську адміністрацію з восьми новими областями: Волинською, Львівською, Дрогобицькою, Тернопільською, Станіславською (нині — Івано-Франківською), Рівненською, Чернівецькою та Ізмаїльською.

Утворено Радянську адміністраці. з 8-ми областями на Західній Україні.
Джерело: Історія України в історіях.

Тоді ж продовжили плекати ідеї колективізації: селяни, себто більшість тогочасного населення ледь не ночували у колгоспах і працювали, не покладаючи рук зранку до ночі. Окрім цього, індустріалізація значно прискорила розвиток промисловості за рахунок тих же людей, котрих змушували працювати за їжу на будівництвах великомасштабних підприємств, які зводили ледь не за місяці.

Танки Вермахту на вулицях Львова / Вересень, 1939-й
Фото: БезТабу

Кампанія масової українізації або зукраїнщення — політичне просування й упровадження елементів української мови й української культури в різних сферах суспільного життя.

Єврейському населенню та українцям, які були лояльними до влади, дозволили обіймати керівні посади, зокрема в державних установах. Та такі кроки зі боку радянської влади були радше жестом відвернення уваги від подій, які стануться трохи згодом.

(Не)«Блискавична війна»

У грудні 1940 року німецьке командування розробляє план розгрому СРСР у так званій блискавичній війні, що назвуть на честь німецького імператора Фрідріха Барбаросса. Таким чином за лічені місяці німецькі війська мали вийти до Волги.

Плани нацистів щодо України

У нацистській Німеччині розглядали різні сценарії перебігиу подій, які стосувалися безпосередньо територій України. Плани змінювались, зважаючи на обставини і хід війни. Та більшість сходились на одному — на здобутті життєвого простору на Сході задля німецької колонізації. Плани нацистської верхівки сформулювали в операцію «Ост»: йдеться про перелік важливих документів, які розпочали розробляти у 1940 році, а саме: планування складалося з двох розділів — «малий план» і «великий план». Щодо останнього, то це стосувалось освоєння світу по завершенню війни, а «малий» реалізовувався у межах воєнних дій.

Тобто всі події, які розгортались усі ті шість років, були наслідком «малого плану». Туди належала фізична розправа ад національними меншинами: євреями, ромами. А також знищували комуністів і противників новоствореної влади; експлуатували місцеве населення, яке і без того було зморене тяжкою працею та постійним голодом.

Натомість у «великому плані» йшлось про скорочення саме слов’янського населення, яке проживає на окупованих Гітлером територіях.

Після цього понад 4,5 мільйона німців мали оселитись на територіях загарбаних держав, а Україна — була б сільською «державкою» для окупантів.

Світова арена

У лютому 1943 радянська армія здобула перемогу під Сталінградом. У Північній Африці німецькі та італійські війська зазнали поразки під Ель-Аламейном. Просування Японії було зупинено силами американців та австралійців у битві за Мідвей. У 1943 році після низки військових невдач Гітлера на східному фронті, висадки союзників в Сицилії та Італії, що призвело до капітуляції останньої, і перемог США на Тихому океані, країни Осі втратили ініціативу та перейшли до стратегічного відступу на всіх фронтах.

У 1944 році армії західних альянтів визволили Західну та Центральну Європу, у той час як радянські війська вигнали нацистських окупантів з власної території та країн Південно-Східної Європи.

Зазначається, що до кінця квітня 1945 року радянські війська оволоділи значною частиною території Японії. Наприкінці квітня 1945 року Адольф Гітлер застрелився.

Останні акорди

8 травня 1945 року керівництво Вермахту підписало Акт про беззастережну капітуляцію. Ця дата вважається Днем перемоги над нацизмом в Європі.

Після опублікування 26 липня 1945 Постдамської декларації та відмови Японії капітулювати на її умовах США скинули атомні бомби на міста Хіросіму і Нагасакі 6 і 9 серпня відповідно, що стало найгіршою ядерною катастрофою у світі.

Ядерні атаки на японські міста Хіросіма і Нагасакі, здійснені збройними силами США за президентства Гаррі Трумена наприкінці Другої світової війни. 6 серпня 1945 року атомна бомба «Малюк» була скинута на Хіросіму, а 9 серпня 1945 року бомба «Товстун» — на Нагасакі. Це були єдині випадки використання ядерної зброї.

У серпні 1945 Радянський Союз розгорнув бойові дії проти Японії: країна не була готова до вторгнень і визнала власну поразку увійні. Акт про капітуляцію підписано 2 вересня 1945 року — це стало офіційною датою завершення Другої світової війни.

Злочини проти людяності: Голокост

У межах «малого плану» Другої світовою війни мали знищити все єврейське населення, яке проживало на територіях загарбаних держав. Голокост у перекладі з давньогрецької мови означає «всеспалення», а під час геноциду єврейського населення загинуло понад 6 мільйонів осіб.

Діти, яких відправили у концентраційні табори, де вони згодом загинуть. Джерело: Ресурсний центр ГУРТ

Метою Голокосту було переслідування і масове знищення населення, яке належало до національних меншин. Крім того, жертвами розправ стали гомосексуалісти, масони, свідки Єгови, безнадійно хворі тощо.

З початком Другої світової війни нацисти захопили країни та області з місцями компактного проживання єврейського населення — Польщу, Прибалтику, Україну, Білорусь.

У великих містах створювались гетто, куди зганялося все єврейське населення міста і околиць. Найбільше гетто було створено у Варшаві — у ньому містилося до 480 тисяч євреїв. У перші дні окупації німці підбурили місцеве населення окупованої Польщі до єврейських погромів та безпосередньо брали в них участь. Зокрема за участю німців та місцевих мешканців відбулися масові погроми у Львові та Єдвабному.

На території СРСР найбільшими гетто були Львівське (409 тисяч осіб, існувало з листопада 1941 по червень 1943 року) і Мінське (близько 100 тисяч чоловік, ліквідовано 21 жовтня 1943).

Було створено шість таборів смерті: Аушвіц, Треблінка, Белжець, Собібор, Хелмно та Майданек у Польщі. Список не вичерпний, окремі автори доповнюють його таборами Ясеновац в Югославії та Малий Тростенець у Білорусі.

Також по всій Балтії, Україні, Білорусі, майже біля кожного невеликого міста, біля багатьох сіл знаходяться «ями» — яри, куди зганяли і розстрілювали чоловіків, жінок, дітей.

Бабин Яр 

Під час німецької окупації Києва у 1941-1943 роках урочище Бабин Яр стало місцем масових розстрілів німецькими окупантами мирного населення і радянських військовополонених.

Урочище Бабин Яр на Київщині – місце, де страчували єврейське населення за національною ознакою. Джерело:Інститут національної пам’яті

Саме тут лише за два дні, 29 та 30 вересня 1941 року, розстріляли майже 34 тисячі євреїв. Перший розстріл відбувся 27 вересня 1941 року, коли було вбито 752 пацієнти психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка розміщувалась безпосередньо біля Бабиного Яру.

Скільки людей стали жертвами у Бабиному Яру, досі невідомо. Зображення: УІНП

Історики розповідають, що людей роздягали, аби ще раз підкреслити їхню безпорадність та нагадати, що вони — ніхто. З них навіть «здирали» шматки шкіри перед розстрілами.

Уже наприкінці липня 1941 року в Каунасі були вбиті німцями тисячі євреїв. Хвиля вбивств прокотилася по всій Литві. До початку 1942 року залишки єврейських громад зберігалися лише в містах Каунас, Вільнюс, Шяуляй і Швенчіс. У Латвії протягом декількох тижнів було знищено все єврейське населення провінційних міст.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.