«Смердюча справа»: як на Львівщині селянам живеться у сусідстві зі свинофермою

69_main-v1566349686
Фото ілюстративне. З відкритих джерел.

На початку вересня у жителя села Ситихів Жовківського району через забруднення води у ставку загинула риба, натомість фермер, який розводить корів, не мав чим напоїти худобу, а діти після купання у водоймі отримали шкірні захворювання.

Мешканці Ситихова і Гряди переконані – винна місцева свиноферма, яка роками зливає гноївку на поля, а селяни потерпають від нестепного смороду. Про це говорили у Львівському пресклубі.

«У підприємства немає документації, яка потрібна для його функціонування. І немає лагуни, де вони можуть зливати і утримувати відходи зі свиноферми. Виливають гноївку в торфи між Дублянами, Грибовичами, Ситиховом, Дорошевом  і Грядою. Після цього сморід розноситься  у радіусі 10 км. І це триває вже 7 років – відколи свиноферма працює. Люди страждають від смороду, забруднення води, неможливо вийти на вулицю», – розповідає Галина Солонецька з Гряди.

Натомість Орест Потерейко з Ситихова два роки розводив у ставку рибу, яку втратив буквально за дві години.

«Два роки годував рибу. Огородив від видри. Спуски (нечистот – ред.) були і раніше, але не так, як останнього разу. За дві години вода побіліла, а риба спливла – було дві з половиною тачки мертвої риби», – розповів чоловік.

Річ не в грошах, каже Орест Потерейко, питання у збереженні природи.

«Раніше тут водилися бобри – більше їх нема. Одяг, у якому був, коли перекривав трубу, довелося викинути. Відіпрати його неможливо», – пояснив житель Ситихова.

Того ж 9 вересня іншому мешканцю Ситихова Геннадію Стасюку вранці зателефонував місцевий фермер і поскаржився, що не має де поїти корів – вода у річці забруднена.

«На території села я живу сім років. Почав через Google дивитися, чи є тут ймовірні джерела забруднення, і виявив два підприємства – ферму та бойню. А 10 вересня написав заяву до поліції, щоби встановити усіх учасників процесу, які забруднюють річку Млинівку», – розповів пан Геннадій.

На місце події прибула група експертів, яка зафіксувала всі порушення і задокументувала їх. Натомість пошуком причетного до забруднення мав зайнятися дільничний.

До речі, напередодні НП, 7 вересня, держекоінспектори брали проби грунтів та води на прилеглих до свиноферми територіях.

«7 вересня Держекоінспекція провела заходи з контролю на прилеглій до свиноферми території. Відібрано зразки води у річці Млинівка як безпосередньо у межах села, так і перед Гамаліївським водосховищем. Крім того, відібрано проби грунту у кількох місцях на загальній площі понад 9 гектарів. Згідно із результатами лабораторних досліджень, є перевищення за усіма речовинами, за якими відбиралися проби, і є чітка зміна зменшення концентрації. Якщо у межах села у річці Млинівка перевищення азоту амонійного у 60,8 разів, то біля Гамаліївни – у 14,4. Це свідчить про те, що забруднення відбувається на околицях Ситихова. Така сама ситуація з нітратами тощо», – розповів заступник голови Держекоінспекції у Львівській області Василь Стрищак.

Схожа ситуація і з грунтами. А щодо позапланової перевірки на підприємстві, Держекоінспекції потрібно отримати погодження з центрального апарату.

«15 вересня запит був відправлений, і у разі погодження виїдемо на місце та проведемо перевірку», – зазначив Василь Стрищак.

І додав, що за заявою Галини Солонецької наприкінці 2019 року Держекоінспекція провела позапланову перевірку, під час якої було також зафіксовано перевищений вміст забруднюючих речовин у грунті, а також зафіксовано випадок самовільного надрокористування на територію, яка безпосередньо прилягає до території АПП «Гряда».

Держекоінспектор пояснив, що ця територія фактично належить Службі автомобільних доріг, яка свою причетність до користування свердловиною заперечила. Так само від порушення відхрестилася і свиноферма. Тому матеріали перевірки були скеровані до прокуратури та поліції.  Станом на сьогодні осіб, ймовірно, причетних до забруднення грунтів, правоохоронці так і не встановили.

«Матеріали готові, Держгеокадастр надав грошову оцінку земель. Ми готові у будь-який момент нарахувати збитки, завдані довкіллю», – резюмував Василь Стрищак.

Водночас представник АПП «Гряда» Віктор Горбач заперечує причетність свиноферми до забруднення, яке сталося 9 вересня.

«На свинофермі є дві чинні лагуни об’ємом по 10 тисяч кубометрів і третя – на 35 тисяч кубометрів. Є дуже мало документів, які регулюють поводження з відходами тваринницького походження. Як поводитися з гноєм, ніхто не знає? У планах підприємства раз на місяць робити проби грунтів», – каже Віктор Горбач.

У колі - свиноферма.

