У вівторок, 2 вересня, минає 5 років як Кабінет Міністрів ухвалив постанову про утворення Національної поліції України.

ІА Дивись.Info пригадує, як в Україні проходила реформа поліції.

Про необхідність створення поліції в Україні почали говорити з моменту проголошення нею незалежності, проте справжні рішучі кроки в цьому напрямку почалися лише 2014-го. Певні спроби в цьому напрямку були ще у 2012 році, однак тодішня влада не мала на меті перетворення міліції з репресивного інструменту в сервісну службу для населення, а натомість передбачала банальну зміну назви «міліція» на «поліція».

2012. Перша спроба реформи поліції

У липні 2012 року у Верховній Раді України був зареєстрований законопроєкт №10688 «Про поліцію». Авторами даного законопроєкту були представники фракції Партії регіонів — Василь Грицак і Валерій Коновалюк.

Автори аргументували доцільність прийняття законопроєкту необхідністю сформувати належну правову основу діяльності поліції в Україні відповідно до положень Конституції, закону «Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» та європейських стандартів.

Проєкт форми для української поліції 2012 року.

Зокрема народний депутат Грицак, представляючи законопроєкт на засіданні Комітету, зазначив, що слово «поліція» за загальним підходом означає систему державних служб і органів, які виконують на професійній основі функції з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю, тому слово «поліція» найбільш відповідає статусу і задачам того органу, який сьогодні в Україні називається «міліція».

Втім, попри те, що законопроєкт був розроблений і представлений тодішньою владною більшістю, він завис на стадії розгляду і не був прийнятий.

2014. Підготовчий етап

Навесні 2014 року серед експертів почалися розмови щодо проведення реформ у силовому блоці. Після виборів та формування складу законодавчих та виконавчих органів почався процес складних реформ, метою яких було викорінення корупції та беззаконня з судової та правоохоронної систем.

Для проведення якісних реформ владою прийнято рішення використати успішний досвід закордонних партнерів. Саме з цією метою Кабінет Міністрів України призначив Еку Згуладзе першим заступником міністра внутрішніх справ, що зіграло значну роль у створенні та розвитку української поліції.

Ека Згуладзе, перший заступник міністра внутрішніх справ України з 17 грудня 2014 по 11 травня 2016 рік

Згуладзе була заступником міністра внутрішніх справ Грузії з 2005 до 2012 року в часи президента Міхеїла Саакашвілі й на цій посаді брала активну участь у радикальному реформуванні грузинських органів внутрішніх справ. Восени того ж року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков представив концепцію майбутньої реформи Міністерства внутрішніх справ, в якій передбачалось створення Національної поліції як центрального органу виконавчої влади. Впродовж 2014-2015 років йшла активна робота над законом, який регулював би роботу поліції. Таких законів було підготовлено два – від президента та від уряду. Урядовий законопроєкт отримав назву «Про Національну поліцію», а його альтернатива, підготовлена пропрезидентською більшістю, «Про поліцію і поліцейську діяльність».

21 травня 2015 року Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт №2822 «Про Національну поліцію». За відповідне рішення проголосували 284 нардепи при 226 мінімально необхідних, тим самим Рада дала зелене світло Національній поліції.

2015. Створення патрульної поліції

Вже в липні 2015-го перші патрульні поліцейські вийшли на вулиці Києва. Українським «копам», задуманим за образом і подобою американських, призначили зарплату в 8 тисяч гривень — в 3-4 рази більше, ніж отримував середньостатистичний дільничний міліціонер. Гроші на екіпірування патрульних теж виділила Америка.

Молоді хлопці та дівчата, всі як на підбір симпатичні, в ідеальній фізичній формі, освічені й чемні, крім стандартних обов’язків поліцейського, зворушували тим, що переводили бабусь через дорогу, втихомирювали сусідських псів, боролися з гучними півнями та приборкували змій.

4 серпня 2015 року президент підписав закон «Про Національну поліцію» — тепер цей день відзначається як День Національної поліції України.

