дивись.info

Українці оцінили правоохоронні органи в державі: кому найбільше не довіряють

Українці оцінили правоохоронні органи в державі: кому найбільше не довіряють
Ілюстративна світлина

Левова частка українців негативно реагує на роботу керівників правоохоронних органів.

Про це свідчать дані опитування фонду «Демократичні ініціативи» та Центру Разумкова.

Відтак, рейтинг очолив Арсен Аваков — міністр внутрішніх справ України: баланс озитивної/негативної оцінки його діяльності становить 52%.

Натомість директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника – -41%, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького – -40%, Генеральної прокурорки Ірини Венедіктової – -39%, тимчасового очільника. Державного бюро розслідувань Олександра Соколова – -33%, голови Служби безпеки України Івана Баканова –  -30%.

Щоважливо, з-поміж опитаних значний відсоток громадян взагалі не знає більшості очільників державних відомств, проте, знову ж таки, лише 3% українців не чули про Арсена Авакова та найневідомішим для респондентів виявився тимчасовий очільник ДБР Олександр Соколов: про нього не знають 37% опитаних

Також, в оцінках керівництва всіх згаданих правоохоронних органів простежується залежність між позитивною оцінкою та політичними уподобаннями громадян.

Найприхильніше до керівників правоохоронних структур ставляться виборці «Слуги народу», а найгірше – прихильники «Опозиційної платформи – За життя», за винятком «Європейської солідарності», чиї виборці найгірше ставляться до СБУ та Офісу Генерального прокурора.

СБУ має більший запас довіри як спецслужба, водночас оцінка керівника СБУ суттєво нижча за довіру. Це означає, що успішна діяльність СБУ сприятиме зростанню оцінки керівництва, тоді як помилки і порушення з боку голови СБУ підриватимуть довіру до служби загалом.

Керівники, які були призначені вперше за президента Зеленського (Баканов та Соколов), менш відомі та мають кращий баланс оцінки, ніж керівники, що були призначені до Зеленського (Аваков та Ситник). Таким чином, можна стверджувати, що позитивна оцінка керівників СБУ та ДБР є великою мірою авансом від прихильників Зеленського.

За відсутності результатів їхньої роботи з часом баланс позитивних та негативних оцінок погіршуватиметься.

Низька довіра до прокуратури та САП впливає на низьку оцінку діяльності керівників цих структур. Тобто, громадяни загалом не сприймають прокуратуру та САП як правоохоронні органи, незалежно від того, хто їх очолює. Тому зміна кадрів не змінить ставлення громадян. Швидше за все, потрібні більш вагомі докази того, що система прокуратури докорінно змінюється на краще.

Думка громадян стосовно змін у безпеці та громадському порядку за 12 останніх місяців (з червня 2019 р. по липень 2020 р.) розділилася: 43% опитаних вважають, що змін взагалі не було, а 44% – відчули зміни на гірше.

Позитивні зрушення помітили лише 9% і близько 4% завагалися з відповіддю.
У регіональному розрізі можна побачити, що найбільш негативно оцінюють зміни загалом в країні жителі південних областей (59%), а тих, хто вважає, що нічого не змінилося, найбільше в західних областях 52%.

Натомість, коли йдеться про безпеку та порядок у містах та селах вже 59% опитаних вважають, що ситуація не змінилася протягом останнього року, тільки 25% нарікають на погіршення ситуації, майже 12% заявляють, що ситуація покращилася, а майже 4% не визначилися.

Відповідаючи на запитання про стан безпеки та громадського порядку поблизу свого помешкання (мікрорайону чи по сусідству), 64% українців відзначили відсутність змін на краще чи на гірше, 21% нарікав на те, що ситуація погіршилася, 11% опитаних вважають, що ситуація покращилася, а решта (4%) – не відповіли.

Загальнонаціональне дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумковаз 3 по 9 липня 2020 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів.  Було опитано 2022 респонденти віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.  Фінансування опитування здійснене в рамках проекту МАТРА Посольства Королівства Нідерландів.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.