Доторкнутися до історії: чим знаменитий історичний будинок на проспекті Шевченка

На розі вулиці Фредра та проспекту Шевченка розташований чотириповерховий будинок, який вирізняється самобутньою архітектурою навіть на тлі сусідніх не менш цікавих будинків.

Житлова кам'яниця, яка зараз має адресу проспект Шевченка, 27, була споруджена у 1909 році за проєктом архітектора Збігнєва Левинського. Власником земельної ділянки і замовником проєкту був підприємець Еміль Векслер.

Будівля постала на місці скверу, що був частиною території, прилеглої до палацу родини Фредрів. Цей сквер межував з вуличкою Стіжковою (сучасна Саксаганського), на початку якої зливалися потоки Пасіка та Сорока, утворюючи річку Полтву. Колись тут був місток, на якому до другої половини ХІХ ст. стояла фігура св. Яна Непомука, демонтована під кінець століття. Тоді ж сквер відокремили від навколишніх ділянок.
Будинок знаходиться на краю кварталу, на торцевій парцелі, яка має форму трапеції.
Наріжна ділянка охоплена вулицями Фредра, Ґерцена та проспекту Шевченка.

Виразний силует будівлі акцентує південну межу проспекту. Будинок мурований з цегли, у конструкції застосовано залізобетон. Має три фасади з еркерами та піввежами на кутах, накритий високим дахом. Корпус у плані V-подібної конфігурації. Внутрішнє планування – коридорно-анфіладного типу, з двома помешканнями на кожному поверсі. Вхід до будинку – через вузький тамбур з кесонованою стелею. У масивних архітектурних формах проєктант використав модернізовані мотиви готики.

Ще за радянських часів будинок було визнано пам’яткою архітектури та містобудування, а також пам’яткою історії місцевого значення.

Найбільшу славу будинку принесла кав'ярня «Шкоцька» («Шотландська»), яка діяла на партері кам’яниці з 1909 по 1944 роки. Вона відома як місце збору видатних львівських математиків.

Саме у цій кав'ярні видатний представник львівської математичної школи першої
половини ХХ ст. Стефан Банах відкрив теорію функціонального аналізу, яка пізніше
отримала назву «Шкоцька теорія». За кухлем пива Банах та його колеги розв’язували
складні математичні задачі, вели дискусії. Столи у кав'ярні були з мармуровими
стільницями, на яких гості за допомогою хімічного олівця писали рівняння (потім
працівники закладу змушені були витирати ці записи). Саме у «Шкоцькій» Банах бив
рекорди за швидкістю розв’язування задач. Спочатку він не робив записів на папері, лише усно повідомляючи колег про свої наукові ідеї. Після того, як дружина купила йому великий блокнот, Банах почав нотувати свої формули та теореми. Цей блокнот зберігався у кав’ярні. Щодня кельнер приносив його власникові, а перед закриттям закладу клав до схованки. Перший запис у блокноті був зроблений 17 липня 1935 року, останній – 31 березня 1941 року. У книзі збереглися записи, пов’язані з вирішенням 193 математичних проблем. Великий блокнот, відомий як «Шкоцька книга», після смерті вченого перейшов до його сина і був вивезений до Вроцлава.

«Шотландська кав’ярня» було місцем зустрічі не тільки для математиків, але також і для всесвітньо відомих філософів, таких як Тадеуш Котарбінський, Владислав Татаркевич і Роман Інгарден.

2011 року, після тривалої реставрації будівлі, тут відкрився готель «Атлас Делюкс». А на місці «Шкоцької» кав'ярні працює Szkocka Restaurant&Bar. З автентичного інтер’єру залишилась тільки сіра мармурова підлога. Зате тут можна погортати копію легендарної математичної «Шкоцької книги» Стефана Банаха.