4 липня 2015 рік, на Софійській площі у Києві відбулася урочиста церемонія складання присяги особового складу патрульної поліції України. Фото: ua.krymr.com

Через три місяці, 7 листопада, міліція офіційно припинила існування. Головою цієї структури стала Хатія Деканоїдзе, яка пропрацювала п’ять років ректором Поліцейської академії в Грузії.

Хатія Деканоїдзе, обіймала посаду керівника Національної поліції України з 2015 по 2016 роки.

Коли патрульні вийшли на вулиці десятків міст, а ейфорія від появи поліції спала, почалася переатестація співробітників МВС. Левова частка старих кадрів спробувала залишитися в системі будь-якими шляхами, і багато, за словами волонтерів, залучених в переатестації, залишилися: хтось вирішував питання через знайомих, комусь допоміг відновитися на посаді суд. Про невдоволення процедурою заявила і Деканоїдзе. Співбесіди на логіку і знання, за її словами, завалили близько 4 тисяч співробітників МВС. Глава Нацполіції підкреслювала, що всю систему неможливо очистити всього однією хвилею переатестації, та цей процес повинен йти до того часу, поки система не навчиться самовідновлюватись.

2020. Реформа Нацполіції над прірвою

Станом на червень 2020 року чисельність Нацполіції становила 151,6 тис. осіб. При цьому недоукомплектовано 23,7 тис. посад, а це майже 16% персоналу. Найбільше бракує людей у департаменті Патрульної поліції – понад 22%, тобто кожна п’ята посада – вакантна. Найбільший недобір поліцейських у Києві.

З поліції продовжують масово звільнятися працівники. Офіційні дані свідчать, що найбільше звільнень з лав поліції було 2018 року – понад 10% від загальної кількості. Цей відтік кадрів продовжується й нині. За 5 місяців 2020 року звільнилися ще 4425 поліцейських.

Середня зарплата поліцейського становить 15 тис. грн. При цьому працівники столичної патрульної поліції отримують в середньому 13,9 тис. грн, а в регіонах зарплата нижча – близько 10 тис. грн.

Рівень довіри населення до правоохоронців невпинно знижується. Так, згідно з даними соціологічного опитування від жовтня 2016 року, новій поліції довіряли 40,7% респондентів, не довіряли – 41,9%. За даними соціологічного опитування центру Разумкова від лютого 2020 року, рівень довіри до поліції – 43,7%, при цьому не довіряли правоохоронцям 44,3% опитаних. Згідно з даними опитування від 4 травня 2020 року, рівень довіри до Національної поліції знижується і становить 35,7%, а рівень недовіри – 55,6%

Питання переатестації поліцейських дедалі частіше звучить у контексті провалу реформи. Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко навіть звинуватив Хатію Деканоїдзе, яка допомагала українському уряду створювати Нацполіцію у 2015 році, в недолугій організації системи оцінювання. Вона теж каже, що в систему повернулися 93% колишніх правоохоронців.

«Це була не переатестація, а судилище. Ми втратили величезну кількість хороших людей з невисокою кількістю поганих», – казав він в інтерв’ю РБК-Україна.

Хатія Деканоїдзе та Арсен Аваков

Згодом у коментарі журналістам він спростовув дані про 93% старих кадрів, які нібито повернулися.

«Нехай Хатія покаже документ. Там значно менше, не 93%. А повертаються, тому що реально не була дотримана законна процедура переатестації», – каже Антон Геращенко.

Найбільшу відповідальність за провал реформи експерти покладають на МВС та його багаторічного очільника Арсена Авакова. Але логічно, щоби разом з міністром її розділили президенти та прем’єри, за яких ця реформа так і не була доведена до кінця.

Але структурні реформи в МВС – це конкретні кроки, без яких систему не змінити. Саме за їхню відсутність останнім часом найбільше і критикують Авакова, зокрема ті, з ким він починав цю реформу. Серед них Хатія Деканоїдзе.

Під час урочистостей на Софійській площі у 2015 році, коли запускали патрульну поліцію в Києві, Арсен Аваков прямо на сцені подарував Еці Згуладзе та Хатії Деканоїдзе українські вишиванки. На сорочці Еки Згуладзе був напис «Берегиня поліції», а в Хатії – «Натхнення поліції».