Представник підприємства припускає, що до забруднення може бути причетна бойня, яка знаходиться через дорогу від свиноферми.  І запевняє: лагуни загерметизовані і з вересня 2019 року з підприємства не вивозили гній.

Стомлені сусідством зі свинофермою селяни звернулися по допомогу до МБО «Екологія-право-людина». Представники організації за рік зібрали усю можливу документацію і виявили низку порушень.

«Ми побачили дуже багато порушень, які, на жаль, не бачать контролюючі органи, які приходять на ферму. Перше порушення стосується санітарно-захисної зони. Для цієї ферми було зменшено розмір санітарно-захисної зони з 500 до 250 метрів. У Києві це погодило Міністерство охорони здоров’я, тому що АПП «Гряда» подало обгрунтування, в якому йшлося про чудові європейські технології, що не забруднюють навколишнє середовище», – розповіла Ольга Мелень-Забрамна, керівниця юридичного відділу МБО «Екологія-право-людина».

Таке обгрунтування дало підстави зменшити санітарно-захисну зону до 250 метрів. Не заперечувала й сільська рада, яка запланувала роздати територію довкола свиноферми для житлової забудови.

«Коли зменшували санітарно-захисну зону, то, на наш погляд, це було зроблено не зовсім законно, тому що свиноферма подала документи про те, чого у неї насправді немає. Зокрема в обгрунтуванні було сказано, що там є дві закриті лагуни, яких достатньо для функціонування свиноферми. Як виявилося, лагун не було, їх лише цього року ввели в експлуатацію. Тобто підприємство працювало 7 років без лагун, а гній вивозився просто на поля. Доказом цього є перевищення гранично допустимих концентрацій, які зафіксувала Держекоінспекція, зокрема це аміак. Крім того, у грунтах навколо свиноферми, куди вивозили гній, було знайдено яйця гельмінтів. Це підтверджує, що це гній із свиноферми, він невитриманий і до нього не додавалися відповідні хімічні речовини. Дослідження показали, що яйця були живі. Це все може потрапляти в грунти та воду. Тому не дивно, що у людей буде збільшуватися захворюваність», – веде далі юристка.

Крім того, за її словами, в обгрунтуванні зазначається, що на фермі буде вирощуватися до 24 тисяч голів свиней на рік. Якщо поголів’я більше, то санітарно-захисна зона має вже становити півтора кілометра, а не 250 метрів, як погодило Міністерство охорони здоров’я.

«Коли ми звернулися у Держпродспоживслужбу щодо проведення перевірки, вони це зробили, але результатів ми так не бачили. Натомість у прямому ефірі на радіо представник Держпродспоживслужби сказав, що на фермі злукавили щодо кількості поголів’я. Тобто скільки там реально свиней, сьогодні точно ніхто не знає», – каже Ольга Мелень-Забрамна.

Юрист вважає, що Держпродспоживслужба покриває діяльність свиноферми.

«Є реєстр, у якому контролюючі органи мають розміщати усі акти перевірок. На жаль, у ньому немає жодного документа Держпродспоживслужби щодо свиноферми. Натомість там є акти перевірок Держекоінспекції та пожежників, які, до речі, 2019 року знайшли масу порушень. Наступний пункт – порушення земельного законодавства. Ми зверталися до Держгеокадастру, бо була підозра, що підприємство вивозить гній на землі, які їм не належить. І справді перевірки встановили, що гній вивозиться на чужі землі, тобто сільської ради», – веде далі юристка.

Згідно із законодавством, перед тим, як вивозити гній на землі, треба проводити його аналіз щодо хімічного складу та наявності у ньому гельмінтів.

«Ми зверталися із запитами до підприємства, але жодної відповіді так і не отримали. Тобто гній вивозять без жодного аналізу», – каже експертка.

Тим часом Держекоінспекція фіксує у грунтах та воді перевищення аміаку, метану, сірководню.

«Тих речовин, які дуже погано діють на людський організм. Страждає нервова система, подразнюється слизова, вони можуть викликати нудоту тощо. У вересні попереджали, що будуть звільняти лагуну, і це у часі збіглося із загибеллю риби, а у дітей, які покупалися у ставку, виникли шкірні захворювання», – веде далі Ольга Мелень-Забрамна.

Юристка зазначає, що у мешканців залишився один шлях – звертатися до суду, бо підприємство вже роками порушує екологічне, земельне, природоохоронне, санітарно-епідеміологічне законодавство.

Довідка

Згідно із даними YouControl, ТЗОВ АПП «Гряда» було зареєстроване у грудні 1994 року. Розмір статутного капіталу – понад 5 мільйонів гривень. Директором підприємства є Зіновій Сулима. АПП «Гряда» має трьох бенефіціарів: понад 12% належить Любові Остапчак, більше 37% – Мирону Остапчаку і 50% - Володимиру Бушневському, зареєстрованому на тимчасово окупованій території – у Донецьку, який долучився до бізнесу 2016 року.

Оксана ДУДАР

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Реклама
Новини від партнерів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: