дивись.info

Михайло Боїм – львів’янин, який навчив європейців міряти пульс і їсти ківі

Михайло Боїм – львів’янин, який навчив європейців міряти пульс і їсти ківі

Однією з видатних архітектурних пам’яток Львова є каплиця Боїмів на площі Катедральній, 1. Її вважають перлиною львівського ренесансу.

Збудував каплицю шляхетний рід Речі Посполитої, представники якого мали посади бурмистрів Львова. В самій усипальні поховані 14 представників роду Боїмів. Немає серед них Михайла Боїма, якого дехто вважає найвизначнішим львів’янином у світовій історії.

Так, зокрема львовознавець Ілько Лемко на прохання визначити найбільш видатного львів’янина, зробив свій вибір саме на користь Михайла Боїма. Попри невідомість широкому загалу сучасників, саме він свого часу чи не найпершим з європейців прибув з офіційною посольською місією до Піднебесної імперії (сучасного Китаю). Лемко називає його львівським Марко Поло і наголошує, що він – піонер китайської медицини у Європі. Під час мандрівки до Азії уродженець Львова Боїм зробив низку визначних наукових відкриттів, а про його життя сміливо можна писати пригодницький роман.

каплиця Боїмів

Хвороба, що визначила життєвий шлях

Дідом Михайла був Георгій Боїм, який почав будувати знамениту каплицю. Добудовував її батько Михайла – Павло Боїм, війт і бурмистр Львова, придворний лікар короля Сигізмунда ІІІ Вази. Із шести синів Павла двоє, Михайло і Бенедикт, стали єзуїтами, а Михайло поєднав з саном священника ще й фах медика, біолога та перекладача.

Народився Михайло Бойм у Львові 7 листопада 1614 р. (або 1612 р.). Коли йому було чотирнадцять років пережив важке захворювання. Тоді й дав обітницю, що у випадку одужання присвятить своє життя місіонерській діяльності на Далекому Сході. Виконуючи власну обітницю, Михайло після одужання вступає до ордену єзуїтів.

16 серпня 1631 року став монахом-єзуїтом у Кракові. Вивчав філософію у Каліші, медицину в єзуїтській школі у Львові, згодом продовжував навчання у Кракові (теологія). У вересні 1641 року висвячений на священника, після відбуття третього монашого іспиту в Ярославі виїхав до Рима, звідти до Лішбоа (Лісабону). Наприкінці 1643 року разом з 10 ксьондзами, парою кліриків відплили до Макао.

Львівський Марко Поло у Китаї

На цю поїздку Боїма надихнув його місіонер – св.Франциск Ксаверій. Щоби потрапити до Китаю, треба було пройти поважний вишкіл, і 10 років Михайло осягав науки, які могли йому знадобитися в Піднебесній. Це принесло свої плоди: 25 друкованих праць з ботаніки, зоології, медицини, переклади Несторіанської стели і Конфуція, а також катехизм китайською.

І на перших порах Михайло допомагав у школі отцю Бенедикту де Маттосу на острові Хайнань, вчив китайську, взяв китайське ім’я Пу-Міко. До 1647 року, доки острів не захопили маньчжури, Боїм мирно викладав в єзуїтському коледжі португальської колонії. Згодом був місіонером в Тонкіні (північний В’єтнам) та на китайському острові Хайнань. Місія на Хайнані проіснувала до 1647 або 1648 року, коли острів був захоплений маньчжурами (остання китайська династія Цін) і Боїм повернувся до Макао.

Михайлові судилося бути місіонером при дворі Чжу Юлана — останнього представника династії Мін, котрий вважав себе імператором і вів партизанську боротьбу в Південному Китаї проти маньчжурських військ. Бував він і в Африці. Так, у його листі від 11 січня 1644 року, надісланому з Мозамбіку до Рима, було вперше описано Південно-Східну Африку.

В ті часи Піднебесна була «надмірно федералізована». Імператор Чжу Юлан бажав заручитися підтримкою Святого Престолу проти цінських правителів, відправивши Боїма з листом-проханням до Рима. Долаючи перешкоди (арешт в Гоа, втеча, подорож через Монгольську, Перську, Оттоманську імперії, зміна аж трьох генералів в єзуїтському ордені, смерть діючого Папи Римського Інокентія Х), у 1655 році Михайло нарешті потрапив на аудієнцію до нового папи – Олександра VII і… не отримав бажаної підтримки. Святий Престол дав Боїму листа для Чжу Юлана, в якому висловив «глибоку стурбованість» і загальні слова підтримки, не вдаючись до конкретних дій.

Згодом, 1656 року Михайло вирушив до Піднебесної вдруге. Під час довгої та виснажливої подорожі Михайло важко захворів і 22 червня 1659 помер десь в джунглях на китайсько-в’єтнамському кордоні. Його вірний супутник, хрещений китаєць Андрій Чжен, поховав львів’янина, поставивши хрест на його могилі, і сам зник в горах. Інші дослідники можливою датою смерті називають 22 серпня, а місцем – територію сучасної китайської провінції Гуансі. Тому достеменно місце поховання Боїма залишається невідомим.

На момент смерті Михайлові не було ще й 50 років. А невдовзі, у 1662 році, стратили останніх представників династії Мін. Сам імператор династії, що правила майже 300 років, наклав на себе руки.

фото Чжу Юлан

Наукові досягнення Боїма

Крім згаданого опису Південно-Східної Африки (першого в історії), Михайло Боїм зробив ще величезний внесок у географічну науку. Так на зворотному шляху з Китаю, після того, як кораблі його місії затонули під час шторму, Боїм повернувся до Європи кілька років по тому, здійснивши кількарічну пішу мандрівку чужими землями (які він потім ретельно описав, ставши таким чином одним із провідних тогочасних мандрівників-географів).

карта Китаю

Саме уродженець Львова вирішував світові геополітичні проблеми свого часу – XVII століття – наприклад, відкрив, що Корея зовсім не є островом, як тоді вважали, а півостровом. Також син львівського мера першим зазначив правильне місце розташування Тибету та створив європейський атлас Китаю, що складався з 18 великих кольорових мап, який стає першим і єдиним атласом Китаю у Європі аж до XX століття.

Карти прикрашені малюнками китайської флори, фауни, зображеннями побутових сцен та архітектури. Уперше позначив на карті багато китайських міст, Велику китайську стіну і пустелю Гобі. Розповідна частина атласу містить детальний опис китайського життя, промову про китайську цивілізацію та культуру.  Атлас мав не тільки карти, а описову частину, яка містила 10 розділів.

фото ілюстрації «Flora Sinensis» (сметанне яблуко – ілюстрація Боїма)

У ботаніці Боїм був відомий як автор праці «Флора Китаю» («Flora Sinensis», 1656), котрою запровадив практику публікацій «флор», як особливого виду ботанічної літератури. Першим привіз до Європи плоди ківі.

Крім того, єзуїт зробив внесок у європейську медицину, опублікувавши у Німеччині серію книг з традиційної китайської медицини і фармакології. Зокрема завдяки Боїму в європейській діагностичній практиці почали вимірювати пульс пацієнтів.

Підготувала Тетяна ЯВОРСЬКА

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.