Вже через рік обидві жінки подали у відставку. І якщо від Еки Згуладзе нічого не чути, то Хатія Деканоїдзе останнім часом активно критикує дії Авакова та прямо заявляє, що міністра час змінити.

Провали, скандали, трагедії

На жаль, окрім сервісної служби, поліцейські поки не змогли виконати головну функцію – гарантувати громадянам почуття безпеки та захищеності на вулицях. Вже не кажучи про подолання злочинності. Ще дві складові – розкриття злочинів і порядок на дорогах – взагалі залишилися за дужками поліцейської реформи.

Значні іміджеві втрати нова Нацполіція зазнала в результаті низки гучних інцидентів…


У ніч з 6 на 7 лютого 2016 року поліцейський Сергій Олійник відкрив вогонь по машині BMW, яку він довгий час переслідував, і вбив 17-літнього Михайла Медведєва, який був пасажиром в цьому автомобілі.

Думка суспільства щодо цієї події кардинально розділилася: одні вважали, що поліцейський скоїв злочин, інші – поліцейський діяв адекватно через велику суспільну небезпеку «п’яного безкарного мажора». Також виникли сумніви чи був юнак «мажором», чи «простим хлопцем». Ситуація стала ще більш суперечливою, коли з’ясувалось, що Олійник працював слідчим під час Євромайдану, та, найімовірніше, причетний до переслідування протестувальників. Проти Сергія Олійника почали кримінальну справу.


У ніч з 23 на 24 серпня 2016 року  свавілля реформованої поліції у селищі Криве Озеро Миколаївської області призвело до смерті одного з селян. Це викликало обурення у місцевого населення та ледь не закінчилося самосудом над правоохоронцями. Тоді у ніч на День Незалежності шестеро поліцейських прибули у Криве Озеро.

Їх викликала місцева жителька через сварку зі своїм чоловіком, 31-річним Олександром Цукерманом, який був напідпитку. Поліція закувала його в кайданки та почала жорстоко бити ногами та кийками, розповіла згодом дружина Цукермана, а потім на очах у неї, його матері та 13-річного сина хтось із правоохоронців вистрелив у чоловіка. Судово-медична експертиза показала, що причиною смерті стали чотири постріли з травматичного пістолета, зроблені впритул.

Коли мешканці Кривого Озера дізналися про загибель земляка, вони вийшли блокувати райвідділок поліції з вимогою покарати причетних до вбивства. Тоді ж прокуратура Миколаївської області заарештувала всіх шістьох поліцейських, яких підозрювала у вбивстві, але висунула підозру лише чотирьом з них. Наступного дня керівництво Національної поліції повідомило про розформування відділення поліції у Кривому Озері. Наприкінці минулого року справу щодо вбивства Олександра Цукермана передали до суду, але він ще не виніс вирок.

Початкові суворі статті обвинувачення поліцейським у процесі розгляду замінили на м’якші. До останнього в СІЗО залишався лише Денис Ляхвацький, який визнав, що стріляв у селянина. За інформацією видання Преступности.Нет, в січні 2020-го суд вирішив його випустити під домашній арешт на час слідства. Всі інші підозрювані вийшли на волю під заставу.


4 грудня 2016 року у селі Княжичі сталася перестрілка між працівниками національної поліції та піродзділу КОРД з одного боку та працівниками Броварського міжрайонного відділу поліції охорони з іншого, які помилково прийняли працівників МВС, що слідкували за злочинцями, та відповідно охоронного агентства за злочинців.

У наслідок сутички загинуло 5 правоохоронців: начальник відділу управління КОРД Головного управління Національної поліції в м. Києві, 2 оперативних працівники Головного управління Національної поліції в м. Києві та 2 молодших інспектори Броварського міжрайонного відділу Управління поліції охорони.


