дивись.info

Сучасні мурали — як їх зрозуміти

Сучасні мурали — як їх зрозуміти

На бетонному паркані біля молодіжного виставкового простору галереї Львівської академії мистецтв з’явився мурал Сергія Радкевича.

Ця настінна композиція «ПроЦеСтворення» відомого стріт-арт художника, випускника кафедри монументального живопису ЛНАМ Сергія Радкевича. Перший професійний мурал на території Львівської національної академії мистецтв реалізований за підтримки Українського культурного фонду.

За часи існування простору, з 2015 року, було декілька спроб розписати цю стіну, однак жодна з них не увінчалась успіхом. Блокували студентську ініціативу відсутність коштів, складна процедура погодження розпису чи відсутність комплексного бачення розвитку території Цього разу все було інакше. На пропозицію кураторів галереї створити мурал, Сергій Радкевич з радістю погодився та одразу наголосив, що стіна має стати майданчиком для майбутніх публічних висловлювань студентів. Детальніше у короткому інтерв’ю з митцем.

Мурал «ПроЦеСтворення» має глибоке концептуальне підґрунтя. Автор через символічні коди зобразив процес творення як складний філософський механізм, що розпочинається від «руки Творця» та завершується специфічними нюансами сприйняття.

Сергій Радкевич завжди комплексно та послідовно підходить до створення об’єкту. Коли художник вперше заходить в урбан-простір, він повинен осмислити контекст, здійснити його дослідження мистецькими та семіотичними засобами. Під час створення муралу біля галереї ЛНАМ, завданням було органічно «увійти» в середовище, естетично та символічно оновити його. Та водночас не викликати у глядача відчуття деструктиву, не змінювати щось радикально, не руйнувати.

Розписів стає все більше і ми радо фотографуємось на їх фоні. Але як дізнатись, що хотів сказати автор? Щоб розібратись в цьому питанні ми поспілкувались з Анною Єфімовою – співкураторкою молодіжного простору у ЛНАМ, кандидаткою мистецтвознавства, яка професійно вивчає художні практики в міських просторах.

Отже, які символи та коди зашифрував Сергій Радкевич у своїй роботі?

Bauhaus

У пошуках художнього рішення автор звернувся до настінних  розписів школи Баухаус. Вони вирізняються мінімалізмом, лаконічністю, органічно входять у середовище, та функціонально розділяють його. Збалансована та виважена естетика Баухаусу, що стала основою для цієї ідеї, є актуальною для простору Академії мистецтв. Оскільки цей стиль започаткував кардинально новий підхід до європейської художньої освіти XX ст.

Час…процес…творення

Видовжена за формою стіна асоціювалась у художника з часовим простором. Для автора це своєрідний відрізок часу, в якому він починає і завершує свою історію. Умовно розділивши площину на сім частин, Сергій Радкевич у своїй авторській манері вибудував асоціативний ряд апелюючи до сакральних символів. Сім частин, як сім днів створення світу. Водночас автор порівнює це із процесом творення роботи художником: складний та тривалий пошук і особистісний розвиток.

Символічні коди

Розпис розпочинається від руки й завершується оком – це чітка розповідь від руки (творця) і до ока (глядача, до якого художник намагається достукатись, викликати на діалог). Використавши іконописну пластику у зображенні самої руки, мистець апелює до традицій львівської школи. Рука асоціюється із творцем-Всевишнім й водночас творцем-художником та певною мірою уподібнює ці категорії. Художник має унікальну можливість бути творцем, і ця пріоритетна функція є та буде залишатись за ним завжди.

Павутина символізує нейронні зв’язки, те, що найбільше цікавить художника на даному етапі  творчості. Це символ праці над собою: емоційні коливання, своєрідна ментальна розмова з собою та водночас хімічний процес, який викликає внутрішній дискомфорт, що завжди супроводжує будь-який процес творення.

Зеновій Флінта «Три+два»

Суб’єктом творення між художником та глядачем став символічний фрагмент роботи Зеновія Флінти – видатного львівського художника покоління «шістдесятників». Свого часу він був викладачем Академії мистецтв. Зеновій Флінта був серед учнів Карла Звіринського (так звана «Підпільна академія Звіринського»). Їх роботи дуже схожі зі школою Баухаус і ці принципи можна простежити у композиції «Три+Два» 1960-х рр.

Шрифт Брайля

Свій ключовий меседж автор символічно закодував Шрифтом Брайля. Зашифрований зміст, який не всі можуть прочитати, додає твору загадковості, містичності та закликає до взаємодії. Саме в цьому тексті Сергій Радкевич прагне дати коротку оповідь про приватну антропологію: художник як суб’єкт та реципієнт, що комунікує з середовищем, з людьми, громадою, часом, місцем, локацією тощо.

Мурал «ПроЦеСтворення» — це насамперед комунікація, вихід до глядача, провокація до діалогу та рефлексії про побачене.  Будь-яка реакція на розпис є позитивною, головне — викликати цю реакцію!

Довідка: Сергій Радкевич народився у 1987 р. в м. Луцьк. Закінчив кафедру монументального  живопису Львівської національної академії мистецтв (2011). Активно працює в напрямках муралізму, стріт-арту, графіки, живопису та інсталяції. Учасник чисельних виставок, фестивалів пленерів: Друга Премія PinchukArtCentre (2011), короткий список PinchukArtCentre Prize (2018) та МУХІ (2017); співорганізатор Black Circle Festival. Автор численних стріт-арт об’єктів в Україні та за кордоном. Роботи знаходяться в Fine Art Fund (США), Street Art Museum (РФ), Музей Корсаків (Україна) та ін.

Детальніше з проєктами, що відбулися у студентській галереї Львівської академії мистецтв можна ознайомитись за посиланням.

Матеріал  підготовлено за підтримки Українського культурного фонду. Позиція Українського культурного фонду може не збігатись з думкою авторів.

Читайте новини та найцікавіші статті у Telegram Дивись.Інфо.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.