31 липня 2018 року було здійснено замах на громадську активістку Катерину Гандзюк. Невідомий облив її концентрованою сульфатною кислотою. Поліція спочатку кваліфікувала цей злочин лише як хуліганство, а після її смерті 4 листопада 2018 перекваліфікувала на умисне вбивство. Громадськість неодноразово звинувачувала Національну поліцію, разом із СБУ та ГПУ, у бездіяльності, затягуванні слідства та покриванні виконавців та замовників злочину. Особливо велика хвиля критики на адресу Національної поліції виникла одразу після смерті активістки.

Також невдовзі поліція заарештувала Миколу Новікова за напад на Гандзюк, але під тиском суспільства, яке з’ясувало, що він непричетний до злочину, була змушена його відпустити. Сама Катерина Гандзюк за життя звинувачувала херсонських високопосадовців поліції у корупції. Ця справа набула міжнародного розголосу.


31 травня 2019  українців шокувала новина про те, що у Переяслав-Хмельницькому Київської області поліцейські поранили 5-річного Кирила Тлявова. Він потрапив до реанімації з вогнепальним пораненням голови, а пізніше помер у лікарні. Коли куля потрапила хлопчикові в голову, він грав разом з іншими дітьми біля свого двору.

Невдовзі слідство встановило, що того ж дня двоє поліцейських Переяслав-Хмельницького відділу Нацполіції Іван Приходько та Володимир Петровець разом із неповнолітнім сином Петровця та товаришем Дмитром Кривошеєм відпочивали та вживали алкоголь на подвір’ї приватного будинку неподалік. Під час відпочинку чоловіки вирішили задля розваги постріляти з вогнепальної зброї по металевих банках. Одна з куль влучила в п’ятирічного Кирила.

Поліцейських затримали та оголосили підозру «в необережному нанесенні тяжкого тілесного ушкодження за попередньою змовою групою осіб». Однак потім перекваліфікували на умисне вбивство. Петровця та Приходька після інциденту арештували на два місяці без права внесення застави. Про них відомо, що обидва працювали в органах МВС ще до реформи, після – були звільнені, але поновились через суд. Своєї провини вони не визнали, зброю, якою стріляли, так і не знайшли. Нещодавно стало відомо, що Петровець вийшов з-під варти під заставу. Під вартою залишається лише Іван Приходько.

Вбивство 5-річного Кирила Тлявова викликало акції протесту з вимогою відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Також на сайті президента з’явилася петиція про відсторонення Авакова із подальшим звільненням, яка швидко набрала необхідну кількість підписів. У відповіді на петицію президент Володимир Зеленський заявив, що він звільнити міністра не може, адже це не в його компетенції.


25 травня 2020 року оперуповноважений одного з секторів Кагарлицького відділення поліції у своєму службовому кабінеті застосував тортури до жінки, яку викликали до відділення поліції як свідка, та зґвалтував її. За інформацією ДБР, крім цього, правоохоронці райвідділу застосували фізичну силу й до чоловіка, який у цей час перебував у приміщенні відділу поліції. Як повідомляється, правоохоронці, погрожуючи потерпілому зґвалтуванням, ставили його на коліна, били по голові гумовим кийком, надягали протигаз та стріляли із пістолета табельної зброї над головою.

ДБР уже відкрило кримінальне провадження й повідомило затриманим поліцейським про підозру. Голосіївський районний суд Києва арештував на два місяці без права внесення застави поліцейських з Кагарлика Сергія Сулиму і Миколу Кузіва, яких підозрюють у побитті та зґвалтуванні жінки у райвідділку. Голова Національної поліції України Ігор Клименко звільнив їх, а також усунув від виконання службових обов’язків керівництво відділку та ухвалив рішення про розформування підрозділу й переатестацію всього особового. За словами заступника голови МВС Антона Геращенка, Сергія Сулиму і Миколу Кузіва взяли на роботу в Нацполіцію після реформи правоохоронної системи і масової переатестації на зміну тим, кого звільнили у 2015-2016 роках.

Підготував Юрій ШУМАК

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Шумак Юра
У 2014 році закінчив Львівський поліграфічний коледж, після чого вступив до Української академії друкарства, де продовжив вивчати видавничу справу та редагування. В цей же час розпочав практикувати журналістику в одному з Львівськиих ЗМІ. З 2015 року працює в ІА Дивись.іnfo